Як уникнути небезпеки на пікніку: вбираємось у біле і не ходимо далеко в ліс

Навесні відпочинок на природі може стати не лише приємною віддушиною після робочих буднів, а й обернутися небажаними наслідками. У парку, у лісі, а особливо серед дикої природи причаїлися небезпеки, які можуть, як мінімум, зіпсувати свято або навіть відправити до лікарні.

Як уникнути неприємностей під час пікніка та вберегти себе і близьких, KP.UA розповів еколог, директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.

Небезпека №1: кліщі

Вже кілька тижнів люди скаржаться на кліщів, без зустрічі з якими не обходиться практично жоден похід "на природу" навіть у межах міста. Складається враження, що кліщі чекають нас під кожним кущем.

– Кліщів справді побільшало, і їхня чисельність зростає з кожним роком, – зазначає KP.UA еколог Ігор Антахович. - Це відбувається через теплі зими - більшість спокійно переживає цей сезон, і як тільки пригріває сонце, вони починають активно шукати їжу. Вони живляться кров'ю, тому вони полюють на нас.

Раніше, за словами еколога, кліщів було набагато менше, оскільки велика кількість їх гинула під час сильних морозів узимку – гинули ті, хто не зміг глибоко закопатись у підстилку та кору дерев. Але таких зим останніми роками немає, як наслідок – збільшення кількості кліщів.

Більше ймовірності принести додому членистоногих, якщо ви бродите високою густою травою - в ній вони і ховаються. Кліщі піднімаються з землі нагору, а не падають на нас із гілок, як дехто вважає.

– Медики фіксують збільшення чисельності заражених кліщів, – наголошує Ігор Антахович. – Раніше енцефаліт та хвороба Лайма зустрічалися дуже рідко, а зараз кількість випадків зараження після укусів зростає. Заражених кліщів можна зустріти скрізь - і в лісі, і в місті, і в дикій природі.

Кліщі є лише переносниками хвороби – самі не хворіють, але щедро нагороджують цими хворобами тварин та людей.

Як уникнути: для пікніка або походу в ліс краще вибирати білий або дуже світлий одяг - нехай це непрактично, зате ви вчасно помітите членистоногого. Рукави та штанини потрібно скріпити резинками, щоб вони щільно прилягали до тіла.

Небезпека №2: дикі бджоли та оси

Ці комахи, за словами еколога Ігоря Антаховича, зараз перебувають у стадії активного розмноження та пошуку нових місць проживання. Зазвичай вони будують гнізда в старих дуплах, але так як їх дуже мало, то їм доводиться селитися й у ґрунті – у колишніх норах мишей.

– Мишей вони виганяють та заселяють їхні нори, – пояснює еколог. – Ґрунт у цьому місці досить м'який – вони розширюють простір, утворюються порожнечі. Якщо ви випадково наступаєте на них і провалюєтеся, то одразу потрапляєте у гніздо. Зрозуміло, що в такому разі вони вас жалитимуть нещадно.

Крім бджіл, на природі варто побоюватися ос і шершнів. Це комахи трохи іншої групи, але теж отруйні – приємного від зустрічі з ними мало.

- Оси роблять гніздо із переробленої целюлози – із залишків рослин, які вони пережовують, скріплюють слиною, виходить свого роду папір, – продовжує Ігор Антахович. – З неї роблять гніздо. Воно може бути підвішене в сухому місці - це може бути в лісі під розлогими деревами, куди не потрапляють прямі опади.

Найнебезпечніше, що лісові комахи, на відміну від «культурних» бджіл, що живуть у вуликах, кидаються на непроханих гостей усім роєм, а не жалять поодинці.

- Вони мають спеціально навчених «сторожів», які охороняють гніздо, і, якщо ви випадково опиняєтеся надто близько до нього, вони вас атакуватимуть, - пояснює тонкощі влаштування бджолино-осиного світу Ігор Антахович. - Дикі бджоли за характером зліші, більш організовані колективно, ніж домашні. Якщо надійде команда від двох-трьох, яких ви налякали, весь рій зривається з місця і починає вас атакувати. У домашніх бджіл, які живуть у вуликах, охорони набагато менше. Вони мають інший розподіл зобов'язань, більшість в сім'ї зайняті мирними справами – хтось чистить, хтось виносить, годує. А у диких, навіть якщо вони зайняті чимось своїм, якщо надходить команда – починають захищатися. Отрута у диких бджіл така сама, як і в культурних, але кількість нападників більша, відповідно, отрути буде значно більше - і наслідки будуть гіршими.

