Поїздка Сі в Москву не вразила Захід, проте він розраховував на іншу аудиторію

Видання The Guardian пише про те, що суперечливі сили, які домінують у відносинах китайського лідера з Москвою, нікуди не зникли. Зокрема, Сі хоче бути сильним союзником Путіна і водночас глобальним миротворцем, що одночасно це неможливо.

"Стратегічне браття" Путіна і Сі

Британський таблоїд нагадав, що Сі в Москві зустрічали червоними килимами, духовим оркестром і сибірським лососем. Сі та Путін навіть підіймали келихи за "поглиблення російсько-китайського партнерства".

Та, крім спільних політичних і економічних інтересів, відносини між країнами характеризуються незвичним рівнем особистих зв'язків між Сі Цзіньпіном і Путіним.

Лідер Китай називав російського диктатора своїм "найкращим другом", додаючи, що у них однакові характери. Науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров назвав такі стосунки "стратегічним братанням".

Глибина особистих відносин лише посилює твердження Китаю про те, що війна в Україні не може призвести до зміни режиму в Кремлі. Такий результат, на думку аналітиків, можливий, якщо війна закінчиться на українських умовах. Особисті відносини – це одна з причин, чому претензії Сі на роль миротворця в конфлікті здебільшого відкидають.

На роковини російського вторгнення лідер Китаю опублікував так званий "мирний план" з 12 пунктів, який нібито описує вихід з "кризи в Україні". Та в ньому нічого не сказано, що український територіальний суверенітет потрібно поважати. Також документ звинувачує НАТО тому, що він нібито спровокував війну.

Російська сторона вітає китайську готовність грати позитивну роль у політичному і дипломатичному врегулюванні української кризи, а також конструктивні пропозиції, описані в китайській Позиції щодо політичного врегулювання української кризи,
– йдеться у спільній офіційній заяві Сі і Путіна за 21 березня.

Директор Китайського інституту в Лондонській Школі східних і африканських досліджень Стів Цан зазначив, що Путін настільки позитивно поставився до китайської мирної пропозиції, що вона не може бути втілена.

"Щоб знайти щось прийнятне для обох сторін, Китаю потрібно стати щирим, чесним посередником, яким він не є", – сказав Стів Цан.

У ЗМІ була інформація, що Сі зателефонує Володимиру Зеленському під час свого візиту в Росію. Як пише The Guardian, така розмова була б хоч якимось натяком на твердження китайського лідера, що він нейтральний посередник. Однак розмова досі не відбулася.

Зеленський позитивно оцінив можливість поговорити із Сі. Їхня розмова все ще може відбутися.

Офіційна газета Компартії вперше з жовтня назвав ім'я Зеленського

Британські журналісти зазначають, що 20 березня офіційна газета Компартії "Женьмінь Жибао" вперше з жовтня 2022 року загадала українського президента на ім'я.

Це може бути спробою подати сигнал внутрішній аудиторії, що лінії зв'язку між Сі Цзіньпіном і Зеленським все ще відкриті,
– йдеться у повідомленні.

Лідер Китаю вже не вірить, що зможе переконати Захід у своєму нейтральному ставленні до війни в Україні, але вдома і на "Глобальному Півдні" він все ще будує імідж глобального державника.

Офіційний китайський наратив полягає в тому, що США реагують на проблеми військовими методами, а Пекін використовує діалог. Як доказ Китай може навести нещодавнє відновлення дипломатичних відносин між Саудівською Аравією і Іраном, чому посприяв Пекін.

Однак держсекретар США Ентоні Блінкен применшив китайське втручання, сказавши, що Ер-Ріяд і Тегеран вже працювали в цьому напрямку.

Китайський наратив вже працює

У The Guardian наголосили на тому, що є ознаки того, що китайський наратив все ж працює. Зокрема, повстанські групи в М'янмі попросили в Китаю допомогу у вирішенні конфлікту, який триває в країні з 2021 року.

Але найважливіша аудиторія Сі Цзіньпіна – це та, яка в нього вдома. Після трьох років політики нульової толерантності до COVID, яка спричинила широкий економічний біль і соціальне невдоволення, Сі тепер намагається зміцнити китайську позицію на світовій арені,
– пише видання.

У 2018 році Сі Цзіньпін порушив встановлені обмеження в країні і став лідером Китаю втретє. Такого не було з часів Мао Цзедуна.

"Тому це рік, коли варто очікувати, що він залишить більший відбиток. Оскільки він напартачив з економікою вдома, він намагається надолужити у сфері зовнішньої політики, що певною мірою легше зробити", – пояснив Цан.