"Люди зникали, деяких вбивали": як українські партизани ризикують життям в Криму і на Донбасі

Проте, у кінці минулої весни росіяни посилили репресії проти українців. Співробітники ФСБ проводили зачистки й проведення акцій протесту стало небезпечним. Тому українці перейшли до підпільного поширення національної символіки.

Один з організаторів "Жовтої стрічки" Ярослав Божко ексклюзивно розповів 24 Каналу про діяльність на окупованих територіях, активістів в Криму та загибель учасників руху опору.

Механізм роботи партизанів

Для того, щоб стати учасник руху, за вас має поручитися знайомий та привести в осередок організації. Осередки мають свою автономність. За словами Ярослава, це потрібно задля уникнення арешту усіх членів команди. Про свою безпеку учасники мають дбати самостійно й представники кожного осередку перевіряють, хто доєднується до виконання задач.

"Ми створювали спеціальні чат-боти, різноманітні ресурси, і навіть через телеграм, де людина могла отримати собі певне завдання, листівочки на розповсюдження, символіку, принти, трафарети та плакати, які вона дали могла розповсюдити", – каже про механізм роботи Ярослав Божко.

Організатор наголошує, що від кожного активіста залежить його власна безпека на окупованих територіях. Партизанські дії базуються не лише на сміливості, відданості й героїзмі, а й на вмінні оцінювати, коли можна розповсюджувати символіку та де це варто робити.

Активізація руху опору в Криму

Ярослав Божко ділиться, що "Жовта стрічка" не має фіксованого членства, проте понад три тисячі активістів беруть участь в різних заходах. Люди отримують завдання, надсилають фотозвіти. Наразі третина партизанів знаходиться у Криму – там працюють більше тисячі українців. За словами організатора, рух опору на півострові активізувався з літа 2022 року, хоча довгий час не було активних дій.

"Спочатку війни ситуація змінилася. Нам вдалося стати таким рухом, який сконцентрував в собі протестну енергію кримчан. Ми сподіваємося, що далі вона буде тільки наростати, бо ми бачимо, що чим більш реалістичною стає взагалі тема деокупації, то більше людей долучаються до акцій", – каже представник "Жовтої стрічки".

Ярослав зазначає, що найскладніша ситуація для учасників руху опору на Донбасі та в Маріуполі. По перше, через примусову мобілізацію на місцях майже не залишилось чоловіків, а люди бояться виходити на вулиці. По друге, через гуманітарну катастрофу люди не можуть знайти життєво необхідних речей, не кажучи про фарбу або принтери. Представник "Жовтої стрічки" розповів, що у Криму гуманітарна ситуація краще. Проте, у ФСБ намагалися відстежувати, хто купував жовту фарбу.

Арешти та вбивства активістів

Ярослав Божко каже, що безпека активістів залишається найголовнішою проблемою на окупованих територіях. Він зазначив, що вже фіксували близько 30 випадків арештів, а деякі з них закінчилися фатально.

"Було таке, що деякі наші активісти просто зникали. Наприклад, Херсон вже деокупували, а з людиною з цього міста ніяк не можуть вийти на зв'язок", – каже Божко.

З літа 2022 року росіяни почали активно патрулювати вулиці вночі впровадили жорсткий контррозвідувальний режим на окупованих територіях. За словами учасника "Жовтої стрічки", людей почали арештувати не просто за участь у протесті, а за українську символіку у кишені. Крім того, росіяни не ведуть централізований облік затриманих на окупованих територіях. Арештовані не мають права на адвокатів і взагалі російські правоохоронні органи – це примітивний репресивний апарат. Проте, репресивна машина не завжди ефективна, бо часто заарештовує українців, які не є партизанами, для того, щоб просто закрити статистику.

"Зараз ми точно знаємо, що частина наших активістів побувала вже в російських СІЗО або інших місцях незаконного утримання, а з деякими досі не маємо зв'язку і підозрюємо, що вони вбиті", – каже Ярослав.

Зазначимо, рух опору виник у Херсоні. У грудні 2022 року організація отримала премію Сахарова – щорічну відзнаку Європейського парламенту за свободу думки