Питань більше, ніж відповідей: двоякі підсумки зустрічі Макрона та Сі

Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував візит французького лідера до Китаю і що стоїть за небезпечною риторикою Макрона. Більш детально читайте далі в матеріалі.

Макрон здав позиції підтримки України

Варто почати з того, що після повернення Макрона з Китаю виникла низка питань щодо позиції Франції по переговорах між Україною та Росією. Перебуваючи у Пекіні, Макрон, синхронно із Сі Цзіньпіном запевняв, що саме Китай та Франція можуть закласти початок для політичного врегулювання війни в Україні.

Макрон закликав Сі "привести до тями Росію" та всадити за стіл обидві сторони війни. Сі такі тези підтримав і заявив, що Китай вітатиме ініціативи Франції по переговорах і точно допоможе втілити їх у життя.

І це сприймалося як заклик до переговорів з обох боків. Американські аналітики, навіть припустили, що Макрон дещо здав позиції підтримки України під натиском Сі Цзіньпіна.

Китайські державні ЗМІ, описуючи закриту частину зустрічі Макрона та Сі, писали про те, що Франція, як і Китай, підтримують ідею того, що під час політичного врегулювання війни треба врахувати занепокоєння щодо безпеки з обох боків – Росії та України.

Тобто, китайські ЗМІ подавали все так, що Макрон нібито згоден з тим, що треба дослухатися до маячні Кремля про те, що їм нібито загрожував блок НАТО і саме тому Росія і почала повномасштабне вторгнення в Україну.

Макрон був змушений пояснити свою позицію

• Однак вже після повернення до Парижа, Макрон дав кілька інтерв'ю, в яких спробував напряму пояснити свою позицію. Тож, Макрон заявив, що час для переговорів України та Росії про завершення війни ще не настав. Оскільки зараз "погода військова".
• Мовляв, Україна готується до контрнаступу за допомоги Заходу, а отже було б дивно змушувати Київ до переговорів. І з цим погодився і китайський лідер.
• Окрім того, Макрон зазначив, що саме Сі Цзіньпін має тепер пояснити світові, як так сталося, що за кілька днів після його візиту до Москви диктатор Путін оголосив про розміщення ядерної зброї в Білорусі. А ще Сі має пояснити Путіну про наслідки такого рішення.

Європейська архітектура безпеки: Макрон остудив риторику Пекіна

Окрім того, Макрон зазначив, що Сі Цзіньпін під час зустрічі багато говорив про європейську архітектуру безпеки, натякаючи на те, що треба дослухатися до застережень Путіна, які той озвучував у формі ультиматуму напередодні вторгнення в Україну, зокрема і щодо розширення НАТО.

Але, як каже Макрон, не може бути європейської архітектури безпеки, доки в Європі є країни, куди вторглися сусіди, або поки існують заморожені конфлікти. Отже, за словами Макрона, йому вдалося дещо пом'якшити риторику Пекіна щодо таких заяв, мовляв, не можна залишати агресію без відповіді і будувати нову архітектуру безпеки.

А далі Макрон додав "Чи є Україна пріоритетом для китайської дипломатії? Можливо ні. Але цей діалог дозволяє пом'якшити коментарі, які ми чули про певну форму самовдоволення з боку Китаю щодо Росії".

І це цікавий натяк на те, що Макрон домовився дещо остудити риторику Пекіна.

Французькі військові "в Україні": як Росія попеклася на витоку документів

Уряду Франції довелося виправдовуватися та спростувати інформацію про те, що їхні солдати перебувають на території України і воюють. Така інформація з'явилася після нібито витоку документів з Пентагону.

У них нібито був докладний опис планів весняного контрнаступу України, в якому вказано, що нібито французькі солдати присутні на полі бою в Україні.

І така інформація знову дає нам натяк на те, звідки саме могли піти ці "витоки". Річ у тім, що лише одна країна продовжує стверджувати, що воює в Україні з НАТО. Тож, сьогодні в Міноборони Франції запевнили, що така інформація не відповідає дійсності.

І тут раптом з московських боліт подали голос – кажуть, що не хочуть бачити Францію як посередника у врегулюванні війни Росії проти України. Сьогодні спікер Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що Франція є стороною конфлікту.

Але що примітно, в той час як Макрон перебував у Пекіні, в Москві мовчали і нервово чекали на реакцію Сі Цзіньпіна. Коли стало зрозуміло, що Китай не бажає грати на 100% на боці Москви, кажуть, що Франція вже не така.