Як уникнути: не лізти в гущавину лісу, в глухі місця, дивитись під ноги, щоб не наступити на гніздо. Штанини і рукави повинні прилягати до тіла, одяг вибирати щільний, взуття - обов'язково міцне і високе - так ви уникнете укусів з першої секунди влучення ногою в гніздо або при необережному наближенні до гнізда.

Небезпека №3: змії

Зустрічі з плазунами лякають найбільше, адже серед них є не тільки невинні вужі, а й небезпечні, хай і не смертельно, гадюки. В Україні водяться звичайна гадюка, яку можна відрізнити по темному ромбічному малюнку вздовж тулуба, гадюка Нікольського – вона повністю чорна, і степова – вона бурого забарвлення з темним ромбічним малюнком на спині. Перші дві частіше зустрічаються в Карпатах, хоча звичайну гадюку можна зустріти практично в будь-якій області в лісовій зоні та лісостепу, степова водиться лише на півдні та сході країни.

– Укус звичайної гадюки викликає певні проблеми з нервовою системою та диханням, – зазначає Ігор Антахович. - Але наголошую: він не смертельний, не треба лякатися - переляк тільки ускладнить отруєння отрутою. Треба поводитись спокійно.

У разі укусу у будь-якому випадку треба звернутися до лікарні – для підтримки нирок та серцево-судинної діяльності. За кілька днів вже будете в нормі.

А от якщо вас вкусила степова гадюка – не зволікайте з дзвінком у «швидку», адже її укус може бути смертельним. Хоч на півдні та сході змій набагато менше, ніж у Карпатах, але їхня отрута набагато токсичніша. При укусі будь-якої гадюки потрібно багато пити – щоб нирки виводили отруту з організму, не рухатися та переміститися у тінь чи прохолодне місце.

Змій з кожним роком стає дедалі більше – теплі зими сприяють виживанню молодняку.

Зустріти змій можна як на сонечку на відкритому камені біля туристичних маршрутів або місць відпочинку, так і в глухому лісі.

– Після періоду холодів гадюки голодні і шукають собі їжу, – розповідає KP.UA еколог Ігор Антахович. - Після того як поїсть, змія повинна переварити обід – вони харчуються живими мишами. Оскільки температура тіла плазунів залежить від навколишнього середовища, то після їжі вони повинні розташуватися на сонечку. У цей період вони нерухомо лежать на сонці, їхня увага розсіяна, тому можуть підпустити вас набагато ближче.

Після того, як обід переварений, змії прагнуть сховатися. Декілька діб після їжі, за словами еколога, вони навіть не показуються на поверхню, зариваючись у пухку підстилку в лісі, в укриттях у трухлявих пнях – у місцях, де їх ніхто не потурбує.

Змій також можна зустріти на місцевості з високою травою. Найчастіше це будуть вужі, які люблять такі вологі місця, але зустрічаються і гадюки.

Як уникнути: не ходити в чагарники, високі трави - до коліна і вище, обминати старі пні, не ворушити стару підстилку в лісі, уникати глухих місць. Подбайте про відповідний одяг - високе і щільне взуття, щільний одяг з довгими штанинами і рукавами.

При зустрічі з гадюкою постарайтеся її обійти, якщо це неможливо – йдіть назад, звідки прийшли. Змія не атакує людей, а захищається від них - укус можливий, якщо ви на неї наступите або вдарите ціпком.

Постарайтеся на природі вибирати ті стежки та місця, де ви можете озирнутися на десяток метрів навколо та переконатися, що ви нікого не лякаєте, а наляканий вашим втручанням місцевий житель не збирається вас атакувати. І не забувайте: на природі ви - гість, а всі створення, що вам зустрічаються, - місцеві жителі.