Опозиція у Німеччині ініціює розслідування про роль Шольца в афері на 47 млн євро

КИЇВ. 5 квітня. УНН. Опозиція у бундестазі планує розслідувати роль канцлера Німеччини Олафа Шольца у афері cum-ex, коли той був бургомістром Гамбурга, що стала найбільшим податковим скандалом в історії Німеччини, пише УНН з посиланням на DW.

Деталі

За словами Матіаса Міддельберга, голови фракції Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), їх опозиційний блок, збирається впродовж першого тижня парламентських засідань після великодніх свят ініціювати створення комісії з розслідування ролі чинного канцлера ФРН Олафа Шольца довкола банку M.M.Warburg. 

Комісія буде з'ясувувати, хто несе політичну відповідальність за те, що Гамбург у 2016 і 2017 роках був єдиною в Німеччині федеральною землею, яка не вимагала у банку M.M.Warburg повернення податків на мільйонні суми, незаконно компенсованих йому за схемою cum-ex. Ідеться про те, чи був політичний вплив на органи Гамбурга і чи гідні довіри заяви Олафа Шольца щодо його ролі в цій афері, зазначив Міддельберг.

У 2016 та 2017 роках нинішній глава уряду Німеччини обіймав посаду першого бургомістра Гамбурга.

В уряді відмовилися коментувати плани опозиції щодо створення у бундестазі комісії з розслідування ролі Шольца у податковому скандалі.

Контекст

Суть податкової афери, у якій опинився замішаним банк M.M.Warburg, полягала в тому, що під час перепродажу великого пакету акцій компанії в день виплати їй дивідендів одразу кілька учасників афери зверталися до податкових органів Німеччини за компенсацією нібито сплачених податків. За розробленою схемою, одразу кілька людей отримували довідку, яка дає право на податкове повернення. У результаті 25-відсотковий податок з дивідендів виплачувався один раз, а гроші за нібито сплачені податки держава повертала двічі або навіть кілька разів, оскільки податковим службам було важко визначити, хто саме є власником цінних паперів.

Ця афера стала найбільшим податковим скандалом в історії Німеччини. Загальну суму втрат із бюджету оцінювали у 30 млрд євро лише за 2001-2016 роки. Звинувачення були висунуті десяткам людей, зокрема банкірам, біржовим трейдерам, юристам та фінансовим консультантам.

У серпні 2022 року Олаф Шольц у своїх свідченнях перед слідчою комісією парламенту Гамбурга відкинув підозри щодо причетності до податкових махінацій у межах справи cum-ex. Звинувачення майбутній канцлер назвав "здогадками та інсинуаціями", які "явно нічим і ніким не підкріплені".

У 2016 році податкові органи Гамбурга вимагали від приватного гамбурзького банку M.M.Warburg повернути за угодами cum-ex 47 мільйонів євро податків. Але за кілька днів відмовилися від стягнення.

Опозиція в сенаті Гамбурга ініціювала парламентське розслідування, під час якого з'ясувалося, що Шольц промовчав про зустріч із керівництвом банку саме в ті дні, коли міські податкові органи вимагали повернення податків. Після того, як до слідчих потрапили щоденники співзасновника M.M.Warburg, Шольц визнав факт зустрічей, проте заявив, що вони не вплинули на рішення податкових органів. Тоді ж він стверджував, що жодних деталей зустрічей нібито не пам'ятає.

У березні 2022 року прокуратура Гамбурга відхилила позов адвоката Герхарда Штрате з вимогою притягнути до суду Олафа Шольца і колишнього сенатора міста у фінансових справах, а згодом першого бургомістра Гамбурга Петера Ченчера Пізніше у серпні 2022 року аналогічний позов відхилила також генеральна прокуратура Гамбурга.