Мистецький простір чи знову монастир: наївні запитання про майбутнє Києво-Печерської лаври

Ситуація довкола Києво-Печерської лаври залишається напруженою. Господарський суд Києва відмовився призупинити процедуру передачі майна і виселення священників, однак УПЦ має намір це рішення оскаржити. І відмовляється покидати монастир, поки не буде остаточного рішення суду щодо чинності розірвання договору оренди із заповідником.

Після різдвяної літургії в Успенському соборі митрополит Православної церкви України Епіфаній в інтерв’ю «Суспільному» заявив, що “...з часом вся Лавра буде українською, буде належати ПЦУ, і це все відбудеться мирно і спокійно”. Однак про передачу приміщень святої обителі в користування ПЦУ поки не йдеться.

Нижня лавра, як і Верхня – це власність держави, територія єдиного Національного заповідника. Велике і клопітне господарство – рідкісні експонати, комунальні послуги, догляд за територією, зрештою, мощі святих в печерах і т. п. – за всім цим має хтось доглядати і вкладати кошти.

KP.UA поцікавилася щодо подальшої долі головної святині Києва.

1. Чи може так статися, що Нижня лавра перестане бути монастирем, а залишиться лише заповідником?

Зараз такою територією є Верхня лавра, де знаходиться головний соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці. УПЦ проводила там богослужіння на правах погодинної оренди. Верхня лавра – це музейний комплекс, куди вхід платний. На відміну від Нижньої лаври, яка є не лише принадою для туристів, а й місцем масового паломництва.

- Зараз Мінкульт порушив питання про повернення Нижньої лаври у державне користування, - каже доктор історичних наук, релігієзнавець Андрій Смирнов. – Від Православної церкви України були звернення про надання їм приміщень Нижньої лаври в довгострокову оренду. Нагадаю, що в грудні минулого року ПЦУ зареєструвала свій статус чоловічого монастиря на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. За цим принципом вони сподіваються, що отримають бажане, і такий варіант можливий.

Однак міністр Олександр Ткаченко говорив і про те, що вся територія Лаври може перебувати в користуванні держави.

2. Чому ченців УПЦ просять перейти до ПЦУ?

За оцінкою Андрія Смирнова, Православна церква України має понад 70 зареєстрованих монастирів, однак у всіх перебуває всього трохи більше 200 ченців.

- У ПЦУ зараз немає можливості забезпечити функціонування монастиря в тому вигляді, як було до розірвання договору заповідника з УПЦ. – Тому вони розраховують на те, що якась кількість ченців із братією Києво-Печерського монастиря УПЦ перейде до ПЦУ. Але поки цього не відбувається, за винятком однієї людини.

Священник Православної церкви України, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко оптимістичніше дивиться у майбутнє:

- В українському боголюбивому народі як були, так і є люди, які йдуть шляхом чернечого покликання. Мені здається, неможливий варіант, коли Лавра залишиться без молитви і без ченців.

3. Чи зможе держава фінансувати утримання всієї території Лаври?

До розірвання договору на державному утриманні знаходилася тільки Верхня лавра. Заповідник має змогу заробляти кошти на здачі приміщень в оренду під культурні заходи, приватні виставки, творчі майстерні, торгові кіоски і так далі. Натомість платити всі необхідні податки.

З Нижньої лаври в бюджет не надходить нічого, оскільки договір був на безоплатне користування, а податки зі своїх доходів релігійні організації не платять. Однак і на утримання території, споруд Нижньої лаври держава не витрачалася.

- Всі роботи з прибирання, впорядкування, озеленення, ремонту, обслуговування печер та святих мощей виконують ченці та наймані монастирем працівники, - відзначає Андрій Смирнов. - Звісно, якщо ченців не стане, то все ляже на плечі Національного заповідника. Доведеться або наймати додатковий і чималий штат працівників, які робитимуть все те, що робили ченці, або віддавати приміщення в оренду світським організаціям – галереям, мистецьким студіям.

Старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ Ігор Козловський вважає, що це питання вирішуване. Адже Лавра існувала як музей до передачі її монастирської частини церкві.

- Лавра - це багатофункціональний комплекс. Це культурна, історична, історико-дослідницька територія. Концентрувати увагу тільки на релігійній складовій, як це робиться зараз, не зовсім правильно. Треба зважати, що хоче заповідник бачити у Нижній лаврі. Зрозуміло, що частину приміщень вони можуть передати ПЦУ.

4. Як заробляє Православна церква?

Церковні території і приналежність до парафії – це не тільки духовний або ідеологічний момент. Це заробляння коштів, оскільки церква фінансує себе сама. І чим більший прихід, тим більший може бути прибуток.

Офіційно вважається, що церква живе на пожертви, але від простих віруючих великі гроші не надходять. При кожному приході є меценати, які регулярно і пристойно донатять на церкву, натомість вона просуває їхні інтереси серед парафіян на місцевому рівні.

Церква надає платні послуги – вінчання, відспівування, хрещення, молебні, панахиди, поминання за здравіє та за упокій. При кожному храмі є крамнички зі свічками, іконками, хрестиками, релігійною літературою. Церкві не забороняється мати свій приватний бізнес – пекарні, майстерні тощо, здавати території в оренду.

Отже, з точки зору комерції, територія столичної Лаври вельми приваблива. Монастир мав дохід зі здачі землі в оренду під кіоски приватним підприємцям, власної пекарні і мережі крамничок, кількох трапезних, готелю для паломників, іконописної і меблевої майстерень, свічкового заводика.

- В Лавру завжди прибувала велика кількість паломників, тому було багато пожертв, в тому числі й від багатих людей, - зазначає Андрій Смирнов.

5. Скільки Лавра платить комунальних платежів?

