У «Настоящем времени» конфлікт через можливе призначення пропагандиста Іллі Клішина

Українська, білоруська та частина російської команди празького офісу «Настоящего времени» обурені можливим призначенням Іллі Клішина на посаду керівника інтернет-команди, яка включає в себе сайт, YouTube та всі соцмережі видання. Через це скасували зустріч членів редакції з майбутнім топменеджером. Про це «Детектору медіа» стало відомо з п’яти не пов'язаних між собою джерел, які побажали залишитися невідомими з етичних і кар’єрних міркувань. 

Як повідомили джерела «Детектора медіа», Клішина вже призначили на посаду керівника інтернет-команди та представили колективу в цій ролі 29 березня, але до виконання обов’язків він мав приступити пізніше, після того, як закінчить оформлення візи. 

Водночас на запитання «Детектора медіа»  Вікторія Беннер, комунікаційна директорка «Радіо Свободи» («Настоящее время» — це спільний проєкт «Радіо Свободи» та «Голосу Америки»)  відповіла: «Ми ще не фіналізували призначення нового директора інтернет-команди "Настоящего времени"». Зазначимо, що ми зверталися за коментарем до Павла Буторіна, директора «Настоящего времени», але він переадресував запитання до відділу зовнішніх зв’язків. 

До «Настоящего времени» Ілля Клішин керував сайтом російського телеканалу «Дождь» і був керівником інтернет-редакції російськомовного телеканалу RTVI. 

За час війни Росії проти України Ілля Клішин кілька разів висловлював свої погляди у матеріалах пропагандистського змісту. Наприклад, «Как России сохранить Крым после Путина»: «Задача стоит именно так: как сохранить Крым в новой России и как добиться его признания в составе нашей страны Западом и, главное, Украиной. Важно понимать, что варианта отдать его обратно нет [...] Западным партнерам следует дать понять, что речь идет об историческом выборе, и, возможно, даже преувеличить масштаб внутреннего сопротивления, которое жаждет компенсации за него».

В іншій публікації він міркував «Почему Украина не может вернуться в Европу»: «На Украине, как вы могли заметить, придумывание ("вспоминание") своей европейскости идет с переменным успехом уже больше десяти лет [...] Украина — это не Сербия, это даже не Турция. Украина для Брюсселя — это, извините, Марокко. Страны по периферии союза, в которых время от времени происходят беспорядки и важно поддерживать стабильность. Восточное партнерство, то есть европейские страны бывшего СССР, — это не кандидаты на вступление, это забор, который можно привести в порядок и даже покрасить. Или потушить, если сосед с другой стороны зачем-то облил бензином и поджег».

Минуле чи погляди Іллі Клішина відділ зовнішніх зв’язків «Радіо Свободи» на прохання «ДМ» жодним чином не прокоментував. 

Як стало відомо «Детектору медіа», призначення Іллі Клішина — це лише остання зі схожих проблем, що спіткають редакцію «Настоящего времени». 

Нагадаємо, цей телеканал — спільний російськомовний проєкт «Радіо Свободи» та «Голосу Америки», офіс якого розташований у Празі, а мовлення здійснюється на Росію, Україну, Естонію, Грузію та інші держави регіону. 

Українські співробітники обурюються, що на всі керівні посади в редакції «Настоящего времени», навіть під час повномасштабної війни Росії проти України, призначають вихідців із Росії. За їхнє просування буцімто відповідальний Кирило Сухоцький, регіональний директор, який опікується усіма російськомовними проєктами «Радіо Свободи». Він народився в Білорусі, до «Радіо Свободи» керував телебаченням «Рейтер» у Росії та СНД, працював на БіБіСі у Москві та Лондоні. 

Вікторія Беннер, комунікаційна директорка «Радіо Свободи», заперечила інформацію щодо винятково російського кадрового складу топменеджерів: «Це неправда. Команда менеджерів "Настоящего времени" включає громадян багатьох країн, наприклад, України». 

Пізніше джерела «Детектора медіа» уточнили, що серед керівників «Настоящего времени» є один українець — Володимир Михайлов, керівник програми «Утро». 

Як повідомив «Детектору медіа» один із колишніх співробітників «Настоящего времени», ще до повномасштабної війни між російським менеджментом у Празі та українською командою виникали ідеологічні розбіжності. Наприклад, через визнання присутності російських кадрових військ в Україні. 

Також серед співробітників «Настоящего времени» є вихідці з російських державних пропагандистських каналів. «Детектор медіа» наразі перевіряє інформацію щодо конкретних осіб і їхньої особистої причетності до пропаганди. Водночас за останні роки були звільнені такі співробітники, як Сакен Амурзаєв, Тимур Олевський, Дмитро Трещанин (останні двоє журналістів були авторами розслідування про керівника «вагнерівців» Євгенія Пригожина).  

Сума цих факторів змушує українську частину редакції «Настоящее время» перейматися через загрозу бути виключеними з переліку іноземних телеканалів, які дозволено ретранслювати в Україні. У вересні 2022 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення внесла «Настоящее время» в оновлений перелік іноземних телеканалів, які можна ретранслювати в Україні. Канал можуть транслювати провайдери усіх технологій.

Нагадаємо, що у серпні 2022 року «Настоящее время» опублікувало, а потім видалило відео, на якому жителі Москви з посмішками розповідають, що їхнє життя не змінилося (або майже не змінилося) за пів року після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Дехто прямо підтримував дії Кремля.

Кадровий скандал із російськими пропагандистами стався також у Російській службі «Голосу Америки». Там взяли на роботу Гаррі Княгницького, пропагандиста НТВ, що знімав сюжети про «ополченцев». Після звернення українських медійників та обурення співробітників самого «Голосу Америки» колишнього пропагандиста відправили в оплачувану відпустку. Рішення щодо його подальшої долі досі не прийняли.

«Детектор медіа» звертався з запитанням до «Голосу Америки», чому там взяли на роботу колишнього пропагандиста Гаррі Княгницького та яким бачать його майбутнє у структурі мовника. На що наша редакція отримала відповідь: «Протягом десятиліть "Голос Америки" наймав досвідчених журналістів із репресивних суспільств, у тому числі з Росії. Усі журналісти "Голосу Америки" працюють під редакційним наглядом і керівництвом, що гарантує, що вся їхня робота відповідає найвищим стандартам журналістики та нашому статуту. Робота Княгницького, як і інших журналістів "Голосу Америки", проходить суворий процес редагування інформаційного агентства».

Українські медійники, опитані «Детектором медіа», вважають комунікацію «Голосу Америки» з приводу призначення Гаррі Княгницького «відпискою», «знущанням» і «сигналом іншим пропагандистам».