/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fbf96c16a4503f30da4c2b2b57cc32b91.jpg)
Часи Сталіна вертаються: росіяни доносять навіть на дітей
Як росіяни стають моральними виродками
Дівчинка 13 років робить малюнок, на якому написано "ні війні". Нічого більше.
Вчителька доносить директору, директор – у поліцію. Батька, який є єдиним для неї членом родини, арештовують і звинувачують в дискредитації російської армії та засуджують на 2 роки, дівчинку хочуть віддати в прихисток. Батько біжить, але його схопили у Мінську в результаті спільної операції Білорусі та Росії.
Ця історія – дзеркало життя сьогоднішньої Росії. Доноси там стали такими ж рутинними, як за правління Йосипа Сталіна. Люди не відчувають, що стають моральними виродками – це їхня нормальність. Вони позбавлені емпатії та співчуття, а для чого вони їм?
Репресивна машина працює на повну.
Цю історію, як й інші такі самі, слід розповідати як нашим друзям, так і тим, хто намагається "пропетляти". Вони досі часто кажуть, що не сприймають "колективне покарання". В юридичному сенсі можливо це і правильно. Але російське населення не просте хворе на жорстокість та відсутність емпатії – це його звичайний стан. Виключення з цього правила тільки його підтверджують.
Люди, які є матеріалом та засобом, з цим згодні. Ба більше, для них це нормально. Вони не уявляють собі іншого життя, а точніше сказати – існування. І врешті-решт це ще один доказ того, що наразі інших опцій, крім перезавантаження Росії або її стратегічного стримування, у цивілізованого світу немає.