Російська пропаганда в Африці: як змінилися кремлівські меседжі у 2023 році

Зауважимо, що 2022 році Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки детально проаналізував медіаландшафт 4 країн Африки – Єгипту, Нігерії, Кенії та Південно-Африканської Республіки. Це зробили, щоб зрозуміти, що пишуть про війну Росії проти України в онлайн-медіа Африки та як на це впливає пропаганда. Для цього аналізу використали моніторинг, проведений українським соціальним стартапом LetsData у червні та липні.

Цьогоріч Центр продовжив у співпраці з LetsData відстежувати медіаландшафт уже 5 африканських країн – Кенії, Нігерії, Південно-Африканської Республіки, Єгипту та Гани – у січні та лютому, щоб відстежити основні тенденції та зміни у поширенні російських наративів.

У дослідженні представлені лише ті наративи та меседжі, які відтворюють російську пропаганду, що не виключає наявності продуктивних та нейтральних наративів у медіа проаналізованих країн, розповідає аналітикиня Центру Ірина Субота.

Російські меседжі щодо військової допомоги Україні

Аналіз інформаційного ландшафту у 2023 році показує, що в африканських онлайн-медіа продовжують поширюватися, а також активізуються нові меседжі щодо військової допомоги Україні.

Наприклад, у дослідженні 2022 року Центр стратегічних комунікацій відзначав такі меседжі, як-от:

• "конфлікт підживлюється великим постачанням зброї в Україну із Заходу",
• "підтримка Заходу не продовжуватиметься, запаси зброї вичерпуються"
• та "західна зброя загрожує обстрілу території Росії".

Натомість на початку 2023 року поширювалися такі повідомлення:

• "країни відмовляються надавати військову допомогу Україні",
• "постачання зброї продовжує страждання українців"
• та "постачання зброї Україні послаблює самі країни, які її надають".

Крім того, активізувалися меседжі, що залякували перспективою "застосування ядерної зброї Росією у разі продовження постачання зброї Україні". У таких меседжах пророкували "перетворення Європи на радіоактивне кладовище", а наслідки для Заходу від постачання Україні зброї описувалися словами "глобальна катастрофа", "апокаліпсис" та "третя світова".

Наприклад: "нова зброя для Києва призведе до глобальної катастрофи"; "підтримка України танками перетворить Європу на радіоактивне кладовище"; "постачання танків Україні спровокує третю світову війну, яка перетворить світ на попіл"; "Путін погрожує апокаліпсисом, якщо Захід продовжить надсилати Україні зброю" та "якщо українська армія отримає зброю, здатну завдати удару вглиб Росії, російська сторона використає зброю, яку раніше не застосовувала".

Тенденція поширення одночасно суперечливих меседжів щодо військової допомоги для України, як і у 2022 році, досі зберігається в онлайн-медіа країн Африки. Наприклад, поширення меседжів, з одного боку, про нібито "припинення надання Заходом зброї для України", а з іншого – залякування і шантаж через продовження її постачання.

Російські меседжі на тему ядерної зброї та "провокацій України"

Меседжі щодо застосування ядерної зброї також мали суперечливий характер – погрози з боку Росії застосувати ядерну зброю та одночасне звинувачення США у нібито "плануванні випробувати ядерну зброю". Наприклад, "Медведєв: ядерний удар неминучий, якщо Росія зазнає поразки в Україні" та "Путін: США думають про випробування ядерної зброї".

У країнах Африки, наприклад, були відзначені такі меседжі наративу щодо "провокацій": "Київські війська готуються підірвати зерносховища в Харкові, щоб зробити провокацію проти Москви", "США готують провокаційну атаку з отрутою в Україні, щоб звинуватити Росію" та "Україна готує провокацію проти Росії, щоб привернути увагу світової спільноти та прискорити постачання ракет великої дальності для удару по Росії".

Російські наративи про НАТО й США та їхню "роль" у війні

Згадки про НАТО та США в онлайн-медіа країн Африки фіксуються у вже звичних кремлівських наративах і меседжах.

Наприклад, вкотре поширювалися повідомлення про "розширення НАТО на схід": "Альянсу слід було прислухатися до попереджень про те, що його розширення на схід посилить нестабільність у регіоні".

Крім того, НАТО та США згадувалися і в ролі "партнерів у злочинах Києва", як-от: "Вашингтон опосередковано воював з Москвою, оскільки Київ воював американською зброєю та технікою" та "НАТО фактично перебувало у військовому протистоянні з Росією, постачаючи свою зброю Україні".

