Yalta 1000: “Запорожець” з мотором Renault

Скоро буде тридцять років, як останній “Запорожець” покинув конвеєр, а ми продовжуємо відкривати маловідомі сторінки його історії. Цього разу “Авто 24” розповідає про Yalta 1000, він же “Ялта” з двигуном від іномарки. І це була не саморобка.

Перший з ”Запорожців”, відомий під ніком “горбатий” ЗАЗ-965 потроху продавався за кордоном, у тому числі в західноєвропейських країнах. Він мав трохи поліпшену експортну версію ЗАЗ-965 АЄ з особливим оздобленням інтер’єру та екстер’єру. На деяких ринках у неї навіть було власне ім’я – Yalta (в Бельгії), Jalta (у Фінляндії, Нідерландах, Данії, Швеції) або Eliette.

Тож цілком очікувано, що друга генерація “Запорожця” ЗАЗ-966, ледь з’явившись у 1966-му, почала свої атаки на закордонні ринки.

Сусідом “Запорожців” на тій самій виставці в Брюсселі був британський бренд Morris

Читайте також: Чому “Запорожці” краще іномарок

“Вухатий” для Європи

Сам по собі ЗАЗ-966 для середини 1960-х був машиною цілком актуальною, як конструктивно, так і в плані дизайну. Тоді у Старому Світі випускалося кілька компактних моделей в подібній стилістиці. Але нова машина не мала нового двигуна, а старий 30-сильний агрегат від “горбатого” здавався на той час вже заслабким.

Постачальник силових агрегатів для ЗАЗів – Мелітопольський завод МеМЗ – тоді був забарився з доведенням серійного 40-сильного мотора до потрібних кондицій. Але час спливав, європейський ринок не чекав і торгова радянська організація “Автоекспорт” зробила спробу підібрати “Запорожцеві” якійсь “іномарочний” двигун.

Нижня частина моторного відсіку у цієї “Ялти” не така, як у серійних ЗАЗ-966. Двигун Renault? Але ми не знаємо, який вигляд був знизу у передсерійних 966-х.

Обрали 1,0-літровий рядний агрегат Renault Sierra engine (C-engine) з водяним охолодженням. Він був створений кілька років тому, але вже добре показав себе на кількох задньопривідних моделях – Renault 8, 10, Floride та Caravelle. Французи погодилися постачати ці двигуни у версії з робочим об’ємом 0,956 л та потужністю 40 к.с. при 5000 об/хв.

Встановлювати французькі мотори під капот “Запорожця” мали не на ЗАЗі, а на європейському підприємстві – заводі компанії Scaldia-Volga S.A. в Бельгії, де, до речі, складали для Європи також і “Москвич-408”, і дизельні “Волги”.

“Водянка” замість “повітряника”

Для початку зробили один екземпляр “Запорожця” з “реношним” мотором, адже і ринок треба було “промацати”, і технічно це було не так просто – гаражними умовами не обійтися.

Помістити французький двигун з його радіатором під капотом “Запорожця”, певно, великої проблеми не становило.

Мотор C-engine суттєво відрізнявся від МеМЗів. По-перше, він був рядним, з усіма чотирма циліндрами в ряд, тоді як МеМЗ був V-подібним, тобто удвічі коротшим. А по-друге, “француз” мав водяне охолодження на відміну від рідного агрегата. Місця під капотом ззаду було достатньо, але конструкторам довелось переробити схему руху повітря у підкапотному просторі та систему подушок для кріплення силового агрегату.

Читайте також: Як створювали “вухатого: всі прототипи ЗАЗ-965.

Один-єдиний

Запорізьку машину з французьким двигуном показали громадськості у на автомобільній виставці в Бельгії в 1968 році. Автомобіль був представлений на радянському стенді як Yalta 1000. Судячи з небагатьох фото тієї пори, він був ключовою моделлю експозиції.

Yalta (або Jalta) другого покоління продавалася в Європі з ”рідним” мелітопольським двигуном потужністю 40 к.с. Щедрий хромпакет – ознака експортних “Запорожців”.

Але поїздити на ЗАЗах з мотором Renault європейцям не довелося: схоже, той виставковий екземпляр так і залишився єдиним. Тому що Мелітопольський моторний завод нарешті налагодив масове виробництво нових 1,2-літрових моторів потужністю 40 к.с. Вже у 1969 р. таких зібрали 10 тисяч, а в 1971-му у Мелітополі завершили будівництво нового виробничого корпусу, де лік цих агрегатів пішов уже на сотні тисяч.

“Запорожці” у Європі

Показово, що англійський журнал Autocar (до речі, найстаріше автомобільне видання у світі) у своєму огляді в 1968 р. називав “Запорожець” цікавим з технічної точки зору. Судячи з тієї ж статті від 4 липня, задньомоторне компонування на той період журнал ще не вважав старомодним.

Цікаво, що двигун Renault сімейства C-engine, який “сватали” нашим ЗАЗикам, постачався також іншим компаніям. Наприклад, шведській Volvo та голландській DAF для її знакових моделей з автоматичною трансмісією Variomatic. А взагалі мотори цієї лінійки залишалися на конвеєрі майже півстоліття, аж до листопада 2004 року.

Дизайн ЗАЗ-966 був цілком актуальним для свого часу. У “двоповерховій“ стилістиці з карнизом по лінії підвіконня були тоді виконані кілька європейських моделей.

Де тепер ЗАЗ Yalta 1000

Є непідтверджені відомості, що один “Запорожець” з двигуном Renault рідинного охолодження був завезений з Франції в Україну. Машина була темно-синього кольору та експлуатувалася у Запорізькій області. Зокрема, автомобіль бачили в Мелітополі – місті, де працював моторний завод і виробляли двигуни МеМЗ для ЗАЗів. Можливо, той автомобіль був дослідним і використовувався для ходових випробувань варіанта “Запорожців” з двигуном-“водянкою”. Подальша доля цієї машини невідома, але ми не здивуємося, що шанувальники вітчизняної історії ще знайдуть її сліди.

Читайте також: Двигун позаду: якими були реальні конкуренти “Запорожця”