3 роки відстрочки та виїзд за кордон: якою буде мобілізація жінок і хто підлягає призову

Питання захисту держави є наріжним, і є не лише правом, а й почесним обов'язком кожного українця та кожної українки. Тому н е може бути й мови про дискримінацію за статевими ознаками, проте, з урахуванням фізіологічних особливостей. 24 Канал разом із юристом адвокатського об'єднання T&T Partners Владиславом Юрчаком продовжує традиційну рубрику із поясненням усіх нюансів мобілізації.

Справа добровольців

Ніхто не може заборонити людині захищати батьківщину, якщо вона має таке бажання та відповідні можливості. Вже зараз тисячі українських жінок воюють пліч-о-пліч з чоловіками й роблять це цілком успішно.

Втім, українське законодавство, яке ще досі не позбулося радянського впливу, наразі не зуміло швидко адаптуватися до нових реалій, а тому зміни щодо справжньої рівності та ліквідації гендерних стереотипів відбуваються просто зараз.

3 роки відстрочки для жінок

30 грудня 2022 року урядом було схвалено "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів". Він визначає правила та порядок ведення обліку військовозобов'язаних жінок і чоловіків, а також передбачає перехідний період терміном на 3 роки для жінок з медичною спеціальністю.

Чому саме 3 роки? У відповідному акті фігурує формулювання "з метою удосконалення військового обліку". При цьому, начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач раніше повідомляв, що наразі в Україні немає потреби у загальній мобілізації жінок,
– пояснює Владислав Юрчак.

Таким чином, починаючи з 2026 року вони будуть поставлені на військовий облік, натомість жінки, що порушать цю вимогу й до кінця 2026 року не стануть на військовий облік, не зможуть працевлаштуватись за фахом вже з початку 2027 року.

Перелік спеціальностей

До 2026 року навіть та єдина медична спеціальність, яка може підлягати мобілізації, не має обов'язкової постановки на військовий облік. Усі інші професії в добровільному порядку,
– нагадує пан Юрчак.

• біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
• фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров'я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
• оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров'я;
• професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, а також медицини (крім медичних сестер);
• професіонали медико-профілактичної справи, наукові співробітники;
• допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер);
• професіонали патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології;
• патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники(лікувальна справа), лікарі, фахівці в галузі медико-профілактичної справи, професійні медичні сестри та акушерки, професіонали в галузі сестринської справи та акушерства;
• інші професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства);
• стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
• медичні сестри та акушерки, гігієністи, окулісти та оптики, медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам, помічники професіоналів-акушерів;
• професіонали в галузі лікувальної справи, стоматології, наукові співробітники (стоматологія), стоматологи, фармацевти, провізори.

При цьому, визначено, що жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

Списки та посвідчення військовозобов'язаної

Заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, за 2 місяці до завершення навчання відтепер подаватимуть список щодо таких жінок до територіальних центрів комплектування (ТЦК і СП).

Дані списки мають зберігатися протягом 10 років, вони є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов'язаної (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов'язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов'язаного зазначених у списках жінкам, які здобули освіту за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) ТЦК і СП, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії посвідчень – 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов'язаного, повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) ТЦК і СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для постановки на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік

Взяття жінок на військовий облік військовозобов'язаних здійснюється після визначення їхньої придатності до військової служби (за фізичним станом чи віком), внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

Жінки, що мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням на загальних засадах.

Хто з жінок не підлягає мобілізації

Попри відтермінування у три роки, варто розуміти, що є категорії жінок, які не підпадають під мобілізацію взагалі. Їх перелік визначений у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Мовиться про:

• жінок, що визнані в установленому порядку особами з інвалідністю;
• жінок, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінок, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінок, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінок, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• жінок, які мають чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Виїзд за кордон

З початку великого вторгнення чимало жінок опинилися за межами України, серед них багато мають медичні спеціальності. Наразі вони мають відтермінування, проте українська влада розраховує на свідомість українок і сподівається, що з початком обов'язкового військового обліку вони звернуться до дипломатичних установ України в тій країні, в якій перебувають, і стануть на консульський облік. Саме такі вимоги визначені постановою Кабміну "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних".

