Криваві алмази, метал і руда: чи працюють санкції ЄС і як Росія може їх обходити

Кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі досліджувала чи працюють європейські санкції, як ще їх можна розширювати та чому це непоганий шанс для українського бізнесу.

Чи вичерпує Європа можливості для введення санкцій

Після десяти пакетів санкцій Євросоюзу все важче дається введення нових обмежень проти Росії. Високий представник ЄС Жозеп Боррель в інтерв'ю Euractiv попередив, що ЄС майже вичерпав можливості вводити нові санкції проти Росії.

З точки зору санкцій вже не так багато чого залишилося зробити, але ми можемо продовжувати збільшувати фінансову та військову підтримку (України, – 24 Канал). Було б дивно, якщо через рік після вторгнення залишиться набагато більше варіантів. Ми використовували покроковий процес і йшли поступово – можливо, іноді надто поступово. Але через рік після вторгнення ми підходимо до кінця (санкційного, – 24 Канал) шляху,
– сказав він.

У коментарі 24 Каналу речник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Пітер Стано пояснив слова верховного дипломата Борреля.

Він говорив у контексті того, що ЄС тепер має більше зосередитися на негайній допомозі Україні боєприпасами, щоб допомогти Україні виграти цю війну,
– сказав спікер Європейського Союзу.

Пітер Стано / фото EPA

Однак, українська сторона вважає, що зараз не час послаблювати санкційний тиск і закликає ЄС вже готуватись до наступного, 11-го пакету санкцій.

Реальність така, що Росія досі має доступ до величезних фінансових та технологічних ресурсів. А це – сотні мільйонів доларів, які вона спрямовує на вбивство цивільного населення та знищення інфраструктури в Україні. Жодним чином не зменшуючи важливість усунення лазівок для обходу санкцій, ми переконані, що ЄС має якнайшвидше розпочати підготовку до ухвалення наступного, 11-го пакету санкцій,
– сказав речник МЗС Олег Ніколенко.

Крім того, десятий пакет санкцій піддався критиці з боку України та депутатів Європарламенту. Зокрема, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ЄС запровадив недостатньо обмежень проти компаній з Росії, які виробляють безпілотники і ракети.

"Я особисто надіслав список компаній, які безпосередньо беруть участь у виробництві ракет. На жаль, ми не бачимо, що ці компанії піддаються достатнім санкціям", – сказав Кулеба.

Глава МЗС України наголосив, що значно більше повинно бути зроблено. Польська сторона теж зауважила, що останній пакет санкцій виявився "занадто м'яким". Прем’єр-міністр Польщі Моравецький наголосив, що Варшава пропонувала заборонити російську продукцію нафтохімічного сектора, а також запровадити обмеження щодо російських пропагандистів.

Як працюють санкції проти Росії?

Проте, поки в Києві закликають ще більше посилювати обмеження, у Брюсселі точаться дискусії, як зробити обхід санкцій неможливим. На цьому неодноразово наголошував єврокомісар з питань юрисдикції Дідьє Рейндерс. Міністр юстиції Швеції, яка наразі головує в Раді ЄС, заявив, що ідею посилення покарання за порушення санкцій підтримують більшість держав-членів.

Крім того, під час саміту ЄС у Брюсселі в кінці березня, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що обхід санкцій через треті країни стає ще більшою проблемою. Вже в десятому пакеті санкцій ЄС намагався посилити реалізацію вже введених обмежень.

Український політолог Віталій Бала в коментарі 24 Каналу заявив, що лише ефективна робота санкцій негативно позначиться на російській економіці.

"Головне і першочергове – це унеможливити обхід санкцій. Це стосується певних секторів Росії, в першу чергу тієї ж нафти, що дає понад 50% надходжень до бюджету. Це буде дуже суттєво впливати на Росію і, безумовно, постачання певних деталей, включаючи ті ж чіпи через деякі країни для того, щоб вони (росіяни) могли далі виготовляти", – вважає політтехнолог.

Натомість керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+, наукова співробітниця Центру європейської політики Світлана Таран розповіла 24 Каналу, що треба розширювати санкції на глибину – на товари, які вироблені з російської сировини. Вона вважає, що продаж цих товарів – це один із можливих шляхів обходу санкцій.

Цим займається Туреччина – вони завозять чавун з Росії, переробляють його і це вже вважається не чавун, а оброблена сталь або повністю готова сталева продукція. І йде експорт турецької продукції, виробленої з російського товару. І це є обхід санкцій,
– пояснює Таран.

