Ракети, боєприпаси та санкції: які рішення щодо України ухвалили лідери ЄС у Брюсселі

Подробиці ухвалених рішень повідомляє кореспондентка 24 Каналу з Брюсселю.

Мільйон снарядів, ракети та бойові літаки

Європейські лідери остаточно прийняли рішення передати Україні мільйон 155-мм снарядів, боєприпасів "земля-земля" упродовж 12 місяців. Крім того, держави-члени ЄС можуть об'єднатися для спільної закупівлі ракет, за запитом.

Ми змогли висловити нашу єдність і нашу рішучість у нашій підтримці. Ми хочемо бути повністю відданим гравцем, коли справа стосується підтримки. Ми хочемо діяти, як європейці з погляду виробництва та доставлення боєприпасів до України,
– заявив президент Ради ЄС Шарль Мішель.

Загалом до угоди вже приєдналось 20 країн. Єдина держава, яка категорично висловилась проти постачання зброї – це Угорщина. Держава аргументувала це рішення бажанням "миру".

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також привітала рішення лідерів розширити воєнну допомогу Україні. За її словами, сьогодні обговорювали як наростити виробничі потужності у Європі якнайшвидше. Так, Єврокомісія виступить зі спеціальною юридичною пропозицією з цього приводу.

"Йдеться про будівництво, розширення та перепрофілювання виробничих потужностей та зміцнення всього ланцюжка постачання боєприпасів, щоб воно було швидким", – сказала фон дер Ляєн.

Питання постачання бойових літаків держави – члени ЄС повинні вирішувати самостійно. За словами очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, право яку зброю постачати та яким чином залишається за країнами-членами блоку.

Президент Ради ЄС Шарль Мішель нагадав, що під час останнього саміту з Володимиром Зеленським це питання вже порушувалось Він зазначив, що це не секрет, що Україна потребує більше підтримки й більше військової техніки.

Ланч з генсеком ООН

Гостем першого дня саміту ЄС став генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Європейські лідери разом з ним обговорили російську агресію, підтримку міжнародного права та мирні угоди, продовольчу безпеку, а також кліматичні зміни.

Рада ЄС занепокоєна підривом глобальної продовольчої безпеки як наслідком війни Росії проти України. Тому в Брюсселі виступають за продовження Чорноморської зернової ініціативи. Президент Ради ЄС Шарль Мішель зазначив, що цей саміт вкотре доказав, що ЄС та ООН мають багато спільного і поділяють ті самі цінності.

Як ми повідомляли раніше, генсек ООН Антоніу Гутерріш під час зустрічі міг вмовляти лідерів держав-членів європейського блоку пом'якшити санкції проти Росії заради збереження продовольчої безпеки у світі. Росія виставила низку умов для продовження "зернової угоди". Проте, не всі лідери ЄС вважають доречним йти на поводу у Кремля.

Повернення викрадених українських дітей

Євросоюз засудив депортацію та викрадення українців, зокрема дітей, росіянами. Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що під час саміту лідери обговорили міжнародне правосуддя та підтримали необхідність створення інструменту для боротьби з викраденням дітей. Мішель назвав таку поведінку Кремля "ганебною".

Очільниця Єврокомісія Урсула фон дер Ляєн нагадала, що депортація дітей – це воєнний злочин і зазначила, що росіяни вкрали понад 16 тисяч неповнолітніх українців. За її словами, у партнерстві з Києвом, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький виступив з ініціативою спрямованою на повернення цих дітей, викрадених Росією.

Для цього ми організуємо конференцію. Ми на початку дуже важкої роботи. Ми прагнемо поєднати міжнародний тиск та вжити всіх можливих заходів для встановлення місцеперебування цих дітей. І ми хочемо допомогти органам та відповідним міжнародним організаціям в отриманні якісної та повної інформації про дітей, депортованих до Росії,
– сказала фон дер Ляєн.

Вона зазначила, що проєкт буде направлений на всіх українських дітей, які були усиновлені або передані в російські сім'ї. Генсекретар ООН Антоніо Гутерріш підтримав ініціативу і також запропонував допомогу.

Одинадцятий пакет санкцій проти Росії

У прийнятій резолюції Рада ЄС виступає за посилення санкцій, а також за ефективне запобігання та протидію обходу санкцій за допомогою третіх країн. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що наразі обхід санкцій та лазівки – це наростаюча проблема.

Після впровадження обмежень Росія намагається зробити все, щоб уникнути та підірвати санкції. Очільниця Європейської комісії наголосила, що вже у десятому пакеті санкцій були деякі пропозиції щодо посилення реалізації вже впроваджених обмежень.

Через це ЄС призначив "відповідального за санкції", який виїжджає в країни, які дотримуються обмежень. Крім того, ЄС співпрацює з партнерами по G7, щоб узгодити та обмінюватися інформацією щодо шляхів обходження санкцій.

"Ми вже запровадили можливість у 10 пакеті з перерахування або фізичних осіб, або компаній, або юридичних осіб, де ми бачимо що вони обходять санкції у третіх країнах. Пакет заходів уже вжито, але цього, безумовно, недостатньо. Тому 11 пакет санкцій також і в основному стосуватиметься питання обходу і того, як ми можемо, як ми можемо протистояти цьому", – зазначила чиновниця.