БЕБ: як із взірця неефективності стати органом правопорядку

Під вечір 11 квітня уряд Дениса Шмигаля офіційно звільнив з посади директора Бюро економічної безпеки Вадима Мельника «за станом здоров’я». Формулювання, певно, здивувало учасників тимчасової слідчої комісії щодо діяльності БЕБ, митниці, податкової та АРМА, адже з дня її створення Мельник жодного разу не виглядав хворим чи втомленим, навпаки, тепер уже ексдиректор БЕБ із «міліцейською» завзятістю завжди приходив на засідання комісії. Що ж сталося?

Буквально за кілька тижнів до звільнення у Мельника з’явився новий перший заступник — Едуард Федоров. Він 15 років працював у «конторі», як часто називають СБУ, а в 2021–2022 роках обіймав посаду заступника начальника відділу Київської митниці, також був т.в.о. начальника відділу. У 2022 році кар’єра знову пішла вгору, — Федоров очолив Сумське управління СБУ. Потрібно визнати, що після повномасштабної агресії РФ Едуард Федоров не втік і не здав інтересів України, як деякі з глав Служби у прикордонних областях. У момент призначення Федорова в БЕБ наші джерела у відомстві зазначили, що він — «друга милиця» для Мельника від ОПУ, бо той невдовзі «піде на пенсію», адже від Мельника результатів як з «козла молока». Чи збігається уявлення ОПУ про результативність БЕБ із нашим з вами? Сумніваюся, але вочевидь ефективністю Бюро 2022 року незадоволені всі. Що буде 2023-го, наразі спрогнозувати важко.

Зрештою, план «правоохоронної» рокіровки спрацював. Слідом за призначенням Федорова було звільнено Мельника, а колишнього співробітника СБУ призначили т.в.о. директора. Чи стане БЕБ ефективнішим? Чи зросте його результативність? Які результати та у чиїх інтересах матиме? Розберемося.

Бюро економічної безпеки — це орган правопорядку, що розслідує фінансові злочини. Цю структуру створено останньою серед діючих органів досудового розслідування. І саме до БЕБ за керівництва Мельника було найбільше запитань. Спочатку, за нашою інформацією, за участі радника президента Зеленського Сергія Шефіра в Бюро «зайшла» група Андрія Гмиріна, який раніше «окучував» корупційні схеми у податковій міліції та Фонді держмайна, за що буквально днями був оголошений у розшук детективами НАБУ. Потім усіх репрезентантів Гмиріна викинули з БЕБ, а орган перейшов «під дах» Олега Татарова.

Між тим у рамках роботи тимчасової слідчої комісії детально аналізували роботу БЕБ: від кадрового набору, де співробітників набирали абияк, і до обговорення окремих розслідувань. Було очевидно, що при Мельнику мав місце тотальний занепад. Лише після призначення колишнього прокурора Віталія Гагача, який 2018 року звільнився з органів прокуратури ще до переатестації, запровадженої генпрокурором Рябошапкою, Бюро запрацювало дещо краще. Результати роботи за січень-лютий 2023 року дорівнюють, у статистичному співвідношенні, результатам за весь 2022-й. Відшкодування збитків державі також зросло.

На інфографіці можна побачити взаємодію БЕБ та АРМА, адже саме до цього органу після ухвал слідчими суддями передавали майно, арештоване в рамках розслідувань Бюро.

Не менш показовими є дані за ключовими «тіньовими» галузями економіки, де БЕБ розслідує злочини й аналізує ситуацію. Так-так, саме аналізує, адже відповідна функція прописана в чинному законі і залишається незмінною. Нас зацікавила сфера грального бізнесу, незаконний обіг тютюну, історія з так званим чорним зерном, а також атака на роботу систем Prozorro та Prozorro.Sale.

Наприклад, на інфографіці нижче показано, що відбувається у сфері незаконного обігу тютюну.

Варто задуматися, як при імпорті сировини міжнародними виробниками на рівні 55% ці ж компанії сплатили 93% усіх акцизів. Це означає, що за 45% сировини, імпортованої іншими виробниками, було значно занижено фіскальні зобов’язання.