Експертка зазначила, що в ЄС передбачили такий обхід санкцій, проте заборона на імпорт товарів з третіх країн для виробництва яких використовувалися російські чавун, метал починає діяти лише з вересня 2023 року. Такі лазівки були створені спеціально, щоб дати час європейським компаніям переорієнтуватися.

"Дуже багато можливостей для обходу санкцій і ми їх бачимо, і можемо їх закривати. За рік можна було знайти нових постачальників, закрити "дірки" і робити санкції сильнішими", – підсумувала Таран.

Чи варто Україні чекати на 11-ий пакет санкцій?

Чекати на новий пакет обмежень проти Росії Україні варто, проте коли він буде оголошений та вступить в дію наразі невідомо. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно підтвердила, що ЄС вже працює над новим пакетом. Деталі про те, якими можуть бути нові обмеження, вона не оприлюднила. Проте, наголосила, що держави-члени європейського блоку все ж сфокусуються на протидії обходу санкцій.

"Ми вже запровадили можливість у 10-му пакеті з перерахування або фізичних осіб, або компаній, або юридичних осіб, де ми бачимо, що вони обходять санкції у третіх країнах. Пакет заходів уже вжито, але цього, безумовно, недостатньо. Тому 11-ий пакет санкцій також в основному стосуватиметься питання обходу і того, як ми можемо протистояти цьому", – сказала лідерка ЄС.

Зазначимо, під час засідання глав МЗС Євросоюзу та на саміті ЄС у Брюсселі тема продовження санкцій звучала. Зокрема, на цьому наголошують представники країн Балтії. Прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас заявила, що пом'якшувати обмеження не варто в жодному разі й закликала використовувати усі інструменти, включаючи економічні санкції, щоб швидше завершити війну.

У коментарі 24 Каналу речник Євросоюзу із питань зовнішньої та безпекової політики Пітер Стано сказав, що європейський блок буде й надалі продовжувати роботу над обмеженнями проти Росії.

Усі рішення про запровадження нових санкцій приймаються державами-членами в Раді шляхом одностайності, а обговорення є конфіденційними, але нічого не вирішується, і ми продовжуватимемо санкції проти Росії, наскільки це можливо,
– заявив спікер ЄС.

Що ще може потрапити під обмеження?

Справді, десять пакетів санкцій – це суттєвий прорив з боку ЄС в їхній солідарності та єднанні. Проте навіть зараз залишаються "відчиненні двері" для багатьох російських сфер. За підрахунками консультанта з питань торговельної політики Світлани Таран, навіть з урахуванням нафтового ембарго, все ще залишилось 40% непокритого експорту з росії до ЄС. Тобто Євросоюз ще має великий потенціал для збільшення санкцій.

Світлана Таран зазначила, що нафтогазові продукти складають переважну частину прибутків, які отримує Росія від експорту. І хоча ці товари зараз майже усі санкційовані, 40% експорту Росії також приносить кремлю прибуток у вигляді 200 мільярдів доларів на рік.

"З цих продуктів вже теж значна частина під санкціями. ЄС ввів санкції на експорт російського металу, деревини й продуктів з неї, золота, і певної хімічної продукції", – сказала експертка.

• За її словами, російський природний газ не перебуває під санкціями ЄС. Росія сама обмежила постачання його до Євросоюзу, проте країна-агресорка може скасувати це в будь-який час. Хоча зріджений природний газ не є унікальним, тож європейський блок може переорієнтуватися на інші країни.
• Також Київ виступає за повне металеве ембарго, наразі – воно часткове. Крім того, ЄС ввів довгий перехідний період і до 2024 року Росія має змогу заробляти в євро й закуповувати на ці гроші воєнну техніку.

"Знову ж таки ЄС може знайти інші альтернативні країни, які виробляють цей метал. Не настільки унікальні чавун, і сляби, що їх не можна замінити. Чавун можна внести до списку санкцій, а для слябів – скоротити перехідний період", – каже аналітикиня з торговельної політики.

Офіційно не під санкціями перебуває й залізна руда. Хоча експорт її значно скоротився, все одно немає ніяких обмежень з боку ЄС.

Наразі ведеться дискусія щодо введення санкцій проти постачання алмазів. Найбільшим імпортером діамантів в ЄС є Бельгія. Країна вводити санкції боїться, бо повністю залежить від постачання цієї сировини.

