ІМІ: В Україні у березні зафіксовано 20 злочинів проти свободи слова

Інститут масової інформації у березні 2023 року зафіксував 20 злочинів проти свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу  «Барометр свободи слова».

З 20 злочинів  проти українських медіа і журналістів шість скоїла Росія.  Серед злочинів, які скоїла Росія: обстріли журналістів та редакцій медіа, кіберзлочини.

За даними ІМІ, вперше за рік війни, кількість скоєних росіянами злочинів проти медіа менша за кількість злочинів, за які відповідальною є українська сторона. Зокрема, ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.

У березні на фронті на Бахмутському напрямку загинули двоє медійників, що пішли захищати Україну, – оператор Суспільного Олексій Ольховик та журналіст інформагентства «Вчасно» Олександр Цахнів. 

Олексій Ольховик загинув 13 березня внаслідок російського обстрілу з реактивного протитанкового гранатомета. З початком повномасштабного вторгнення він долучився до 241 бригади тероборони міста Києва, але згодом його відправили на фронт на Донеччину. У вересні 2022 року Олексій дістав мінно-вибухове поранення і близько місяця лікувався. Після одужання він знову повернувся на фронт – до міста Бахмут. 

Олександр Цахнів загинув під час обстрілу ворога, боронячи позиції на Бахмутському напрямку. На фронт Олександр пішов на початку повномасштабного вторгнення. Загинув. У «Вчасно» писав про корупцію в містах Донеччини, проводив антикорупційні розслідування.

Загалом в Україні загинуло 50 медійників внаслідок російської збройної агресії. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 42 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

Під обстріл російських військ потрапили дві знімальні групи – ВВС та Донбас.Реалії. Так, журналісти ВВС потрапили під обстріл під час знімання репортажу про українських волонтерів на Херсонщині. Журналісти приїхали до селища Милове разом з волонтерами. Обстріл стався, коли волонтери роздавали гуманітарну допомогу мешканцям деокупованого селища. Під час обстрілів ніхто не загинув.

Журналісти Донбас.Реалії потрапили під обстріл під Бахмутом. Як розповів кореспондент Єгор Логінов, вони за кілька кілометрів від передової знімали роботу українських військових, у цей час війська Росії розпочали обстріл позицій з мінометів та «градів». Ніхто не постраждав.

Дві українські редакції зазнали руйнування під час російського обстрілу. Так, у Нікополі (Дніпропетровщина) пошкоджено будівлю та обладнання радіостанції «Ностальжи». Через артобстріл вибило всі вікна, зруйновано третину шиферного даху, пошкоджено радіообладнання. Мовлення було припинене, повідомив ІМІ директор радіостанції Валерій Терещенко.

У міста Берислав (Херсонщина російські військові влучили в будівлю газети «Маяк».Як розповів редактор газети Дмитро Тертичний, снаряд зруйнував дах будівлі. За його словами, за відсутності негайного втручання незабаром будівля буде непридатна для експлуатації. 

Крім того, у березні зафіксовано два випадки кіберзлочинів:

• Російські хакери намагалися захопити ефір радіо FM «Галичина». Напередодні в російських телеграм-каналах поширювали заклики до хакерського нападу на радіостанцію. Фахівці радіостанції вчасно відреагували на дії ворога, загрозу вдалося ліквідувати. Єдине, що вдалося зробити хакерам, – це тимчасово зупинити роботу сайту радіостанції.
• Редакція «РБК-Україна» звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

Серед 14 випадків порушень свободи слова, за які відповідальна українська сторона: погрози, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.

30 березня, ІМІ зафіксував чотири випадки перешкоджання. Три з них сталися в Києво-Печерській лаврі. Журналісти зазнали нападу з боку представників УПЦ МП під час спроби поставити запитання щодо недопуску роботи комісії Міністерства культури та інформаційної політики з передання будівель лаври державі.

Зокрема, митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у журналістки «Еспресо» Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі. Лебідь штовхнув кореспондентку та намагався вибити в неї мікрофон. «Я вас не запрошував! Я не хочу спілкуватися. Це не державна установа, і я не державна людина. Я ще раз вам кажу, пройдіть звідси», – сказав він.

Інший священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового. 

Фотокореспонденту інтернет-видання «Телеграф» Яну Доброносову під час штовханини за участю митрополита Павла людина в рясі навмисно тягнула та  пошкодила зарядний дріт.

• Читайте також:Заява медійних організацій: Погрози журналістам мають бути розслідувані

У Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу «Дитинець» 30 березня бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру журналістам каналу «Дитинець» під час знімання в кафе в центрі міста. Журналісти намагалися взяти коментар у депутата міської ради Юрія Тарасовця щодо його відсутності на засіданні сесії. Разом з Тарасовцем у кафе був Сергій Берестовий, який напав на журналістів.

За фактом нападів у Києві та Чернігові поліція відкрила кримінальні провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Також віряни УПЦ МП перешкоджали роботи знімальних груп Прямого та 5 каналів. Журналістів провокували, штовхали, намагалися вибити техніку, били по ногах.

Обмежували доступ до публічної інформації, зокрема, представники місцевої влади. Так, Волинська обласна державна адміністрація не надала інформації Центру журналістських розслідувань «Сила правди» про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон. У Миколаєві 16 березня відбулося засідання обласної ради, на якому ухвалили рішення щодо керівництва ради. Представників медіа на засідання, яке вперше з початку повномасштабної війни пройшло в офлайн-режимі, не запросили, трансляції також не було. У пресслужбі це пояснили неможливістю гарантувати безпеку представникам ЗМІ в разі повітряної тривоги.

Серед погроз, зокрема, випадок у Полтаві, де журналістка «Полтавської хвилі» Анастасія Мацько заявила, що під час сесії міської ради їй погрожували фізичною розправою двоє посадовців, використовуючи нецензурну лайку.

Кібертиску зазнала журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра, яка заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність. Обидві журналістки звернулися з відповідними заявами до поліції.

У лютому 2023 року Інститут масової інформації зафіксував дев'ять злочинів проти свободи слова в Україні, з них п’ять вчинила Росія.  

Серед злочинів, за які відповідальна Росія, переважно обстріли журналістів і кіберзлочини.  Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки.

Загалом,з лютого 2022 року Росія скоїла 505 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 

Скриншот відео: Telegraf UA/YouTube