Траншейна стопа: до чого призводить тривале перебування у холоді і вологому середовищі

Цією весною, коли вдень вже тепло, а вночі ще холодно, перевдягати взуття кілька разів на день не мають змоги ані військові, ані цивільні люди – не до того. Солдати і бійці тероборони, що багато часу проводять у несприятливих погодних умовах,  можуть отримати специфічне захворювання – траншейна (окопна) стопа.

 – Найсприятливіші умови для виникнення захворювання температура повітря від 0 до 15°C протягом більше ніж 10-16 годин, пише на своїй сторінці у Facebook лікар-ортопед Віктор Кирейко. –  Але час може бути і меншим. Найчастіше вражаються ноги, але стан цей може виникнути у будь-якій частині тіла, у тому числі і рук.

Симптоми траншейної стопи

Траншейна стопа має кілька стадій розвитку:

 Перша стадія: триває поки продовжується вплив вологи та пониженої температури.

• Втрачається чутливість. Уражена кінцівка може відчуватися “дерев’яною”.
• Шкіра бліда та холодна.
• Через порушення чутливості ноги може порушуватись хода.

Друга стадія: Починається, коли постраждалий переходить у тепле середовище. Триває від декількох годин до кількох днів.

• Чутливість все ще втрачена,
• Шкіра холодна
• На ураженій ділянці з’являються блідо – синюшні плями.
• Може виникнути деяка набряклість.
• Порушення ходи все ще може зберігатись.

Третя стадія: Починається раптово.

• Оніміння кінцівки змінюється інтенсивним болем, що різко посилюється навіть при легкому доторканні до шкіри. Однак деякі уражені ділянки можуть залишатись не чутливими.
• Шкіра стає яскраво-червоною, набряклою.
• При сильному ураженні можуть з’явитись пухирі, але зазвичай явних пошкоджень шкіри у цій стації немає.

Четверта стадія може тривати кілька тижнів, декілька років, або наслідки можуть зберігатись на все подальше життя.

• Підвищена чутливість ураженої ділянки до холоду. При короткотривалому впливі холоду кінцівка може залишатись холодною протягом декількох годин. Більшість пацієнтів мають хронічний біль, як правило, у відповідь на холод.
• Невеликі ділянки можуть продовжувати залишатися нечутливими.
• Шкіра при помірному та легкому ураженні кінцівка виглядає нормальною.
• Часто зустрічається гіпергідроз (надмірна пітливість).

При сильному ураженні на цій стадії можуть проявитись некрози м’яких тканин. Що у надтяжких випадках може призвести навіть до ампутації.

Що робити

Прийшовши у розташування:

• Зніміть взуття та шкарпетки.
• Ретельно вимийте ноги/
• Зігрійте ноги у теплій воді, температурою 39°-43°С на протязі 5 хвилин.
• Ретельно просушіть шкіру рушником.
• Під час сну бажано щоб стопи булі дещо вище тулуба.
• Під час сну та відпочинку не надягайте шкарпетки.

Що не можна робити

• Не використовуйте мазі, креми, крейду, зубний порошок, зубну пасту та інше несусвітню пургу що не описана у цьому пості.
• Не використовуйте гарячу воду або дуже гарячі предмети для зігрівання! Ви можете отримати опік! Важливим є не температура а тривалість дії тепла!
• Не використовуйте відкритий вогонь для зігрівання! Чутливість до температури значно знижена і ви легко можете отримати опік!

Якщо немає теплої води

• Ретельно висушіть шкіру ніг рушником, тканиною, папером.
• Зігрійте уражені ділянки, але не бажано щоб температура перевищувала 43 градуси.
• Пам’ятайте, що шкіра на уражених ділянках оніміла, та ви не відчуваєте температуру. При спробах нагріти ноги біля багаття, наприклад можна отримати опік.
• Бажано прикласти щось тепле до уражених ділянок хоча б приблизно відповідної температури.

Немає інших шкарпеток

• Бажано виконувати пункти що перелічені вище, наскільки це можливо.
• Наявні шкарпетки висушити до того моменту, коли вони вам знову знадобляться.

Коли йти до лікаря

До медичного працівника потрібно звернутися, коли:

• є ознаки загального переохолодження або відмороження.
• відчуваєте симптоми другої стадії траншейної стопи
• протягом близько 30 хвилин після того, як ви вимили, зігріли та просушили ноги шкіра все одно залишається холодною, онімілою.
• на уражених ділянках блідість змінилася блідо – синюшними ділянками.
• відчуваєте явні ознаки 3 стадії розвитку траншейної стопи (нагадаю вона починається через декілька годин після перебування у теплі):
• уражена кінцівка стала яскраво-червоною, набряклою. уражена кінцівка почала боліти, біль різко посилюється навіть при доторканні до шкіри.
• виникли пухирі або присутні інщі пошкодження шкіри.

Якщо ви побачили, що людина, яку ви прийшли змінити на посту замерзла:

• Не дозволяйте постраждалому ходити.
• Накрийте його термоізоляційним покривалом, не знімаючи мокрий одяг. Ця штука є у багатьох тактичних аптечках. Виглядає як фольга. часто жовтого або металічного кольору.
• Пересувайте постраждалого у горизонтальному положення.
• Евакуюйте постраждалого у безпечне місце, де йому можна надати допомогу.
• Температуру в кімнаті де буде знаходитись постраждалий підтримуйте на рівні 28°C якщо це можливо.
• Зніміть мокрий одяг, взуття та шкарпетки
• Накрийте постраждалого ковдрами, або чимось, що може їх замінити та зберігати тепло.
• Використовуйте активне зігрівання за допомогою нагрітих ковдр або того що може їх замінити, грілок, вітродуйки, теплої ванни, джерел променистого тепла (UFO).

Пам’ятайте  про загрозу опіків! 

Активно зігрівайте тільки тіло, а не кінцівки! Зігрівання кінцівок поперед тіла може нашкодити!

Дайте випити підігрітої, але не гарячої рідини (40°-45°C).

Викличте медиків якомога скоріше.

Профілактика траншейної стопи

Найефективніший спосіб профілактики траншейної стопи — є регулярна ротація. Перебування у холодному та вологому середовищі не має перевищувати 10-14 годин.

Одяг, а особливо взуття, мають забезпечувати зберігання тепла та не мають давити.

В ідеалі взуття має бути з хорошею мембраною, що буде тримати тепло, але надлишок вологи – пропускати назовні. Але це далеко не завжди реально.

 Ноги мають бути теплими та максимально сухими. Пароізоляційні чоботи можуть бути ефективними для збереження тепла та запобігання намокання ніг ззовні, але волога може накопичуватись в середині їх. Пам’ятайте про це.

Регулярно міняйте шкарпетки. Шкарпетки мають мінятися не меньше ніж 2-3 рази за добу.

Залишайтесь активними. Рухи важливі для підтримки адекватного кровообігу в кінцівках. Намагайтесь періодично рухати пальцями, стопою, гомілкою або всією ногою, коли це можливо. Не забувайте про це.

Достатні харчування та пиття. Це значно зменшує ризик появи траншейної стопи.

Уникайте стресу. Він може викликати різке звуження судин. Що у свою чергу збільшує ризик виникнення траншейної стопи. Адекватна підготовка до бойових умов допомагає уникнути занадто сильного стресу.

Догляд за шкірою. Якщо у вас є рана на стопі, ваша нога може бути більш схильною до інфекції. Перевіряйте свої ноги принаймні раз на день на наявність інфекцій або погіршення симптомів.

Джерело: