«Aquila non captat muscas» або Орел мух не ловить

Не дуже добрий ранок 28 березня став для колишнього начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській області Мухіна Володимира Миколайовича.

Спокійно попиваючи філіжанку кави та друкуючи черговий гнівний «викриваючий» пост у фейсбуці про корупціонерів, які очолюють Мінагрополітики, Держрибагентство, його структурні підрозділи (одним словом просто переливаючи із пустого в порожнє) колишній Рибокоп почув дзвінок у двері своєї квартири на столичній Оболоні.

В гості без запрошення завітали правоохоронці (Державне бюро розслідувань) та повідомили Мухіну Володимиру про підозру у вчиненні злочину за фактом розтрати бюджетних коштів (близько 200 тис. грн) ввіреного йому Управління та підробку службових документів.

Вперше, коли дізнався про цю новину, то не повірив.

Не повірив не через те, що дана особа не могла такого зробити, ні. Не міг збагнути як правоохоронці зуміли довести до логічного завершення одну із багатьох корупційних схем т.зв. борця із рибною мафією.

Адже, у 2021 році працівники Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції здійснили ретельний аналіз Декларації про майновий стан начальника Мухіна Володимира та виявили ознаки складу злочину у вигляді внесення недостовірних даних у майновий стан державного службовця ст. 366-2 Кримінального кодексу (чиновник не вказав вартість придбаної дружиною – Мариною квартири до якої мабуть завітали ДБРівці).

Після виявлення порушення згідно вимог законодавства працівники НАЗК скерували відповідні матеріли до органів поліції. Шевченківське РУ поліції (колишні колеги Володі по службі) провели весь спектр оперативних та слідчих дій і наказали винуватця. Жартую, поліцейські закрили провадження, оскільки не побачили нічого протизаконного в діях свого товариша.

Все, що зуміли зробити правоохоронці по провадженню – це допитати дружину Володимира – Марину і самого винуватця свята.

Ні для кого не секрет, що Володимир має тісні знайомства серед представників силового блоку, серед яких СБУ, поліція, НАБУ, прокуратура, навіть ДБР (яке запідозрило його за вчинення злочину).

Таким чином пану Мухіну вдалось вийти сухим із води.

Також, всім відома ситуація нібито із підкупом Мухіна В.М. компанією, яка займається виробництвом ікри «Бестер». Наскільки мені відомо, це була спроба правоохоронців задокументувати начальника столичного рибпатруля під час отримання хабаря.

Спроба получилась невдалою, через злив інформації про готування такої спецоперації Мухіну Володимиру (на цьому відео Мухін В.М. піариться до сьогоднішніх днів, який він непідкупний). Серед інформаційних ресурсів, на яких розміщуються такого роду публікації є ГО «Річковий дозор», керівником якої є Юрій Шляпников (донецький шахрай, який має погашену судимість (2002 рік).

Хочу поділитись із вами цікавими фактами із життя «порядного правоохоронця» про які багато хто знає, здогадується, а може навіть і почує вперше.

Не так давно, у грудні 2021 року (коли ворог невпинними кроками нарощував свою присутність біля кордону України) начальник Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській обл. Мухін Володимир втомившись від постійної боротьби проти системи вирішив піти на «заслужений» відпочинок.

Хочу зауважити, що керівництво Держрибагентства (у складі відповідної комісії) в той час уже оцінило роботу начальника столичного Управління негативно та готувало відповідні документальні матеріали щодо звільнення останнього із займаної посади.

Так, як територія України для пана Мухіна не настільки приваблива та не може задовольнити його апетити, останній вирішив полетіти у слід за лелеками в теплі краї. Місце для відпочинку, колишній поліцейський (хоча колишніх як то кажуть не буває) обрав на африканському континенті на острівному архіпелагу в Індійському океані (Занзібарський архіпелаг).

