Що довше триває війна, то гірше для Москви – колишній співробітник ЦРУ

Президент Росії Володимир Путін хоче переконати західні країни, що прагне здобути перемогу в Україні шляхом виснажливої війни на виснаження, в якій він нібито зможе обігнати всіх своїх супротивників.

З такою точкою зору в колонці на сайті The Wall Street Journal виступив колишній оперативний співробітник Центрального розвідувального управління Дуглас Лондон, який викладає розвідку в Школі дипломатичної служби Джорджтаунського університету (США) і є вченим-нерезидентом Інституту Близького Сходу.

За його словами, сьогодні США постачають зброю Україні напрочуд повільними темпами, можливо, побоюючись спровокувати катастрофічну російську ескалацію.

– Складається враження, що Вашингтон грає прямо на руку Путіну. Але, можливо, не все так, як здається. Якщо я чогось і навчився за десятиліття роботи російськомовним оперативним співробітником ЦРУ, який працював проти кремлівських спецслужб, то це того, що потрібно з побоюванням ставитися до всього, що тобі показують. Мені здається, що це занадто зручна версія для Москви, і вона спростовується фактами, – пише Дуглас Лондон.

На його думку, Путін поводиться так, ніби він не вірить, що зможе вижити, якщо вийде з цього конфлікту.

Але насправді російсько-українська війна має екзистенціальне значення тільки для української сторони.

– Українці постраждають від культурного геноциду і військових злочинів, якщо здадуться. Росія може піти без серйозних наслідків за межами своїх кордонів, і Путін це знає. Він не може дозволити собі, щоб російський народ зрозумів, що він не тільки зміг подолати поразку, а й узагалі не повинен був воювати, – пише експерт.

Колишній співробітник ЦРУ вважає, що абсолютно неясним залишається те, що рішення, якого справді хоче Кремль, це війна на виснаження.

– Чи може хто-небудь, навіть Путін, уявити собі, що українці здадуться? Якщо вони втратять зовнішню підтримку, вони все одно зіткнуться з екзистенціальною загрозою. Видається ймовірним, що Україна битиметься стільки, скільки зможе, навіть якщо конфлікт переросте в партизанську війну на окупованих вулицях, – зазначає він.

На думку експерта, Путін повинен враховувати це.

Він нагадав, що рік тому очільник Кремля зробив хибну ставку, очікуючи, що рішучість України швидко ослабне, коли російські війська почнуть наступати.

– Хоча він створює образ непохитної людини, Путін, схоже, все ще мислить як офіцер розвідки. Вони рідко роблять одну й ту саму помилку двічі, особливо коли їх поставили в незручне становище. Якби він дійсно був настільки нерозважливий і сліпий до реальності, як його іноді зображують, російські війська не були б виведені з околиць Києва рік тому. Путін показав, що він згинається, коли стикається з серйозними наслідками, – пише Дуглас Лондон.

На його думку, це саме те, що може спричинити тривала війна. І, можливо, Володимир Путін не буде сумувати за важкими втратами, однак це викликає збентеження в Кремлі і підриває уявлення про силу і військову доблесть, зазначає експерт.

– У міру того, як російські лави рідшатимуть, він зазнаватиме дедалі більшого тиску з метою розширити мобілізацію за межі сільських та етнічних громад, на які він орієнтувався, щоб захистити свою міську політичну базу від наслідків війни, – пише він.

Дуглас Лондон вважає, що поки дехто кепкує з ефективності західних економічних санкцій, Москва несамовито працює над зміцненням рубля і пошуком альтернативних споживачів для експорту енергоносіїв, від якого відмовилася більша частина Європи.

– Але це все одно означає зниження прибутку, оскільки Росія заманює клієнтів дедалі нижчими цінами на нафту і газ. У міру продовження війни Путіну буде дедалі важче обирати між фінансуванням конфлікту і поліпшенням економіки. І які б військові поставки Росія не запитувала у Китаю, Ірану і Північної Кореї, це навряд чи благодійні пожертвування – тут немає диктаторських знижок, – зазначає він.

На думку колишнього співробітника ЦРУ, навіть рублеві перекази від нових торговельних партнерів не допоможуть Путіну розплатитися із зовнішніми боргами, що зберігаються в доларах США. А зменшення доходів призводить до скорочення ресурсів, які можна спрямувати тим внутрішньополітичним союзникам, які потрібні Путіну для збереження контролю.

– Усе це говорить про те, що чим довше триває війна, тим гірше для Москви. Час дає змогу Україні розгорнути сучасну зброю, яка зараз перебуває в дорозі, і свіжонавчених українських операторів, що повертаються із Заходу. Більше часу також дозволить збільшити продуктивність ланцюжків постачання боєприпасів, які будують США. Підсумуйте все це, і Україна, ймовірно, отримає все необхідне для свого довгоочікуваного контрнаступу, – пише експерт.

Дуглас Лондон зазначає, що Володимир Путін все ж зможе відбити ці сили, але ставити на карту все, що він може, – надзвичайно ризикована авантюра.

– Якщо Україна візьме гору, чи зможе він пережити втрату Криму і насильницьке відтіснення своїх військ за межі Росії? – ставить риторичне запитання колишній співробітник ЦРУ.

На його думку, Путін, найімовірніше, не сподівається на війну на виснаження, але хоче, щоб світ думав, що він сподівається на це. Його кампанії з дезінформації спрямовані на те, щоб представити себе і Росію сильнішими, ніж вони є насправді.

– Якщо він зіткнеться з невиграшною війною, то найкраще, на що він може сподіватися, це приховати цю слабкість і залякати своїх супротивників, щоб вони першими схаменулися. Україна, можливо, не хоче здаватися, але якщо зовнішня сила зможе виступити посередником в укладенні мирної угоди, то це найкращий варіант для Путіна. Його відкритість до однобокої мирної пропозиції Китаю говорить про те, що він прагне здатися, маючи в руках все ще вигідні позиції, – пише експерт.

На думку Лондона, російський президент найбільше боїться, що США та їхні союзники “натиснуть на педаль газу”.

– Тиснути на російського лідера не позбавлене ризику, але підтвердження його слів скоріше послабить рішучість Заходу і призведе до ескалації конфлікту, запрошуючи його випробувати пороги цієї ескалації, – зазначає експерт.

На думку екс-співробітника ЦРУ, необхідно, щоб США замість цього постаралися зробити війну занадто дорогою для Путіна, щоб усунути будь-які сумніви в рішучості Заходу.