Український воїн написав японські вірші про війну: їх опублікувала місцева газета

Як він сам поділився, ця лірична поезія допомагає йому впоратися з негативними емоціями на полі бою. Вона для нього є анестезією, способом паралізувати емоції.

Хайку як анестезія

Це захоплення у Сергія Белінського появилося приблизно в липні 2022 року. Переживання пережитої дійсності він викладає у короткі рядки українською мовою.

У них військовий розповідає про дії на фронті, свідком та учасником яких є сам. Надихається при цьому фотографіями, які створює, замінюючи зображення короткими словами.

Щоразу, коли я когось бачу востаннє, коли я бачу його обличчя, я сам боюся смерті. Хайку – це як анестезія. Це спосіб паралізувати емоції,
– поділився Сергій Белінський.

Як поділився автор, хайку для нього є формою вираження, яка дозволяє читачу за допомогою лише кількох слів уявити думки автора. "Хоча я боюся смерті моїх товаришів по зброї та себе, написання хайку – це вихід для моїх страждань", – написав військовий.

Японське видання опублікувало вірші Сергія Белінського

Свою творчість захисник, який перебуває на Бахмутському напрямку, не лише пише "у стіл". Вірші він відправив електронною поштою своїй знайомій поетесі Галині Шевцовій, професорці Київського національного університету будівництва і архітектури, навіть у Японію, куди вона евакуювалася.

Загалом він відправив жінці близько 50 світлин та відео з поля бою, а також 12 віршів, написаних українською мовою поблизу Бахмута.

Саме з нею згодом зв'язалася японська газета та опублікувала два хайку українського воїна мовою оригінала. А також додала до них переклад.

Хайку Сергія Белінського / Chunichi Shimbun

У виданні поділилися, що вірші Сергія Белінського розповідають про переплетення життя і смерті на передовій.

Коли самого воїна запитали про його плани після Перемоги, він відповів: "Я хочу досконало вивчати архітектуру. Я також хочу вивчати історію та критикувати мистецтво. Проте я не знаю, коли настане день, коли я зможу написати хайку про своє мирне повсякденне життя".