Враженнями від відпочинку у вигляді світлин у соцмережах чиновник столичного рибпатруля ділився охоче із підписниками-ботами (т.зв. «проплачена» риболовецька спільнота). Ну і що тут такого подумаєте Ви?! Звичайний відпочинок пересічного чиновника із зарплатнею в 18 тис грн на місяць. Але, я вимушений Вас трішки засмутити, оскільки мені відомі обставини відпочинку Володимира трохи з іншої сторони медалі.

В кінці грудня 2021 року здоров’я бійця Батальйону «Занзібар» підкосив тяжкий недуг, у зв’язку із чим Володимир вимушений піти на лікування. Колеги по роботі кажуть, що до останнього не могли відправити шефа (так його називають в кулуарах Управління) додому попри те, що вигляд у нього був кепський. Навіть вмовляння бойової подруги Максименко Анни (прес-аташе Київського рибоохоронного патруля а по сумісництву… всі і так прекрасно знають її статус) не діяли на цілеспрямованого і вольового правоохоронця.

Коли він уже не міг самостійно підніматись на 5 поверх свого коханого Київського рибоохоронного патруля на Тургенєвській 82-а, а ліфт там же не працює.. у нього нічого не залишалось як звернутись до медичних працівників за кваліфікованою допомогою.

Після з’їзду кращих спеціалістів медичної галузі столичного регіону та огляду пана Мухіна.. сумнівів ні в кого не було. Єдиним варіантом лікування для Володимира буде тепле повітря Індійського океану та його м’який та вологий клімат.

Чітко дотримуючись медичним інструкціям начальник Київського Рибпатруля разом із дружиною-адвокатом Шейгас Мариною (до неї ми повернемось трішки пізніше) 04.01.2022 зранку відкрив листок непрацездатності, а вечером уже був в міжнародному аеропорту «Бориспіль» з якого літаком покинув територію України в напрямку омріяного відпочинку (чи то лікування).

На Африканському континенті тяжко хворий пробув до 15.01.2022 р., умудрившись перебуваючи за межами території України продовжити дію лікарняного листа. Сімейний лікар, мабуть, дистанційно проводив огляди пана Мухіна та слідкував за динамікою покращення стану його здоров’я.

Збагативши легені океанським киснем та прийнявши сонячні ванни Володя переміг хворобу та зумів 17.01.2022 року закрити свій лікарняний лист і продовжити боротись із всім світом.

Друзі, а тепер хочу довести свої думки без сарказму, використовуючи беззаперечні факти, холодний розум, та аналіз.

Будучи на т.зв. лікарняному пан Мухін отримував грошову допомогу на лікування спочатку від роботодавця (Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській обл.) а згодом від Фонду соціального страхування (з 01.01.2023 ліквідовано).

Всі ми прекрасно розуміємо, що ніякої хвороби у нього не було, а лікарняний лист останній відкрив лише для того, щоб уникнути виконання функціональних обов’язків та мати змогу поїхати на відпочинок закордон.

Цікаво, чи знають працівники правоохоронних органів (в т.ч. ДБР) про дану ситуацію, адже такі дії, слід кваліфікувати як службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України), а також шахрайство (ст. 190 КК України) заволодіння чужим майном шляхом обману.

На моральній складовій такого вчинку я зупинятись не буду, ідемо дальше.

Виїзд закордон під час лікарняного Мухін В.М. уже практикував раніше (2020 рік), коли його збивали із посади т.зв. команда Бєлова-Баздуганова.

А взагалі, Володя полюбляє подорожувати. Рим, Прага, Барселона, Даламан, Родос, Монастир, Іракліон, Салоніки, Хургада, Стокгольм, Дубай. Де тільки не ступала нога Київського рибокопа за останні декілька років.

Подіям «Битви під Занзібаром» капітана Мухіна (чи ким він там пішов з корумпованої поліції.. хоча ні.. не пішов сам, а його «попросили») передувала якраз доволі цікава історія, яку Державне бюро розслідувань взяло до уваги та зуміло якісно задокументувати.

16 грудня 2021 року начальник Управління Мухін В.М. в порушення тендерних процедур підписав договори на обслуговування двигунів та човнів, якими інспектори Київського рибоохоронного патруля «ганяють» бідолаг.

Тут коротко зупинюсь, і поясню останнє твердження. Під час головування Мухіним Київським рибоохоронним патрулем інспектори Управління займались одним – «кришуванням браконьєрства». Т.зв. «протидія» незаконного лову зводилась до того, що інспектори складали протоколи на 70-річних дідусів, які сітками виловлювали рибу, щоб банально прогодувати себе і свою сім’ю.

В той же час, браконьєрські угруповання такі як сім’я Шутенків (Білоцерківський р-н), Альона Алієва, Ігор (Нємєц), Андрій Мудриченко, Задоя Сергій, Борисенко Микола, Мельник Анатолій (Київське водосховище) та багато інших під дахом рибінспекції безперешкодно засипали водні об’єкти столичного регіону своїми сітками та отримували від природи колосальні прибутки.

З однієї лодки в місяць браконьєр платив данину в сумі від 10 тис грн. Грошові кошти в кінці місяця отримували старші рибоохоронних дільниць (Новак Ігор, Галімов Юрій, Кривошея Олександр, Яць Юрій, Сингаївський Валентин), а потом акумулювавши віддавали своєму «улюбленому» керівнику – Володі Мухіну.

Не можу не згадати про раковий бізнес, на якому Мухін «щільно сидить» починаючи з 2016 року. Тільки ледачий не знає, що всі ларьки із продажу членистоногих у м. Києві знаходяться під особистим контролем Володимира. Окремі з них через підставних осіб, належать чиновнику, інші просто платять щомісячні внески «на зариблення» чи щось в цьому роді.

Прибутки Володимира Мухіна по мінімальних розрахунках (не беручи до уваги долю від лобіювання інтересів окремих промисловиків) складали понад 500 тис грн щомісячно.

А тепер повернемось до ситуації, яку розкопали ДБРівці.

16 грудня 2021 року Мухін В.М. від імені Управління підписав договори про надання послуг із обслуговування двигунів з компанією ТОВ «Містраль-ЛТД». В цей же день, начальником та директором компанії підписані акти виконаних робіт із обслуговування двигунів.

Слідством встановлено, що роботи з обслуговування двигунів фактично не проводились, а документи підписані Мухіним В.М. задля перерахування коштів на компанію, яка має ознаки фіктивності.

Варто зауважити, що двигунів в Управлінні більше 15 шт, вони розміщені по всій території Київської області. В один день обслужити 15 двигунів компанія із одним офіційно працевлаштованим чоловіком просто теоретично не змогла б. Але чиновника це аж ніяк не засмутило, і за вказівкою начальника грошові кошти у сумі близько 200 тис грн були надіслані на банківський рахунок компанії-прокладки, після чого були обготівковані та виведені в невідому напрямку.

Побутує думка, що з цих коштів получились смачні коктейлі на островах Індійського океану (на фото дружина Володимира – Марина насолоджується природою африканського континенту під час поїздки, про яку я згадував). Але ми поспішних висновків робити не будемо, а з нетерпінням будемо слідкувати за судовим розглядом даної справи.

Директор компанії-підрядника, до речі, знаходиться за межами території України. Після початку широкомасштабного вторгнення ворога на терени України, т.зв. «керівник підприємства» банально втік, прикриваючись наявністю 3 дітей, а найближчим часом повертатись думаю в нього планів точно немає, особливо після кримінального переслідування.

Саме ж товариство, яке освоїло бюджетні кошти у 2022 році уже перереєстровано на іншого власника та змінена юридична адреса. Дуже зручно – кінці у воду, або шукайте вітер в полі.

Викладені події відбувались під час скрутної фінансової ситуації, яка склалась в Управлінні станом на кінець 2022 початок 2023 року (під головуванням Мухіна В.М.). Чесні інспектори (таких на жаль небагато) постійно потерпають від низького рівня зарплати, відсутності паливно-мастильних матеріалів (про які Володя постійно кричить у своєму фейсбуці).

То що ж получається?! Грошей на заправку човнів немає, а на оплату неіснуючих робіт свого близького товариша (наявна інформація, що директор Містраля давній знайомий Мухіна) знайшлись. Подвійні стандарти, Володя.

Давайте декілька слів тепер розповімо про самого героя. Хто ж такий Мухін Володимир Миколайович?! Яка його біографія, майновий та сімейний стан, характеристика як особистості.

Мухін Володимир Миколайович, в системі органів рибоохорони працює з 2016 року. Тричі дану особу звільняли з займаної посади, двічі через «найсправедливіші» українські суди йому вдавалось поновлюватись на посаді, ще й із відшкодуванням заробітної платні. Саме тут, скоріш за все, у нагоді ставала його третя (уже з рахунку збився) дружина – Шейгас Марина.

У вузьких колах, подейкують, що Марина знає правильний шлях до перемоги в українському судочинстві за будь-яких обставин.

В той же час, за існуючими даними, Марина Валеріївна з моменту отримання свідоцтва (2011 р) і до сьогодні жодного разу не вела цивільних, адміністративно-господарських чи кримінальних справ, проте це не завадило їй заробити доволі непоганий капітал – у грошовому еквіваленті понад 25 млн (при офіційному доході у сумі 672 000 грн за останні 15 років).

На праві приватної власності Марина володіє земельною ділянкою у Вишгородському р-ні, двома квартирами у м. Києві, автомобілем Mercedes Benz ML350 2012 р.в. (придбаного 21.04.2017 за 48 тис. у.о.) численними предметами розкоші, тричі на рік стабільно з коханим чоловіком проводять відпочинок на недешевих курортах світу.

Крім цього, Марина нещодавно володіла двома потужними об’єктами нерухомості – база відпочинку у смт. Козин, та завод «Атек» (поруч зі станцією метро «Святошино»), які передала, продала, чи віддала на невідомих умовах третім особам. Грошові кошти від реалізації такого майна дозволить Марині, Володі і всій щасливій сімейці, не працюючи, жити на широку ногу ще й патріотичні пісні поспівуючи (Ой у лузі.. чи що там слухає Володя).

Наявна інформація, що Шейгас Марина активно рухається за підтримки піщаної акули Обухівського району – Ільєнко Лариси (на фото перша зліва).

Володимир Мухін – уродженець м. Києва. Народився у сім’ї міліціонерів – батько ловив злочинців, мати – працювала в бухгалтерії. Маленький Володя вирішив йти по стопах батька і також пропрацював в системі поліції тривалий час. Правда на відміну від свого батька із злочинцями не боровся, він з ними дружив, або як полюбляють казати правоохоронці «Прибивав» під своє дружнє крило.

Одним із таких «прибитих» є відомий на всю Київську область користувач нашими з вами водними біоресурсами – Костя Головко (власник ТОВ «Заміокулькас»). Є інформація, що ще у сиву давнину, коли Володя топтав землю та лупав скалу слідчого, Костя промишляв економічними правопорушеннями, пов’язаними із ухилення від сплати податків.

Після задокументованого факту протиправної діяльності Мухін В.М. за відповідну кругленьку суму «закрив очі» на викладені факти, після чого у добрих традиціях карного розшуку «завербував» Костяна у свої лави.

Згодом Костянтин почав вести рибний бізнес, в чому не за безкоштовно йому постійно допомагав пан Володимир.

Ходять слухи, що Головко К. до сих пір вірою і правдою служить своєму васалу (активно коментує божевільні пости Мухіна Володимира у Facebook).

З 2016 по 2022 (не рахуючи численні звільнення) Мухін Володимир очолював Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській обл. Після останнього звільнення був заступником директора компанії-прокладки (яка протягом більше 3 років розкрадає державний бюджет). Наразі через спільну подругу, про яку я уже згадував, пробує увійти до складу депутатського корпусу Української міської ради та відповідати за земельні питання.

Як ми бачимо тяга до кормушки у Вови досить потужна.

Що стосується майнового стану Київського рибокопа, то тут дуже багато цікавого, а запитань більше, аніж відповідей.

