ЗСУ б’є ворога, профспілкові щури у тилу крадуть

З впевненістю та гордістю можна казати, що в більшості своїй Україна складається з воїнів та волонтерів.

Але нажаль є і «щури», які користуючись нагодою намагаються цинічно обікрасти державу, та залізти в кишеню громадян, цинічно прикриваючись при цьому статусом профспілкових діячів – захисників інтересів трудящих.

Адже що таке профспілка? Це найчисленніше та найвпливовіше об’єднання громадян, яке здавалося б у такий час важкий час повинне проявити себе, і показати приклад іншим.

Однак виявляється не зовсім так.

Профспілкова організація (а точніше її конкретні представники!) проявила себе зовсім в іншому сенсі.

Слідчі ДБР встановили, що столичні профспілкові керівники замість об’єднання зусиль для відбиття агресії ворога вчиняють злочини задля особистого збагачення.

Напевне вони думали що поки триває війна ніхто не буде ними займатись.

Але, як то кажуть, щось пішло не так.

То ж поринемо у деталі.

Склад злочину.

Наприкінці 2022 року, одразу два столичні профспілкові діячі попались на вчиненні злочинів.

Державне бюро розслідувань пред’явило обвинувачення заступнику голови Федерації профспілок України Володимиру Саєнко та голові Київської міської організації професійної спілки таксистів України Саулюсу Савіцкасу.

Звичайно, рівень цих злодіїв у профспілковій ієрархії зовсім різний, як і злочини які вони вчиняли.

Але в обох цих випадках йдеться про намагання привласнити чуже майно.

Підкреслимо – на тлі війни і загибелі наших громадян!.

Саєнко попався на тому, що ухвалював рішення про незаконне відчуження на користь приватного підприємства державного майна, яке було в користуванні Федерації профспілок.

Внаслідок цього Володимир Саєнко став обвинувачуваним у кримінальній справі № 62019100000001170.

Йому інкримінують ч.

5 ст.

191 Кримінального кодексу України за фактом розтрати чужого майна, зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, скоєним за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Звертаємось до фактів.

Як встановили слідчі ДБР Саєнко реалізував наступну схему, підписав:.

наказ № 1023-В про оформлення ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на нежилий будинок бальнеолікарні площею 11629,30 м2;.

наказ № 325-В про оформлення Федерації професійних спілок України права колективної власності на майновий комплекс загальною площею 658,20 м2;.

наказ № 382-В про оформлення ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на майновий комплекс санаторія загальною площею 29194,30 м2;.

наказ № 1238-В про оформлення Федерації професійних спілок України права колективної власності на майновий комплекс бази відпочинку загальною площею 1040,80 м2 .

Слідство дійшло висновку, що внаслідок таких дій Володимира Саєнко із державної власності вибули об`єкти нерухомості, площа яких вимірюється тисячами квадратних метрів.

Типова схема з 1990-х років.

Виходить, українцям потрібно не тільки воювати, захищаючи свою країну, але й відбиватись від «діячів», які намагаються повернути країну в сумні і темні часи так званого «дерибану».

Типова маніпуляція.

Типова афера.

І, відповідно, злочин.

Злочинна група.

Щодо злочину, що вчинив Саулюс Савіцкас, то тут злочинні апетити дещо скромніші, але при цьому ситуація є більш цинічною тим більше у воєнний час.

Якщо Саєнко будучи заступником голови Федерації профспілок зловживав своїм службовим становищем, то Савіцкас створив та очолив справжню злочинну групу, яка займалась заволодінням чужим майном шляхом шахрайства, та підробленням документів, на території міста Києва, Київської області та міста Чернівці.

До складу цієї злочинної групи окрім Савіцкаса увійшли нотаріус та старший інспектор сектору логістики та матеріально – технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

До моменту припинення їх діяльності злочинна група Савіцкаса встигла заволодіти садовим будинком, земельною ділянкою, двома гаражними боксами, та автомобілем.

За вчинення цього злочину під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020105100002886 Савіцкасу Саулюсу Вітаутовичу було пред’явлено звинувачення у підробці документів, шахрайстві, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом (ст.

