Мотосезон розпочинається: як не потрапити у ДТП з мотоциклом

З потеплінням на дороги повертаються мотоциклісти та перші тижні мотосезону є найбільш небезпечними як для автомобілістів, так і для самих мотоциклістів.

Поговоримо про прості правила перших весняних виїздів. Ця тема торкається не лише мотоциклістів. Окремим розділом звернемося й до тих, хто сидить за кермом автомобілів.

Читайте також: Двоколісні на дорозі: що потрібно знати автомобілістам про мотоциклістів

Мотоциклістам

Ви з нетерпінням чекали того моменту, коли можна буде піти в гараж не просто «в гості» до «залізного коня», щоб протерти його ганчіркою, зітхнути й покрутити ручку газу, а в екіпі, з шоломом у руках і з твердим наміром відкрити мотосезон. Цей день настав!

Не будемо в цьому матеріалі порушувати питання підготовки техніки та виведення мотоцикла з зимової сплячки. Припустимо, що олива вже змінена, нові свічки вкручені, рівні рідин у нормі, тиск у шинах теж…

Поки мотоцикл прогрівається, перш за все подумайте, чи все екіпірування ви приготували. Чи не залишився вдома захист спини або рукавички? По-друге, враховуйте, що дороги, міські вулиці та заміські шосе навесні дуже підступні. Не варто думати, що асфальт вже прогрівся – земля прогрівається помітно довше за повітря. Чекати нормального літнього зчеплення від неї не варто.

Ще одна небезпека весняних доріг – протиожеледні реагенти. Ними сумлінно поливали дороги всю зиму, і вони нікуди не поділися. Вони розтеклися рівним шаром по асфальту і висохли, не втративши при цьому своїх слизьких якостей. Сюди ж можна віднести й пісок із землею, який сипали на дороги снігоприбирачі та натягували колесами автомобілісти. Пісок збивається в найменш завантажені зони проїжджої частини – чітко посередині, між колій автомобілів, на зовнішніх радіусах поворотів у бордюрів, у вм’ятинах асфальту. Всі ці весняні сюрпризи дуже швидко та раптово можуть зіпсувати радість від довгоочікуваного початку сезону.

Головне правило – завжди пам’ятати, що зчеплення немає, навіть якщо здається, що воно є. Загалом, ніяких «викручувань» газу, віражів до скрипу підніжок об асфальт, а найголовніше – адекватне прогнозування гальмівного шляху і м’яка робота з гальмами.

Варто пам’ятати ще й про те, що за зиму ваші навички керування мотоциклом помітно притупилися. Як би не здавалося, що «руки пам’ятають!», – це ілюзія. Поки все спокійно, так воно і буде. М’язова пам’ять – це добре, але якщо трапиться якась екстрена ситуація, підведуть не м’язи, а мозок. На повне відновлення навичок піде щонайменше два-три тижні. Це підтверджено практикою, іноді трагічною.

Не в останню чергу варто нагадати про ще один фактор, який зустрічає мотоциклістів на весняних дорогах. Це – водії автомобілів. За довгі місяці відсутності вас на дорогах автомобілісти про вас забули. Та навіть ті, хто не забув, ще не чекають вашої раптової появи. Це правило виживання мотоцикліста справедливе у будь-який момент сезону, але навесні воно найактуальніше. Скільки разів водії автомобілів розводили руками після ДТП із мотоциклістом і казали здивовано: «Я його не бачив». І не так важливо в цьому випадку, хто порушив ПДР, адже зрештою винен сам мотоцикліст – не врахував, не передбачав, не зміг прорахувати майбутню помилку автомобіліста або сподівався на те, що інший учасник руху мав його побачити.

Звідси випливає і ще одне правило виживання мотоцикліста: вам ніхто нічого не винен! Так, є вимоги ПДР, є пріоритети, знаки, розмітка тощо. Однак сліпе дотримання ПДР часто призводить до сумних наслідків. Ви потрібні тільки собі самому, бо навіть якщо винен буде він, боляче буде вам.

Ну і насамкінець: будьте ввічливі.Ніякі відламані дзеркала, м’яті двері та вислухані опонентом міцні епітети не зроблять його уважнішими, добрішими та акуратнішими.Швидше, навпаки, викличуть агресію, невдоволення та нелюбов до двоколісних.

Автомобілістам

Разом з весною у ваше автомобільне життя знову прийшли мотоциклісти. Вони носяться як пригорілі, лякають раптовою появою ззаду і дуже маленькими бічними інтервалами. Ви відвикли від них, хоча всього пів року тому мирно співіснували на вулицях. Пройде трохи часу, і вони вкотяться в ритм, а ви звикнете до думки, що вони є.

Не забувайте про те, що середньостатистичний мотоцикліст – це сама людина, як і ви, яка живе, працює, виховує дітей і так само як і ви, дуже не хоче вмирати або опинитися на лікарняному ліжку. Він так само як і ви, всю зиму їздив на автомобілі й досі їздить, причому щодня, відвозячи дитину до дитячого садка, і лише потім сідає на свій мотоцикл.

Байкер чудово знайомий з будь-якими ситуаціями, що виникають на дорозі, причому з обох боків, тому жодна людина за кермом мотоцикла не робитиме чогось самогубного, навіть якщо вам бачиться протилежне. Головне прохання до вас: будьте трохи уважнішими. Маленький мотоцикл гірше помітний на дорозі, навіть з увімкненою фарою. Якщо бачите мотоцикліста у дзеркалі, просто нічого не робіть. Мотоцикл – набагато більш маневровий та швидкий транспортний засіб, ніж автомобіль, і зобов’язує думати та прораховувати ситуацію на дорозі швидше та далі, ніж того вимагає автомобіль. Найчастіше в момент, коли ви помітили мотоцикл, його пілот вже вас побачив, прикинув вашу траєкторію та свій маневр для безпечного роз’їзду.

Ще раз: що машині подряпина на крилі – мотоциклістові зламані кістки та розбитий мотоцикл. Самогубців серед них, всупереч поширеній думці, немає. Будьте ввічливими на дорозі до всіх учасників руху. І трохи уважніше.