Тим не менш, після введення правового режиму воєнного стану на фоні останніх змін до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, в суспільстві почали поширюватися чутки про те, що військовозобов’язані жінки будуть обмежені у праві на виїзд за кордон. Однак чинні правила перетинання державного кордону не встановлюють будь-яких обмежень на перетин кордону жінкам, які пов'язані із введенням правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, на відміну від чоловіків. Станом на сьогодні, враховуючи добровільний облік військовозобов’язаних жінок до 2026 року, перспективи введення таких обмежень є примарними.

Досить поширеними є випадки, коли жінки із дітьми евакуйовувалися за кордон і, на мою думку, саме роль жінки у вихованні дітей є першопричиною того, чому на них не поширюються обмеження на виїзд. Також не слід забувати і про волонтерський напрямок, коли українські жінки власноруч возили й возять пікапи для ЗСУ з найвіддаленіших куточків Європи. Тотальна заборона на виїзд за кордон як військовозобов'язаним чоловікам, так і жінкам не принесе будь-якого позитивного результату, ані на лінії фронту, ані в житті простих українських сімей,
– вважає Владислав Юрчак .

Кризовий менеджмент від Ганни Маляр щодо виїзду жінок / Скриншот

При цьому, відтермінування до 2026 року робить весь цей процес далекою перспективою. Більшість експертів очікують, що до цього часу бойові дії вже завершаться й облік буде відбуватись в умовах мирного (нарешті) часу. Також із кінцем війни завершиться і термін тимчасового захисту для більшості українських біженців, їм потрібно буде повертатись на батьківщину.

Закордонний досвід

Нині військовий облік жінок впроваджено в демократичних Норвегії, Ізраїлі, а також авторитарному Китаї та тоталітарній КНДР. На думку експерта-правника, наразі досвід Ізраїлю та Норвегії для України не є релевантним.

Підхід Ізраїлю та Норвегії є більш категоричним. До прикладу, військова служба для ізраїльтянок є обов'язковою та триває два роки. У 2015 році Норвегія стала першою країною-членом НАТО, яка зробила службу в армії обов'язковою для обох статей. Тобто в Ізраїлі та Норвегії жінки проходять військову службу за аналогом нашої строкової служби,
– пояснює відмінності пан Юрчак.

Наразі чинним законодавством передбачено можливість мобілізації жінок медичних спеціальностей, без їхньої згоди, виключно у воєнний час. Що ж стосується мирного часу, то призов допускається тільки за згодою жінок і тільки на умовах контракту.

Тобто, станом на сьогодні Україна не впроваджувала досвіду Ізраїлю чи Норвегії, втім відповідні концепції, враховуючи перманентну загрозу з боку нашого сусіда, можуть бути запроваджені. Втім, станом на сьогодні, призов на строкову службу не відбувається через військовий стан, а тому це питання, на мою думку, може бути ініційовано виключно після нашої з вами перемоги,
– переконаний пан Юрчак.

Гендерні квоти

Ще одним важливим аспектом сьогодення є боротьба жінок за рівноправ'я та рівне представництво. Здебільшого це стосується рівної оплати та рівних умов праці, а також представленість жінок у "престижних професіях".

Гендерні квоти в ЗСУ не визначені в будь-яких законодавчих актах і законопроєктах, які можуть бути прийняті найближчим часом. Я вважаю, що введення гендерних квот буде можливим тільки після запровадження обов'язкової військової (строкової) служби як для чоловіків, так і для жінок. До того моменту, поки служба жінок є добровільною, доцільності та й підстав у впровадженні будь-яких гендерних квот немає,
– пояснює юрист.

Для України робота в цьому напрямку лише починається, армія не є виключенням. У лавах ЗСУ станом на зараз перебуває значна кількість жінок, втім, їхній відсоток є не настільки великим у порівнянні з кількістю мобілізованих чоловіків.