Оприлюднили нові докази співпраці Сівковича та полковника СБУ Кулініча з ФСБ Росії

Тодішній голова СБУ в Криму Кулініч співпрацював з «політичним офісом» при ФСБ, який курували Сівкович та Андрій Клюєв. Він знав про плани вторгнення Росії, але приховав їх і бойкотував оборону. Фактів причетності до цієї справи голови СБУ Івана Баканова не виявили.

Правоохоронці виявили нові факти та докази діяльності полковника, ексочільника СБУ в Криму Олега Кулініча на ФСБ Росії й оприлюднили перехоплені розмови його з російським куратором — ексзаступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем. Про це повідомляють пресслужби СБУ і ДБР.

Ці розмови входять до матеріалів кримінального провадження, яке завершило ДБР. Після того як обвинувачений ознайомиться зі справою, вони будуть передані до суду.

В ході розслідування працівники ДБР встановили, що Олег Кулініч був залучений представниками Федеральної служби безпеки РФ до негласної співпраці і отримав оперативний псевдонім «Котигорошко».

За завданням ФСБ РФ ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович (в минулому офіцер КДБ СРСР) та колишній глава Адміністрації президента України Андрій Клюєв, які з 2014 року переховуються від правосуддя у Москві, створили так званий «політичний офіс» для контролю за діяльністю впливових українських політиків, високопосадовців та правоохоронців, пошуку в їхньому середовищі агентів впливу для контролю за політичними процесами в українському суспільстві.

Слідство також встановило, що Кулініч був довіреною особою Сівковича. Він активно співпрацював зі створеним ФСБ «політичним офісом» та виконував вказівки кураторів для впровадження «своїх людей» до різних державних та правоохоронних органів, проведення розвідувально-підривної діяльності проти України, шпигунства, підбурювання громадян України до державної зради.

За даними слідства, Кулініч заздалегідь знав про плани збройних сил РФ здійснити напад з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, але умисно приховав цю надважливу інформацію від керівництва і заборонив відправляти будь-яку документацію з цього приводу до ЦУ СБУ.

У перші години вторгнення він свідомо блокував будь-які спроби повідомити керівництво СБУ і суспільство про реальну обстановку у регіоні, не вжив жодних заходів задля захисту державного суверенітету, надав вказівку особовому складу покинути місце служби, пізніше видав штатну зброю людям, які не мали відношення до СБУ.

Окрім цього, Кулініч сам покинув місце постійної дислокації та вже 24 лютого виїхав до Києва. На одній із квартир, де мешкав Олег Кулініч, слідчі виявили схрон зі зброєю та його документи часів проходження служби в КДБ СРСР.

Правоохоронці повідомили Кулінічу про підозру у вчиненні й інших кримінальних правопорушень, а саме:

у самовільному залишенні місця служби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 407 КК України);
у заволодінні зброєю та бойовими припасами військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 КК України);
у незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України) та інші.

Водночас в ДБР повідомили, що при розслідуванні справи Кулініча не виявили кримінальних порушень в діях тодішнього керівника СБУ Івана Баканова. Про це сказала радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян на брифінгу в Києві, відповідаючи на запитання журналістів. Представники ЗМІ поцікавились, чи причетний безпосередньо Іван Баканов до діяльності Кулініча.

«Наразі скажу однозначно, що в діях уже екскерівництва Служби безпеки України кримінальних правопорушень не виявлено в контексті розслідуваних подій», — цитує представницю ДБР «УП».

Речник спецслужби Артем Дехтяренко нагадав, що Служба безпеки України провела службову перевірку щодо Баканова, її результати засекречено.

У ДБР відзначили, що справа Кулініча — це лише епізод протиправної діяльності російських спецслужб щодо дестабілізації ситуації в Україні. Правоохоронці продовжують роботу щодо викриття «сітки» агресора і значна її частина вже знешкоджена.

Нагадаємо, у липні 2022 року співробітники Служби безпеки України затримали Олега Кулініча в результаті спецоперації, проведеної спільно з Державним бюро розслідувань. Йому оголосили підозру у державній зраді (ст. 111 Кримінального кодексу України), створенні злочинної організації (ст. 255), самовільному залишенні місця служби в умовах воєнного стану (ст. 407), заволодінні зброєю та її незаконному зберіганні (ст. 410 та 263).

Тоді ж, у липні 2022 року, ДБР повідомило про підозру у держзраді Володимиру Сівковичу та трьом співробітникам ФСБ РФ у шпигунстві. Тоді встановили, що Сівкович через довірених осіб контролює в Україні низку фірм та підприємств, які використовують для прикриття та фінансування розвідувально-підривної діяльності проти України.

Відзначимо, за даними британського Королівського інституту оборонних та безпекових досліджень (RUSI), перед вторгненням Росія хотіла дестабілізувати ситуацію в Україні, організувавши проросійські та ультраправі протести, щоб з різних боків тиснути на центральну владу в Україні. Організувати мітинги й загалом паралізувати українську владу мала мережа агентів серед впливових українців, яких Росія вербувала роками.

Зокрема, тодішній очільник управління СБУ в Криму Олег Кулініч отримав від екссекретаря РНБО Володимира Сівковича завдання переконати українську владу піти на поступки Росії безпосередньо перед вторгненням — відмовитися від руху до НАТО та повернутися до нейтрального статусу. За задумом Росії, це мало б спричинити масштабні протести на кшталт Євромайдану та дестабілізувати ситуацію в Україні, що допомогло б під час вторгнення.

На мітингах мала б переважати ультраправа риторика та символіка, а протестувальники звинувачували б владу в неспроможності протистояти РФ. Росія хотіла запустити в ці протести провокаторів, які б спричинили сутички з поліцією. Для російської аудиторії це виглядало б як «ультраправий переворот» і мало виправдати вторгнення.