RUSI: Росія планувала перед вторгненням дестабілізувати Україну проросійськими та ультраправими протестами

Російська стратегія ґрунтувалася на велику мережу агентів, яку готували десятиліттями і яку курував спецдепартамент ФСБ. Серед них були члени «ОПЗЖ», духовні УПЦ МП та офіцери СБУ.

Перед вторгненням Росія хотіла дестабілізувати ситуацію в Україні, організувавши проросійські та ультраправі протести, щоб з різних боків тиснути на центральну владу в Україні. Організувати мітинги й загалом паралізувати українську владу мала мережа агентів серед впливових українців, яких Росія вербувала роками.

Про це йдеться у звіті британського Королівського інституту оборонних та безпекових досліджень (RUSI), який переказав «Бабель».

У кожного протесту мали бути свої організатори. Наприклад, генерал СБУ та колишній очільник управління СБУ в Криму Олег Кулініч активно спілкувався з колишнім секретарем РНБО Володимиром Сівковичем, який утік до Росії після Революції Гідності. Від Сівковича він отримав завдання переконати українську владу піти на поступки Росії безпосередньо перед вторгненням — відмовитися від руху до НАТО та повернутися до нейтрального статусу. За задумом Росії, це мало б спричинити масштабні протести на кшталт Євромайдану та дестабілізацію ситуації в Україні, що допомогло б під час вторгнення.

У січні 2022 року Україна затримала колишнього полковника поліції Юрія Голубана. Він, за версією слідства, мав займатися організацією таких протестів у Києві та трьох областях. На мітингах мала б переважати ультраправа риторика та символіка, а протестувальники звинувачували б владу в неспроможності протистояти РФ. Росія хотіла запустити в ці протести провокаторів, які б спричинили сутички з поліцією. Для російської аудиторії це виглядало б як «ультраправий переворот» і мало виправдати вторгнення.

Крім того, Росія створювала підґрунтя і для проросійських протестів. Цим напрямком займалася партія «Опозиційна платформа — За життя», один із її лідерів Віктор Медведчук, а також тодішні нардепи Ілля Кива та Віктор Чорний. «Це теж типова тактика для РФ — підтримка найбільш поляризованих груп, які з різних боків тиснуть на центральну владу», — йдеться у звіті.

У 2020 році Ілля Кива створив організацію «Патріоти за життя», до якої входили переважно учасники різних клубів бойових мистецтв, колишні правоохоронці, представники криміналітету тощо. Основу організації складали представники Федерації бойового самбо України, почесним президентом якої був Медведчук. Основним завданням «Патріотів за життя» стали провокації під час протестів, зокрема сутички з проукраїнськими активістами.

Дослідники пишуть, що російська стратегія ґрунтувалася на створенні в Україні великої мережі агентів, яку РФ готувала десятиліттями і яку курував спеціальний департамент ФСБ. Цей відділ відправляв інструкції кураторам, а ті вже передавали їх агентам на місцях. Це потребувало особистих зустрічей, тому багато російських агентів в Україні наприкінці 2021 року їздили в короткі відпустки в Туреччину, Кіпр та Єгипет, де зустрічалися зі своїми кураторами.

Росія намагалася якомога менше використовувати кураторів, які перебувають у РФ. Натомість спецслужби вербували впливових українців, які самостійно створювали мережі агентів під своїм керівництвом. «Якщо ці люди до того ж обіймали якісь високі посади, то їхні агенти могли думати, що виконують завдання не для Росії, а особисто для куратора чи для української влади. Це типова стратегія, описана в радянських підручниках та інструкціях російських спецслужб. Зараз Україна вже викрила частину цієї мережі і затримала деяких важливих агентів», — йдеться у звіті.

Зокрема, одним із впливових агентів Росії був колишній український нардеп Андрій Деркач. Деркач вибудовував власну мережу російських агентів, до якої входив тодішній очільник управління СБУ в Криму генерал Олег Кулініч. Його затримали влітку 2022 року за підозрою у держзраді. Раніше він працював заступником Деркача в «Енергоатомі» і лишався близьким другом його родини.

Кулініч заважав українській розвідці виявляти російських агентів, уводив в оману українське військово-політичне керівництво щодо реального стану речей, збирав дані про систему оборони півдня України, а також впливав на кадрові рішення СБУ. Зокрема, він домігся призначення на посаду начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, якого зараз теж підозрюють у держзраді. Наумова затримали в Сербії, а Україна намагається його екстрадувати. Також Кулініч лобіював призначення Наумова на посаду першого заступника голови СБУ — так вони хотіли взяти під контроль Департамент контррозвідки СБУ.

Важливою ідеологічною групою російських агентів, як пишуть дослідники, була Українська православна церква Московського патріархату. Росія вербувала та керувала священниками УПЦ МП, а після великого вторгнення використовувала приміщення цієї церкви як бази для російської техніки та військових. «Використання релігії для прикриття теж є типовим методом російських спецслужб, тому що спроби світської влади атакувати релігійні інституції завжди дуже чутливі для людей», — пишуть дослідники.

Утім, аналітики вважають, що російська агентура виявилася непідготовленою та непридатною до повномасштабної війни, наприклад щоб учиняти диверсії в тилу. До того ж, російські воєнні злочини проти цивільного населення змінили ставлення до Росії навіть у представників проросійських організацій. Переважно вони виконували доручення за додаткову плату і не знали, що працюють на Росію. Після початку вторгнення багато з них зрозуміли, що їхні дії можуть нашкодити Україні. Це зробило багато російських мереж ненадійними у перші ж дні вторгнення — вониабо розпалися, або перейшли у «сплячий» режим. Однак там, де росіяни змогли окупувати територію, пишуть дослідники, знайшлося достатньо колаборантів, щоб управляти нею.