За поширення забороненої інформації в інтернеті ув'язнення присудили лише понад 10% порушників, – дослідження

В Україні за попередні три роки до кримінальної відповідальності за поширення забороненої інформації в інтернеті було притягнуто втричі більше осіб, ніж за чотири роки в період із 2014 по 2018 рік. Про це йдеться у в аналітичному звіті ГО «Платформа прав людини», експерти якої дослідили застосування законодавства у цій сфері.

Загалом фахівці виявили, що за період із 2014 року по 30 вересня 2022 року українські суди ухвалили 530 вироків у кримінальних справах, пов'язаних із поширенням в інтернеті забороненої інформації. Для аналізу відібрали таких 397 вироків.

За інформацією аналітиків, найбільше, 171 вирок, було ухвалено щодо осіб, які поширювали в мережі інформацію з публічними закликами до зміни меж території або держкордону України, за ст. 110 Кримінального кодексу України. При цьому кількість таких справ у період з 1 січня 2019 року по 30 вересня 2022 року зросла удвічі, у порівнянні із періодом 2014 – 2018 років.

Ще 121 вирок було ухвалено за ст. 109 ККУ за поширення в інтернеті публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади. В обидва досліджувані періоди кількість таких вироків була майже однаковою.

У період з березня по вересень 2022 року, українські суди ухвалили 99 вироків проти порушників, які поширювали в інтернеті виправдовування збройної агресії РФ проти України, або визнання її правомірною, та займалися глорифікацією її учасників, відколи почала діяти відповідна ст. 4362 ККУ.

Експерти також проаналізували 17 вироків щодо осіб, які в умовах воєнного стану несанкціоновано поширили інформацію про переміщення та розміщення ЗСУ, та переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну. Їх українські суди ухвалили у період із березня до вересня 2022 року, коли набула чинності ст. 1142 ККУ.

15 вироків було ухвалено відносо осіб, які поширювали комуністичну, нацистську символіку та пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, за ст. 1141 ККУ.

За поширення в інтернеті інформації, що завдала шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, за ст. 111 ККУ виявлено 14 вироків.

Аналіз відібраних експертами вироків показав, що переважна більшість справ стосувалася випадків поширення інформації в російських соціальних мережах «Вконтакте» та «Одноклассники»: 64% за період із 1 січня 2019 року по 30 вересня 2022 року та 82% за 2014–2018 роки, і друга з них була лідером у цьому.

Тим часом Facebook, згідно з дослідженням, використовувалася для поширення забороненої інформації в 50 випадках із 397 (12,5%) за період із 1 січня 2019 року по 30 вересня 2022 року та в 11 випадках із 133 за період із 2014 року по 2018 рік.

Проаналізувавши вироки, аналітики змогли сформувати так званий «портрет порушника».

«Аналіз інформації про осіб, які вчиняли злочини, дає можливість визначити низку типових рис правопорушника, а відповідно, встановити коло осіб, які потребують особливої уваги з боку правоохоронних та інших державних органів. – зазначено у звіті ППЛ – Ухвалені судами вироки за досліджуваними статтями свідчать про те, що третина правопорушників – пенсіонери або непрацюючі, хоча відносяться до осіб працездатного віку; майже чверть – мають вищу освіту, інші мають сердню або середньо-технічну освіту, переважна більшість засуджених раніше не вчиняли злочини, всі є активними користувачами соціальних мереж».

Фахівці дослідили, що у кримінальних справах про поширення в інтернеті забороненої інформації за весь аналізований період найчастіше суди застосовували покарання у вигляді позбавлення волі, однак у 266 випадках із 397, а це – 66,7%, засуджених було звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ст. 75 ККУ з призначенням іспитового строку. У 54 вироках, тобто 13,6%, ухвалених за ч. 1 ст. 1111 ККУ, осіб позбавили права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Проте, за даними аналітиків, часто ця міра покарання застосовувалася до пенсіонерів або непрацюючих осіб. У 16 із 397 (4%) вироках засуджені отримали покарання у вигляді штрафу; у п'яти випадках (1,2%) засуджених було виправдано. У 41 із 397 вироках (10,3%) засудженим було призначено покарання у вигляді позбавлення волі, без звільнення від його відбування.

«Тенденція непризначення судами реального покарання за поширення незаконної інформації в інтернеті спостерігається протягом усього періоду дослідження і вона залишається сталою», – акцентували аналітики ППЛ.

За їхньою інформацією, кількість осіб, які понесли реальне покарання за поширення забороненої інформації в інтернеті у вигляді позбавлення волі, становить 10,3%, а у вигляді штрафу – всього 4%, що ставить під сумнів ефективність протидії суспільно небезпечним проявам.

У більшості випадків це відбулося тому, що суди застосовують ст. 75 ККУ, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, і в більшості випадків обвинувачені визнавали свою вину та укладали угоду про примирення.

Відтак аналітики пропонують, щоб до альтернативних видів покарання за порушення статей ККУ, що стосуються поширення забороненої інформації, додати суттєві штрафи, ігромадські та виправні роботи. Також вони вважають за доцільне передбачити у законодавстві неможливість застосування ст. 75 ККУ до порушників, яких суди визнають винними за ч. 3 ст. 109; ч. 2 ст. 110; ч. 3 ст. 110; ч. 3 ст. 114; ч. 2 ст. 2582 «Публічні заклики до вчинення терористичного акту, вчинені з використанням засобів масової інформації» та ч. 3 ст. 4362 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації» Кримінального кодексу України.

Зазначимо, очікується, що в Україні відкриють представництво Міжнародного кримінального суду.

Фото: Unsplash