358, ст.

190, ст.

209 Кримінального кодексу України).

Зауважимо, що Савіцкас не лише створив організовану злочинну групу, а й з метою уникнення від відповідальності за вчинені злочини користується тим, що в Україні триває війна і видає себе за свідомого бійця територіальної оборони та волонтера.

Що підкреслює обтяжливу цинічність його дій!.

Коли йому обирали запобіжний захід Савіцкас надав суду документи, що характеризують його як особу, яка має міцні соціальні зв’язки, одружений, проживає з дітьми, працює, є добровольцем ТО, відзначений нагородою, позитивно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров’я.

Злочин вчинено вперше.

Раніше не судимий.

Тобто серед всього іншого вирішив «прикритись» святими для нашого багатостраждального народу цінностями.

І тут постає питання, як це так ?.

Як Савіцкас за документами став такий свідомий, не вчинявший раніше злочинів, якщо по вул.

Ванди Василевської 6 (зараз Богдана Гаврилишина-прим.), в м.

Києві здійснив напад на громадянку Кузьменко Ларису Іванівну, в продуктовому магазині «Ларчик» тільки тому, що йому було необхідно швидше придбати спиртні напої, так як він поспішав на зустріч.

З яких це пір бити літню жінки вважається допустимим ?.

Чи можливо допустимим є керування організацією з надання інтимних послуг (борделем), що був розташований в квартирі №48 по вул.

Ванди Василевської 3 ?.

Чи може порядним є зберігання на своєму подвір’ї в с.

Гнідин краденого автомобіля ?.

Про яку доброчесність може йти мова, якщо людина таке вчиняє.

І ще одне питання, виникає саме собою, якщо в офіційних реєстрах правоохоронців міститься інформація про вищенаведені та інші злочинні дії скоєні Савіцкасом Саулюсом Вітаутовичем в минулому, то як же ДБР допустило подачу в суд документів, які характеризують його як раніше не судимого, та вчинившого ганебний злочин вперше ?.

Чи може слідчі ДБР тут зовсім не до чого, а допомогли Савіцкасу приховати його злочинне минуле посадові особи Національної поліції, які входили до складу його злочинної групи ?.

Незважаючи на те, якою буде відповідь на вищенаведене запитання, слідчим Державного бюро розслідувань та їх керівництву, треба віддати шану, адже завдяки їх наполегливості злочинці які прикривались статусом профспілкових діячів були виявлені, майно яким вони намагались заволодіти було повернуто власникам.

А подальшу долю Саєнко та Савіцкаса буде вирішувати український суд.

І тут найголовніше – роль наших реформованих правоохоронних органів.

Які, до речі, як і інші структури в перші дні війни пішли захищати Україну.

І якщо там, знову ж таки, знайшовся щур, то має спрацювати система самоочищення.

Усвідомимо, що такі люди як Саєнко та Савіцкас, не будуть смиренно чекати вироку суду.

Звичайно, вони будуть якось викручуватись, заявляти що вони невинуваті, і кримінальні справи щодо них, ще спроби влади давити на незалежність профспілок.

Це їхній прогнозований алгоритм захисту.

Можливо навіть якісь мітинги профспілкових активістів за гроші організовувати будуть.

Чи продажних журналістів наймуть, адже свобода таки дорожче за гроші.

В цьому випадку головне, щоб наша правоохоронна і судова система спрацювала добросовісно і не піддалась на провокації.

Можна передбачити, що Саєнко, як «великий» профспілковий діяч, буде діяти саме так в плані свого захисту.

Савіцкас же скоріш за все буде розповідати в суді що він взагалі не українець, а литовець, був добровольцем територіальної оборони, дуже хворий, а ще й позитивну довідку з місця проживання собі організує.

Ба більше, прикинеться волонтером і взагалі свідомою людиною.

Тепер вже тільки від українського суду залежить, чи будуть справи проти цих «профспілкових діячів» показовими для всього суспільства, чи знову вони «зістрибнуть».

Ідилія мародерів у тилу воюючої країни має бути припинена!.