Куди прямують товари з порту Антверпена / мапа ChangeX

"Вони бояться, що у разі впровадження повного ембарго, основний торговельний хаб перейде в Індію та в Арабські Емірати, які є конкурентами Бельгії в цій сфері. Туди теж завозяться сирі алмази й обробляють і створюють з них або оброблені діаманти, або готові прикраси", – зазначає експертка.

Вона каже, що зараз пропонують вводити санкції не лише на російські алмази, а й на діаманти виготовлені з сировини Росії.

Український політтехнолог Віталій Бала зазначив, що серед введених санкцій особливо чутливими виявились персональні санкції, спрямовані на членів родин військових або посадовців. Проте, є куди розширювати обмеження:

"Мабуть, треба спробувати, щоб стовідсотково були відключені банки Росії від системи SWIFT. Зараз цього не зроблено. На жаль, я думаю цього не буде, це визнати росію країною-терористом і тоді вже ті компанії, які обходять санкції, дуже серйозно подумають перед тим як це робити, бо це буде вже інша відповідальність", – вважає політолог.

ЄС нехтує санкціями проти "Росатому"

Вже понад рік Росія шантажує світ ядерним тероризмом. Росія зі своїм "Росатом" захопила найбільшу в Європі Запорізьку атомну електростанцію. Проте, Євросоюз продовжує співпрацювати з ядерним сектором Росії.

Росіяни досі контролюють ЗАЕС / фото росЗМІ

Київ неодноразово закликав Брюссель позбутися від чергової залежності й ввести обмеження проти російської компанії "Росатом". Але після десяти пакетів санкцій питання так і не вирішилось. Український політолог Віталій Бала розповів 24 Каналу, що держави-члени ЄС повинні досягти політичного консенсусу.

"Угорщина, Болгарія та Франція, вони виступають проти санкції щодо "Росатому". Але потрібно, щоб було одноголосно прийнято рішення в ЄС. Я думаю, що Україні потрібно продовжувати про це говорити й закликати до введення санкцій", – сказав він.

Серед держав-членів ЄС ідею запровадження санкцій проти "Росатому" лобіює Литва. Під час засідань очільників МЗС ЄС, міністр закордонних справ Литви Габриелюс Ландсбергіс неодноразово закликав колег ввести обмеження проти цієї російської компанії. Під час останньої зустрічі у Брюсселі Ландсбергіс запропонував новий підхід для узгодження санкцій проти "Росатому".

"Пропозиція складається з різних кейсів на вибір. Ті питання, по яких у нас немає можливості домовитись, ми можемо прибрати. Проте, дійсно є речі, які ми можемо узгодити. Це можуть бути нові контракти", – сказав міністр.

Водночас очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме будь-які санкції Євросоюзу, які матимуть вплив на ядерну енергетику. Зазначимо, поширення високотехнологічної продукції у сфері атомної енергетики розглядається, як інструмент політичного впливу через створення технологічної залежності.

Санкції – шанс для України зайти на ринок ЄС

Поки Росія виходить з європейського ринку, Україна може замінити російський продукт і налагодити торговельні зв’язки на майбутнє. Хоча нафту і газові продукти Україна не в змозі продавати, однак, можна частково замістити металеву продукцію.

За словами аналітикині Світлани Таран, Україна має багато потужностей, щоб виробляти метали на експорт.

"Ми можемо замінити чавун, залізну руду, готові продукти зі сталі. Сляби, на жаль, ми замінити не можемо тому, що розбомбили "Азовсталь", а завод був основним виробником цих слябів", – сказала вона.

Таке заміщення мало б довготривалий ефект, бо в разі скасування або послаблення санкцій російські товари знову можуть повернутись на продаж до Європейського Союзу. Проте, ситуацію експорту металів з України ускладнюють закриті порти. Перевезення через залізницю робить ціни дорожчими, відповідно конкурентоспроможність падає.

"Наскільки я знаю, наші металурги не сплять і там де можуть, вони заходять на ринок і намагаються замістити. Але єдине, вони хочуть, і це правильно, щоб наклали санкції на решту металевих продуктів, тому що чавун все одно експортується з Росії в ЄС, а так би могли закуповувати в Україні", – каже експертка.

Крім того, Україна може експортувати хімічні продукти та сільськогосподарську продукцію. Наразі ЄС надає сприятливий режим для продажу українських товарів. Влітку 2022 року Євросоюз запровадив так званий "митний безвіз" і продовжив його до 2024 року. Таким чином українські виробники можуть торгувати своїми товарами на європейському ринку без сплати ввізного мита.