Тепер про історію з «чорним зерном». Після початку роботи «зернового коридору», станом на 31 грудня 2022-го близько 10,6 млн тонн зерна на 99,7 млрд грн (або 27% загального обсягу) експортовано 631 підприємством з ознаками ризиковості. Водночас БЕБ було проаналізовано дані і за січень-лютий 2023 року: 3,5 млн тонн (28%) вартістю понад 27 млрд грн вивезено 393 суб’єктами з ознаками ризику відсутності підтвердження ланцюга постачання від виробника до експортера, що може містити ознаки неповернення валютної виручки (більше про зернову проблему — в матеріалі ZN.UA). За результатами розгляду до ЄРДР внесено 18 аналітичних матеріалів і документів на загальну суму потенційних збитків на 4,7 млрд грн. Констатують непогано, але ж це не Бюро економічної констатації. Тож нас цікавить інше: скільки осіб отримали підозри за зазначеними кейсам і коли потенційні злочинці отримають обвинувальні вироки?

Тут проблема лежить у фарватері взаємодії митниці, БЕБ і СБУ. То хто ж винен з органів публічної влади?

Щодо атак на транспарентні системи електронних закупівель і продажів почнемо з листа БЕБ.

Інакше, як вигадками та нелогічними інтерпретаціями, назвати ситуацію з системами «Прозорро» не можна.

Загальна неефективність БЕБ, власне, і поставила під сумнів доцільність його подальшого функціонування. За результатами роботи ТСК було проголосоване рішення про негативну оцінку роботи БЕБ, а також подано законопроєкт №9080 про перезапуск Бюро. Загалом це позитивний документ, однак і його можна покращити.

По-перше, у законопроєкті відсутнє положення про те, що конкурсна комісія за участі міжнародників відбирає також і заступників директора БЕБ. По-друге, не зрозуміло, навіщо в комісії представники РНБО. По-третє, у проєкті взагалі відсутнє врегулювання процедури конкурсного відбору. І останнє, незрозуміло, а навіщо в процедурі атестації поліграф? Хоча практика щодо його застосування доволі різноманітна — і в позитив, і в негатив.

Тепер пояснимо, де саме існують ризики в зміні регулювання БЕБ. По-перше, метод формування конкурсної комісії далекий від ідеалу. На нашу думку, найкраще йти шляхом, реалізованим у НАБУ: троє від Кабміну і троє від уряду, але вже за пропозиціями міжнародників. По-друге розглянемо в контексті звільнення Мельника і призначення Федорова: ОПУ спробує в адміністративному порядку технічно затягнути процес, надавши можливість Федорову продемонструвати результат. Як наслідок, нас не має здивувати бажання колишнього співробітника СБУ заявитися на конкурс. Це і добре, і не дуже. Ми ж не забуваємо, що нинішнє керівництво орієнтується на Банкову. Навіть допускаючи, що нинішній т.в.о. директора БЕБ доброчесний і професійний, а його прихід у Бюро під звільнення Мельника — збіг, але ризик контролю над Бюро з боку ОПУ зберігається. По-третє, якщо законопроєкт буде ухвалено і відбудеться новий відбір на постійного директора Бюро, то після цього протягом року з моменту обрання мають провести переатестацію співробітників. Те, хто стане новим директором БЕБ, буде визначальним для прозорості та ефективності очищення зазначеного органу правопорядку.

Тому підсумую: законопроєкт №9080 уже зареєстровано і документ потрібно якнайшвидше ухвалити. БЕБ потребує постійного керівника, що обраний за визначальної участі міжнародників. Але навіть найідеальніший очільник Бюро в «соло-режимі» відразу не дасть результату. Вкрай необхідно відразу очистити лави від недоброчесних і непрофесійних співробітників. Ще одне — потрібно повноцінно розслідувати всі злочини з юрисдикції БЕБ за всіма тіньовими ринками, обсяг яких становить понад 200 млрд грн із втратами для держави на рівні 50–80 млрд грн щорічно. І наостанок, БЕБ після перезапуску треба повноцінно фінансувати, якщо за нового керівництва бажаємо отримати очікуваний результат. І Мінфін повинен сприяти збільшенню фінансування, включаючи видатки на розвиток інституції, а не різати відповідні кошти на роботу БЕБ.