- Цю суму озвучував свого часу для преси митрополит Павло (Лебідь) - більше мільйона гривень на місяць з урахуванням цін на опалення, - каже Андрій Смирнов.

Експерт зазначає, що поруч із Лаврою є Свято-Феодосіївський монастир ПЦУ.

- Там живуть декілька монахів, які можуть перейти до Лаври. Але в цьому монастирі ніколи не спостерігалась велика кількість віруючих. Тож пожертви, принаймні в перші роки, не будуть такими, як були. Державі доведеться або вкладатися грошима, або шукати, як їх заробити. Тому міністр Ткаченко і казав про виставки, різні культурно-мистецькі заходи.

6. За які порушення розірвали договір оренди з УПЦ?

У висновку комісії від Мінкульту йшлося про незаконне будівництво на території, внесеної до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

- Документ не був оприлюднений, але в пресі писали, що йдеться, зокрема, про збудоване овочесховище для потреб монастиря. Я не знаю, чи велике це порушення. Але якщо порівняти стан Лаври, в якому вона ще за Союзу була передана церкві, і стан, в якому знаходиться зараз, то очевидно, що за рахунок церкви дуже багато було відновлено та відбудовано, приведено до ладу, - висловлює свою думку Андрій Смирнов.

В той же час колишній генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а нині голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець свідчить, що незаконне будівництво в Лаврі тривало роками.

- ЇЇ весь час переробляли на свій смак, щось ламали, щоб добудовували. І не треба ніяких комісій, все це ми фіксували документально. Всі акти є, ми про порушення говорили, показували, але на факти ніхто не хотів зважати, - каже Сергій Кролевець. – За роки перебування в Лаврі УПЦ всупереч договору було зведено приміщень на загальній площі понад 20 тисяч квадратних метрів.

7. Якщо не буде монастиря, хто доглядатиме за святими мощами?

На території Нижньої лаври знаходяться Ближні та Дальні печери, де покояться мощі святих. За ними доглядають ченці та прислужники. Власне мощі не потребують якихось процедур з людським втручанням. В тому й полягає диво нетління. Завдання ченців - перевдягати святих у вбрання різного кольору до християнських свят, протирати від пилу раки.

Раз на рік раки піднімають нагору, щоб просушити шати. Їх вивішують на сонці, імена святих позначаються на бірочках. Мощі в цей час перебувають у несонячних провітрюваних приміщеннях надземних споруд печер. Мощі із затворів – поховальних ніш у стіні - нагору не виносяться.

- Догляд за мощами можуть здійснювати не тільки священники чи ченці. Не всі ченці - священники і не всі служники Лаври – ченці. Доглядати можуть і прості віряни, - каже отець Георгій Коваленко.

8. Хто готуватиме священників, якщо виселять Київську духовну академію?

Міністр культури Олександр Ткаченко сказав, що розірвання договору аренди стосується всіх приміщень, які УПЦ орендує на території заповідника (виняток становить тільки Воскресенська, або Афганська, церква поруч з Лаврою, по якій діє інший договір. – Ред.). Отже, під загрозою виселення і Київська духовна академія і семінарія, яку називають одним із найсильніших вузів по підготовці священнослужителів. Побутує думка, що ПЦУ ще не створила собі таку школу.

- Це думка хибна. Православна церква України має семінарії в різних областях. В Києві на території Свято-Михайлівського собору діє Київська православна богословська академія, яка раніше належала до Київського патріархату і яка веде свою історію з 1615 року. Це дуже потужна школа підготовки богословів від бакалаврату до аспірантури і докторантури, - інформує релігієзнавець Ігор Козловський.

9. Яка присяга не дозволяє священникам і ченцям перейти з УПЦ до ПЦУ?

Після отримання Україною Томосу частина парафій УПЦ перейшла до ПЦУ. В УПЦ таким закидають зраду присязі. Йдеться про присягу перед рукоположенням у сан священника, до якої людину приводить духівник.

- У Московському патріархаті ставлення до присяги - як у спецслужбі. Насправді ж єдина мета такої клятви - бути вірним Богові, Христу, його заповідям, - пояснює священник ПЦУ Георгій Коваленко. – Людина присягає не церкві як інституції, конфесії або парафії зі своїм очільником, а церкві, де головує Господь.

- Перехід із конфесії до конфесії – це клятвозлочин, - в свою чергу наголошує ієрарх Української православної церкви, митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. - В присязі священника чітко сказано, що він нічого не може чинити без благословення. Тим паче вступати до якихось юридичних, політичних організацій, брати участь у розкольницьких структурах.

10. Чи виникають подібні церковні конфлікти у інших країнах?

- Так, схожі ситуації періодично виникають на тлі ідеологічних або соціальних розбіжностей. Наприклад, відома “церковна криза” в Чорногорії. Сербська церква претендує на всі церкви та храми в Чорногорії, а Чорногорська православна церква, яка заявила про свою автокефалію, вимагає, щоб Сербської церкви взагалі не було. Конфлікт супроводжується мітингами, молебнами. Частина священників із Сербської церкви перейшла до Чорногорської православної. Це відбувалося не так гучно, як в Україні, але й масштаби країн у нас різні, - каже Ігор Козловський.

Релігієзнавець нагадує, що на початку літа минулого року Сербська церква і Вселенський патріарх визнали автокефалію Православної церква на території сучасної Республіки Північної Македонії.

- А до того пів століття ця конфесія існувала поза канонічним простором і вважалася “розкольницькою”. З напруження вийшли на автокефалію православні церкви Прибалтійських республік. Після розпаду СРСР влада підтримувала національну церкву, а ортодокси трималися за Московський патріархат. Зокрема, Латвійська православна церква тільки в жовтні 2022 року проголосила свою незалежність від РПЦ, як наслідок засудження російської агресії проти України.