Успішне викладання: які педагогічні методики ефективні, а які – лише заважають вчителю

Метадослідження провела британська некомерційна організація Education Endowment Foundation. Вона детально пояснює, які методики варто взяти в роботу, а про що краще забути.

Фазівці проаналізували понад 2,5 тисячіц досліджень, оцінили академічний вплив, тривалість ефекту, віддалені наслідки, вплив на здоров’я та психологічний комфорт учителів тощо.

У підсумку вони обрали та опублікували ті, ефективність яких можна вважати доведеною, а також сумнівні, яких радять позбутися. Цей набір педагогічних інструментів використовується у більшості школах Великої Британії.

Які методики ефективні

Звісно, магічних способів навчати учнів дослідники не знають. Але нижче читайте чотири потужні методики, які зроблять роботу педагога легшою без додаткового обладнання. Кожна така методика дає учням 6 – 7 місяців прогресу.

• Навчати плануванню та саморегуляції

Ця методика отримала найвищий бал за академічний вплив. Педагоги навчали учнів планувати, контролювати та оцінювати своє навчання, допомагаючи їм розвинути усвідомлення власних сильних і слабких сторін.

Адже часто діти навіть не усвідомлюють того, як саме вони щось запам’ятовують, набувають нових навичок. Вони знають про себе те, що кажуть їм дорослі – "ледачий", "нетямущий", "з гарною пам’яттю" тощо.

Водночас учні думають, що темп навчання, шкільні успіхи, кількість зусиль для досягнення мети, здібності – це щось стале, що притаманне їм від народження. А якщо спонукати дитину аналізувати, у яку годину, за яких умов їй краще займатися, то це змінить ситуацію.

Педагог має навчити дитину плануванню / Фото Pexels

Педагог має пропонувати дитині набір інструментів для самого процесу навчання, а також для самооцінювання результатів навчання.

Учитель має підказати, які стратегії навчання існують, та привчати обирати найкращу для поставленого завдання. Добре спрацьовує і особистий приклад – вчителі мають коментувати, як вони самі аналізують, висувають гіпотези, доходять певних висновків, а також як налаштувати себе на робочий режим.

Важливо також заохочувати учнів ставити собі запитання на кшталт: "Що мені здалося важким у цьому уроці?" і "Що я можу зробити, якщо я застряг на проблемі?" А ще опитувати школярів про їхні плани підготовки до майбутнього тестування НТМ, обговорювати та перевіряти ідеї та методи.

• Розвивати усвідомлення прочитаного

Читання – це не лише розпізнавати літери, склади та слова. Важливо, щоб учні будь-якого віку вміли читати активно, з глибоким усвідомленням контексту. Для цього діти та підлітки мають переказувати текст, узагальнювати ключові моменти, відповідати на запитання, заповнювати таблиці порівняння тощо.

Учні можуть використовувати стратегії мислення, такі як об’єднання ідей чи прогнозування, створювати власні візуальні анотації.

Дослідники дійшли висновку, що ці стратегії мають дуже великий вплив: заняття з усвідомлення прочитаного прискорюють навчання учнів у середньому на 6 місяців.

• Готувати до публічних виступів

Важливо навчити школярі говорити, тобто підготувати готувати до публічних виступів. Навіть дистанційно люди часто виступають на Zoom-конференціях, створюють відеоматеріали чи подкасти.

Та й загальне покращення навчання загалом залежить від вміння презентувати та відстоювати власну думку. І найкраща практика для цього – дискусії, дебати, читання книг вголос, опрацювання термінів тощо.

• Давати завдання для малих груп

Дослідники пояснюють, що найкращий розмір групи – від 3 до 5 учнів. За їх словами, робота учнів у малих групах має позитивний вплив і може бути ефективним підходом для підвищення успішності.

Однак вчителям треба ретельно розробляти завдання, щоб вони були досить складні і перевищувати можливості одного учня. Разом діти мають робити те, що самотужки ніхто не зробить, тобто мати спільний результат.

Одним із дуже ефективних підходів є метод "групового пазла", коли учням призначають тему, а потім формують малі групи. Кожен член групи бере лише один аспект теми та інтенсивно його вивчає. Тобто в кожній групі існує лише один "експерт" із заданого аспекту.

Урок у школі / Фото Pexels

На цьому етапі кожна група отримує загальний поверхневий погляд на проблему, а "експерти" самостійно заглиблюються в певні аспекти. Потім "експерти" з усіх груп збираються разом та обмінюються думками. Після цього "експерти" повертаються до початкових груп і передають отримані знання іншим.

На завершальному етапі вчитель перевіряє рівень засвоєння всіх аспектів проблеми кожним членом групи (тестування, контрольна, опитування).

Яких методик варто позбутися

Зазвичай директори шкіл під час впровадження певних освітніх новацій орієнтуються на потреби школярів та вартість: намагаються витрати якомога менше коштів.

Нижче наведені практики, які можуть певним чином допомогти учням, але погано впливають на вчителів:

• Подовження навчального часу

Додаткове навчання на канікулах, у вихідні справді покращує результати учнів, хоча й знижує їхню мотивацію. Але це також провокує вигорання вчителів через різке збільшення робочого навантаження.

Крім того, чим більше часу вчитель витрачає на уроки, то менше залишається на професійний розвиток, планування уроків та інші важливі завдання, через що знижується якість викладання.

Чим це замінити? Дослідники радять влаштовувати позашкільні програми, залучати викладачів гуртків, студій до співпраці. Вони здатні підтягнути учнів, які відстають у навчанні.

• Індивідуальне навчання

Додаткові безоплатні для учнів заняття, на яких учитель виступає як репетитор (офлайн чи онлайн), виглядають як ефективна стратегія, адже успіхи дітей зазвичай помітні. Але тут всі ті самі негативні сторони з попереднього пункту.

Чим замінити? Навчанням однолітками одне одного. Воно дає майже такі самі академічні результати і нічого не коштує. При цьому діти ще й вчаться брати на себе відповідальність за пояснення матеріалу, слухати зворотний зв’язок тощо.

Проте методика взаємонавчання не підходить для ознайомлення з новим матеріалом, лише для закріплення чи повторення попередніх тем.

Є ще кілька неефективних методик:

• Залишати дитину на другий рік – але для дитини це більше покарання та доказ неуспішності, що призводить до проблем, наприклад низької самооцінки чи депресії. Та й повторне навчання не виправляє ситуацію.
• Ділити за категоріями сприйняття – мода ділити дітей на групи, а потім шукати підхід до кожної вже минула. Ще кілька років тому вчені довели, що це не дає особливого ефекту, адже кожен учень навчається по-різному.