Також продовжується просування тез про нібито "підконтрольність" України США. Наприклад, "Вашингтон використовує українців для обслуговування інтересів свого військово-промислового комплексу", "активізація участі США в подіях в Україні пов'язана зі страхом втратити свою колонію і тим, що Вашингтон та НАТО використовують Україну як полігон".

Крім того поширювалися меседжі про "американські біолабораторії в Україні".

Інші кремлівські наративи та меседжі в країнах Африки

Серед інших тем, якими Росія маніпулює в країнах Африки: релігія, мирні переговори, вигадані перемоги російської армії, "розкол між країнами ЄС" та нібито "обстріли українськими військовими цивільного населення".

У темі релігії, зокрема, поширювалися меседжі, нібито "українська влада переслідує релігійні установи".

У "зриванні" мирних переговорів російські меседжі звинувачували Захід, як-от: "Росія була готова швидко укласти мирну угоду з Україною, але Захід її зірвав і завадив Україні укласти мир" та "Захід наказав Зеленському – ніяких мирних домовленостей".

Крім того, африканські аудиторії переконували в тому, що Росія "досягла значних успіхів в Україні в другій половині 2022 року, а зараз набрала обертів і досягає поступового прогресу на сході України".

Також просувалися російські наративи про нібито "розкол і сварки всередині Заходу". Наприклад: "українська криза викликає напругу у відносинах між Вашингтоном і Берліном" та "європейські держави мають протистояти агресивній Польщі та Прибалтиці, які роблять усе можливе, щоб спровокувати подальше протистояння з Росією".

Як і минулого року, у 2023-му в онлайн-медіа країн Африки триває поширення меседжів, нібито "Україна обстрілює власні міста та мирних жителів". Крім того, серед цих меседжів активізувалися такі: "Україна погрожує містам Донбасу американською зброєю" та "Україна погрожує мирним жителям: українські війська обстріляли ракетами НАТО Макіївку та Донецьк".

Російські "експерти" на місцевому телебаченні

Безумовно, поширення всіх вище перелічених наративів і тез в інформаційному просторі Кенії, Нігерії, Південно-Африканської Республіки, Єгипту та Гани відбувається. Особливо яскраво це представлено в Єгипті, де навіть в ефіри місцевих телеканалів включаються окремі російські "експерти", зауважив аналітик Центру Андрій Рудик.

Однак важливо розуміти, що основний акцент російська пропаганда в цих країнах робить саме на "європейському контексті", експлуатуючи колоніальне минуле та свідомо підігріваючи антиєвропейські настрої місцевого населення. Єгипет теж вирізняється в цьому питанні, оскільки російська пропаганда в цій країні намагається відпрацювати й "американську тему" з метою інформаційного підриву співпраці між Каїром та Вашингтоном.

Наративи щодо ядерної загрози та ядерного протистояння фактично нічим не відрізняються від тих, що поширюються Росією у Європі. Загалом, тема ядерної зброї закономірно є актуальною для інформаційного простору практично будь-якої країни світу. Тому російські потуги в цьому питанні мають скоріше інерційний характер.

Важливим російським наративом, який поширюється в Єгипті і, меншою мірою, в Гані та Кенії, є "зрив постачань зерна українською, а не російською стороною". Варто розуміти, що, здійснюючи блокаду суден із зерном, Росія має на меті завдати Україні не скільки фінансової, скільки репутаційної шкоди. Відображення цього можна побачити на результатах голосування за будь-яку проукраїнську резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.

Окремо доцільно згадати про меседж "американські біолабораторії в Україні". Особливого поширення він набув у Нігерії, оскільки населення цієї країни більш чутливе до медичних, фармацевтичних та інших подібних тем (скандали з контрафактними ліками, вірусні захворювання тощо). Як приклад, торік Росія сприяла поширенню меседжу про "американські біолабораторії в Нігерії".

Підсумовуючи, варто зауважити, що Росія, здебільшого намагається переносити інформаційні практики з європейського на африканський континент. Де в чому вона враховує місцеву специфіку і концентрує свою увагу на конкретних заходах, як у Єгипті, Нігерії чи ПАР. Однак у цілому російська пропаганда в досліджуваних країнах ґрунтується на досить примітивних тезах, які за належного рівня протидії можуть в більшості випадків бути нівельовані.