До речі, видання Politico пише, що Сі Цзіньпіна під час розмов з Макроном сильно дратували тези про те, що нібито Китай та Росія партнери, та те, що на Пекін намагаються навісити провину у продовженні війни в Україні. Мовляв, його візит до Москви у березні був сильно перебільшеним.

"Стратегічна автономія" для Європи: Макрон хоче дистанціюватися від США

Та варто повернутися до тез Макрона після його повернення з Пекіна. Адже, якщо про Україну він все заявив чітко, то от до питань взаємодії США та ЄС – заяви Макрона, м'яко кажучи, дивні.

Макрон безапеляційно заявив, що Європа повинна зменшити свою залежність від Сполучених Штатів і уникнути втягнення в конфронтацію між Китаєм і США через Тайвань. І це дуже сильно контрастує із заявами Вашингтона про єдність західного блоку.

Макрон наголосив на своїй улюбленій теорії про "стратегічну автономію" для Європи на чолі з Францією, що є теорією про те, що саме Франція може стати "третьою наддержавою".

За словами Макрона, Європа не має взагалі втручатися у відносини Китаю та США, а отже не має підтримувати жодну зі сторін.

Важливо додати, що Сі Цзіньпін і Комуністична партія Китаю з ентузіазмом підтримали концепцію Макрона про стратегічну автономію, і китайські чиновники постійно посилаються на неї у своїх відносинах з європейськими країнами.

Пекін всіляко транслює позицію про те, що Захід перебуває в занепаді, а от Китай – на підйомі. Відповідно, послаблення трансатлантичних відносин допоможе прискорити цю тенденцію.

І низка аналітиків ще під час візиту Макрона в Пекін та Гуанчжоу, запевняли, що Сі Цзіньпін прагне вбити клин між Європою та США, і що Франція прекрасний союзник для Пекіна, аби той клин став реальністю.

І, схоже, Макрон виправдав очікування Сі Цзіньпіна в цьому питанні. В інтерв'ю Макрон заявив, що Європа не має бути просто послідовником США, що Європа має виробити власну позицію, наприклад, щодо Тайваню і не втручатися у ці справи.

Макрон раптом заявив, що якщо Європа "не здатна вирішити "кризу" в Україні, то вона не має лізти у питання Тайваню". Тим самим, Макрон просто принизив роль Європи у боротьбі проти російської агресії.

Лідер Франції підтримав тезу, яку просувають Москва та Пекін

Варто нагадати, що через кілька годин після того, як літак Макрона вилетів із Гуанчжоу назад до Парижа, Китай розпочав масштабні військові навчання навколо Тайваню, який Китай вважає своєю територією, але США пообіцяли озброювати та захищати.

Видання Politico пише, що люди з оточення Макрона заявили, що французький президент радий, що Пекін принаймні дочекався, поки він покине повітряний простір Китаю, перш ніж почати моделювання навчань "Оточення Тайваню". Що теж виглядає доволі дивно.

Окрім того, Макрон стверджує, що Європа посилила свою залежність від США щодо зброї та енергії і тепер має зосередитися на розвитку європейської оборонної промисловості. Макрон запевнив, що Європа збільшила залежність від Сполучених Штатів у сфері енергетики, але це відбулося в логіці диверсифікації, оскільки ЄС був занадто залежними від російського газу.

Та тепер, коли криза практично минула, Макрон пропонує поступово шукати шляхи, щоб не бути залежними і від американських енергоресурсів. І якщо це звучить логічно, то наступна теза Макрона сильно дивує.

Він каже, що треба поступово зменшувати роль американського долара у світовій торгівлі. А це саме та теза, яку активно просувають Москва та Пекін.

За словами Макрона, Європа має зменшити свою залежність від "екстериторіальності долара США". За його словами, якщо напруга між двома супердержавами Китаєм та США посилиться, то в Європи не буде часу та ресурсів для фінансування стратегічної автономії, і цитуючи Макрона, Європа стане васалом.

Тобто, Макрон всіляко сигналізував про те, що Європі треба все більше віддалятися від США, і можливо зближуватися з Китаєм. Однак Макрон, звісно ж, не торкався питання поточних гарантій безпеки США для Європи, яка все ж значною мірою залежить від американської оборонної допомоги.