Безлад у Неаполі: суперники збірної України стартували у відборі на Євро-2024

“Не знаю, чим ми заслужили на таке покарання”, “Я б не побажав цього своєму найлютішому ворогові”... Коментарі журналістів та вболівальників у італійському інтернеті перед стартом матчу проти збірної Англії були одностайними – національний гімн Італії у виконанні співака Джіджі Д’Алессіо та його друга-репера Клементіно не могли сподобатись нікому, хто мав слух чи бодай мінімальне відчуття смаку.

Втім, цю прикру подію затьмарив не менш карколомний виспів гімну гостей: виконавиця почала заводити перші слова з "Боже, бережи Короля" ще до того, як на стадіоні увімкнулась музика.

“Скуадра Адзурра” вперше за 9 із половиною років зіграла в Неаполі, де не перемагала з 1997-го. Хіба могло в такому місті все скластися інакше?

У збірної Італії тепер є центрфорвард і, авжеж, він не з Італії

На Апеннінах цими днями слова та думки футбольних людей дуже дисонували зі словами та думками тих, хто про цей футбол, власне, лише пише та говорить. Останні активно намагалися довести, що три італійські клуби у чвертьфіналі Ліги чемпіонів є якщо не поверненням домінування в Європі, то принаймні ледь не воскресінням славетного катеначо. 

“Це не відродження італійського футболу”, – відповідав їм Роберто Манчіні, натякаючи, що свіжі вдалі виступи клубів Серії А в єврокубках не означають автоматичний ренесанс кальчо. Головний тренер збірної пожалівся на недостатню кількість італійців у стартових складах команд елітного дивізіону.

Його підтримав наставник Лаціо Мауріціо Саррі: 

“Я думаю, що всередині команди наявність кістяка з італійців дає тобі ідентичність, яку не можуть дати тобі двадцять іноземців… Тренер Манчіні правий, коли говорить про це”.

Зокрема й через це до “Скуадри Адзурри” був забраний з-під носа в Аргентини Матео Ретеґі. 25 голів у 34-х матчах – 23-річний центральний нападник нині багато забиває за Тіґре в такому чемпіонаті, де робити це дуже важко. У вчорашній (дебютній) грі за збірну проти Англії Ретеґі знову забив. Із єдиного в цілій зустрічі удару своєї команди у площину воріт суперника. 

Добре, що предки Матео мали зв’язок з Італією, а тренерський штаб чинних чемпіонів світу – уповільнене сприйняття дійсності… Кажуть, на нього вже давно чекають у Серії А, тепер очікування повинно значно скоротитися. Карлос, батько гравця (відомий хокеїст на траві), вже встиг дати захоплене інтерв’ю італійським ЗМІ, в якому висловив свій захват від ситуації, що склалась. 

Збірній Ретеґі неабияк згодиться, бо конкуренти за амплуа – Чіро Іммобіле та Андреа Белотті – не вражають результативністю в лазурній футболці.

Парадокс: Італії бракує кадрів, але регулярно з’являються нові імена

Манчіні на своїй нинішній посаді не вперше доводиться виконувати роль скаута для клубів. Раніше в таборі “Націонале” подібним чином з’являвся, наприклад, Вілфрід Ньйонто, а зараз – ще й 17-річний Сімоне Пафунді, який у дорослому футболі провів 34 хвилини. А десь у мережі точно лежить вражаюча статистика, скільки новачків пройшло через базу в Коверчано за останні 5 років.

Газетярі, зі свого боку, напередодні скаржилися на відсутність у заявці на березневі поєдинки гравців, які нині перебувають у відмінній формі: Дестіні Удоджі, Ніколо Фаджолі, Мануель Локателлі,  Ніколо Казале та Маттіа Дзакканьї (останній взагалі став автором єдиного гола у недільному дербі Рима).

“Італія змушує вас сміятися, Манчіні змушує вас плакати. Зараз він думає про Пафунді, потім ми покличемо якогось уругвайця чи ліванця”, – висловлював колективне занепокоєння відомий журналіст Альфредо Педулла під час матчу проти Англії.

Його можна зрозуміти – виступ господарів у першому таймі розчарував. Так, на старті був добрий пресинг і намагання застати англійців зненацька. Так, захисники грали яскраво: Толой, починаючи просувати м’яч, ефектно прибирав рекордсмена Кейна, Спінаццола – Саку. Але загалом вихід з оборони працював погано: англійці чудово закрили Жоржіньйо (оцінка 4,5 від La Gazzetta dello Sport – найгірший у команді), який часто виконує транзитну роль при побудові швидких атак.

“Три леви” буденно забили два голи, а під кінець тайму Ґріліш забув, що його прізвище не Яремчук, і тому вирішив не влучати у порожні ворота Доннарумми. Італію пробачили. 

• Італія - Англія 1:2: огляд матчу

Італія досі не знає, як забивати голи 

У другому таймі Англія у звичному для часів Саутґейта стилі відійшла назад, і тоді збірна Італії заграла прекрасно, а після виходу Політано на правому фланзі утворилася рідна для Неаполя зв’язка з Ді Лоренцо – стадіон ожив. Це стало нагадувати типовий матч “Скуадри Адзурри” останніх років – одна суцільна атака, але без моментів. Вона так і не завершилась. Красиве тупцювання на місці. Гольових нагод після взяття воріт від Ретеґі більше не з’явилося – навіть активність свіжого Ньйонто та вилучення Шоу не допомогли. 

40% володіння та 0 ударів по воротах у гостей за другу половину. Італія замкнула Англію на її частині поля, проте на цьому все. Команда у відрізку після свого голу (56 хвилина) і до кінця матчу виглядала таким собі сищиком. Детективом, який намагався зрозуміти, що він шукає. Подібне ми бачили не раз: Болгарія, Швейцарія, Північна Македонія… Манчіні, який на поточній роботі вчетверте протистояв Англії і вперше їй поступився, після гри сказав, що "Націонале" заслужила на другий гол та нічию. Ні, Роберто, не заслужила. 

Напередодні аленаторе відзначав, що його збірна надто часто грає з цим суперником. Казав про націленість на ЧС-2026 – у словах аленаторе поміж рядків читалося, що питання про вихід на Євро вже вирішене. Вчора мало що змінилося. Не потрапити на чемпіонат Європи у нинішньому його форматі буде важче, ніж потрапити: італійцям треба просто брати своє. Інша річ, що брати своє “адзуррі” останнім часом розівчились – у цьому й полягає шанс збірної України.

"Боже, бережи Короля" в Неаполі у четвер таки пролунала нормально. Але вже після матчу – переможно на гостьовій трибуні.

Андрій Дунець, Чемпіон

✅Підписуйтесь на телеграм-канал автора

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua