Каденюк, Добровольський, Береговий: п’ять видатних імен українських космонавтів

День космонавтики щороку відзначається 12 квітня.

Саме цього дня у далекому 1961 році відбувся перший політ людини в космос.

Ім’я радянського космонавта Юрія Гагаріна назавжди увійшло в історію людства: його політ став потужною мотивацією досліджувати космос.

Роль українських льотчиків і науковців космічної галузі минулого століття переоцінити важко.

Саме український академік з Житомира Сергій Корольов очолював запуск ракети Юрія Гагаріна, а також першого штучного супутника Землі.

Щонайменше четверо українців літали в космос у складі експедицій США.

Першим космонавтом Польщі також став уродженець України.

Щодо радянської космонавтики, то в її історії і досі залишаються темні сторінки, адже багато починань обривалися нещасними випадками.

П’ять цікавих історій радянських українських космонавтів – у матеріалі Фактів ICTV.

Леонід Каденюк.

Перший український космонавт народився в 1951 році у селі Клішківка Чернівецької області.

Закінчив один із найпрестижніших навчальних закладів для майбутніх космонавтів – Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків.

Уже у 1976 році Леоніда Каденюка відібрали до загону космонавтів всесвітньо відомої космічної системи Буран.

Упродовж наступних років навчався та проходив інженерно-льотну підготовку.

Літав більше ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

Політ у космос Леонід Каденюк здійснив у листопаді 1997 року на космічному кораблі NASA Колумбія.

Разом із американськими астронавтами він пробув в космосі майже 16 днів і успішно повернувся додому.

Пізніше Леонід Каденюк поділився, що сигналом для підйому екіпажу він обрав державний гімн України.

Ба більше, першою країною, з якою зв’язався корабель Колумбія, була не Америка, а Україна.

Леонід Каденюк помер взимку 2018 року у віці 67 років.

Під час ранкової пробіжки у нього раптово зупинилося серце.

Валентин Бондаренко.

Народився у Харкові у 1937 році.

Після завершення навчання служив у частинах військово-повітряних сил.

Опинившись у складі першого загону радянських космонавтів, проходив загальнокосмічну підготовку до космічного польоту на кораблі Восход.

Валентин Бондаренко став першим загиблим льотчиком в історії космонавтики.

У 1961 році під час чергового тренування в сурдобарокамері він зняв з себе закріплені датчики і, протерши спиртом ділянки тіла, випустив з рук шматочок вати.

В атмосфері чистого кисню після потрапляння спирту вогонь моментально охопив всю камеру, а через великий перепад тиску її неможливо було відчинити.

Коли обгорілого космонавта дістали, він був ще живим, однак медикам не вдалося його врятувати.

Інформацію про загибель Валентина Бондаренка приховували понад двадцято років: деталі його смерті були скромно описані в газеті Известия.

Зараз у Харкові одна зі шкіл має ім’я Валентина Бондаренка.

Також на його честь названо кратер на Місяці.

Анатолій Левченко.

Народився у 1941 році в селі Основинці на Харківщині.

Після закінчення Школи льотчиків-випробувачів почав працювати за фахом, освоївши 87 типів і модифікацій літаків.

Загальна тривалість його польотів становила понад 3,5 тис.

Єдиний польот у космос Анатолій Левченко здійснив 21-29 грудня 1987 року у складі космічної експедиції Союз ТМ-4.

Після прибуття на Землю він встановив рекорд – найкоротший відпочинок після польоту за всю історію космонавтики.

Вже за півгодини після приземлення Левченко виконав самостійні польоти на Ту-154 і МІГ-25.

Після цього Анатолій Левченко був удостоєний одразу чотирьох нагород, зокрема Героя Радянського Союзу.

Навесні 1988 року в Анатолія Левченка виявили ракову пухлину головного мозку: він помер через три місяці після госпіталізації.

За неофіційною інформацією, появу пухлини могли спровокувати випробування космонавтів на перевантаження.

За іншою версією, її спровокувала жорстка посадка Союзу ТМ-3, під час якої Левченко дуже сильно вдарився головою.

Колекція речей Анатолія Левченка зберігається в одному із відділів Харківського планетарію.

Георгій Добровольський.

Народився у 1928 році в Одесі.

Під час війни допомагав місцевим жителям обороняти місто від нацистів, мав зв’язок з партизанами.

До лав армії СРСР вступив у 1946 році.

За 15 років служби в повітряних військах дослужився до звання підполковника.

У загін космонавтів вступив у 1963 році.

Після проходження загальнокосмічної підготовки був призначений на посаду космонавта другого загону, який відповідав за військові космічні програми.

Під час планування експедиції на орбітальній космічній станції Салют-11 у 1971 році Добровольського призначили головою екіпажу.

Політ корабля Союз-11, який тривав 23 доби 18 годин 21 хвилину 43 секунди, став для Георгія Добровольського першим і останнім.

Разом з іншими членами екіпажу він загинув у стратосфері над Казахською РСР.

Як з’ясувалося, сталася вибухова декомпресія спускового апарата, оскільки екіпаж був без скафандрів.

Зараз іменем Георгія Добровольського названо десятки вулиць в містах України, Білорусі, Росії та Казахстану.

Про політ екіпажу Союз-11 знято декілька фільмів, також його ім’я згадується у комп’ютерних іграх Mass Effect 2 (2010) та Mass Effect 3 (2012).

Георгій Береговий.

Народився у селі Федорівка на Полтавщині у 1921 році, довгий час проживав у Єнакієвому.

Брав участь у німецько-радянській війні, здобув першу зірку Героя.

Після завершення війни працював льотчиком-випробувачем, освоїв десятки типів літаків.

Згодом отримав звання заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

Через разючу схожість з тодішнім генсеком ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим мало не загинув під час обстрілу автомобіля, в якому їхали космонавти.

Нападник планував замах саме на Брежнєва і, помітивши у вікні авто схожу постать, відкрив вогонь.

Георгій Береговий отримав легке поранення, а от водій автомобіля загинув.

Протягом 15 років очолював головну радянську установу з підготовки космонавтів – Центр підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна.

Помер під час операції влітку 1995 року, похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.