За останні 10 років Мухін Володимир (перебуваючи на державницьких посадах та отримуючи мізерну заробітну платню) набув право власності на 3 квартири у м. Києві.

3 кімнатна квартира площею 90,3 м2 розташована по вул. Завальна, 10-г (ринкова вартість складає 160 тис. у.о.), 4 кімнатна квартира площею 147,8 м2, розташована по вул. Є. Чавдар, 9 (придбана за 127,8 тис. у.о.), 2 кімнатна квартира площею 49,7 м2, розташована по вул. Полярній, 5 (ринковою вартістю – 50 тис. у.о.).

Як риболов-любитель Володя має у своєму приватному володінні недешеву іграшку – плаваючий засіб Finval Fishpro 555 із додатковою комплектацією (структур сканер, карплотер тощо) вартість на момент придбання (із урахуванням додаткової комплектації) понад 50 тис. у.о. Із страшною силою дану іграшку пхне 200 к.с. мотор, вартістю від 15 тис. у.о.

Плавно переходимо до автопарку пана Мухіна. Тут «викривач» корупціонерів (таким він себе позиціонував після того як невдало хотів через працівників НАБУ «підкупити» в.о. голови Держрибагенства України Забугу А.О.) також досяг певних результатів.

Судячи з того, як мінялись автомобілі начальника Київського рибпатруля з 2016 року до сьогодні можна зробити висновок як покращувався його матеріальний стан (та й душевний думаю також). Однак є один нюанс – три автомобілі зареєстровані на матір рибокопа – Любов Іванівну (яка зараз на пенсії, а бізнесом ніколи не займалась). Доходи Мухіної Любові з 2000 року по 2021 склали 306 000 грн.

З 2014 по 2017 роки пан Мухін користувався автомобілем Nissan Pathfinder 2011 року випуску (орієнтовна вартість на момент придбання – 20 тис. у.о.).

21.09.2017 Володя, мабуть на свій день народження (хоча він у нього в травні), отримав від матері подарунок – автомобіль із салону – Ford Ranger (2017 року випуску), придбаний за 52,5 тис. у.о. (1 375 932 грн)

На фото бачимо, що Мухін Володимир ще й паркується як справжній мудак біля території ЖК «Міністерський» в якому проживає разом із дружиною.

Уже після звільнення із державної служби в 2022 році Любов Іванівна придбала сину Volkswagen Multivan (2022 року виписку із салону) вартість якого складає 86 тис. у.о. (тільки за першу реєстрацію пані Любов заплатила понад 120 тис. грн (при 20 річному доході в сумі 306 тис грн)

Судячи із викладеного висновок напрошується один – Володимир полюбляє високий кліренс та запах шкіри нового автомобіля. Не розумію тільки одного – звідки у пенсіонерки кошти на придбання автівок загальною вартістю понад 150 тис. у.о.

Мабуть у матері скандального нардепа Дубінського О.А. появилась серйозна конкуренція.

Давайте підсумуємо і завершимо, бо своїми думками я вас всіх напевно трохи нагрузив.

Зрозуміло, що зараз Володимир буде рвати на собі дорогу сорочку, битись об свої мужні груди та кричати на весь світ, що справа ДБР проти нього це політичне замовлення. Що таким чином влада усуває неугодних проти неї конкурентів і так дальше.

Але друзі, давайте поглянемо на офіційні доходи Мухіна В.М. за період з 2003 по 2021 рр.

Тепер візьмемо до рук калькулятор та підрахуємо фінансові витрати сучасного державного службовця.

По скромних підрахунках протягом приблизно 10 років Мухін Володимир набув у власність майна на загальну суму близько 550 тис. доларів США.

Нехай пан Мухін спробує спростувати хоча б один із викладених фактів (а їх в даній статті чимало).

Сьогодні я також підніму келих вина за здоров’я батька, зразкового сім’янина, непідкупного державного службовця, справжнього патріота неньки України – Мухіна Володимира Миколайовича.

Маю честь.