Наша економіка витриваліша, ніж ми думали, але й роботи попереду чимало

Є хороша новина і масштабне завдання. Новина в тому, що ВВП України минулоріч не обвалився так суттєво, як пророчили західні аналітики. Навіть найоптимістичніші НБУ та МВФ не очікували, що ВВП буде більш як 4,9 трлн грн, а зрештою ми вийшли майже на 5,2 трлн, що цілком співставно із показниками «ковідних» 2019-го та 2020 років. Наша економіка витриваліша, ніж ми думали. Але є й масштабне завдання — забезпечити цій економіці інвестиційний розвиток у надскладних умовах.

Завдяки героїчним зусиллям реального сектору та публічного, вдалося запобігти катастрофічним наслідкам і втратам ВВП, які нам пророчили як зарубіжні, так і вітчизняні експерти, забезпечити безперебійну роботу хай не всіх, але багатьох галузей і ефективне функціонування соціальної сфери. Однак, окрім прямих збитків, Україна продовжує зазнавати втрат економічного зростання. У першому кварталі поточного року доходи загального фонду державного бюджету (без урахування грантів) були нижчими за минулорічні на 11%, а з урахуванням інфляції — на всі 29%. Інвестиційна активність у країні скоротилася до 11% ВВП, а рівень кредитування економіки — до 13% ВВП. Зниження сукупного та споживчого попиту вдарило по доходах реального сектора, який був змушений скорочувати робочі місця, що, своєю чергою, призвело до ще більшого скорочення доходів домашніх господарств і споживчого попиту. Тож попереду в нас ще чимало дуже важких завдань.

Важливим досягненням останнього періоду стало схвалення нової Програми з МВФ. Характерно, що згідно з оприлюдненим прогнозом Міжнародного валютного фонду за новою програмою розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для нашої країни середньорічні темпи економічного зростання України на період до 2033 року становитимуть у середньому близько 4%. Зрозуміло, що вихід зі спіралі економічного падіння потребує зміни параметрів державної економічної політики та запровадження дієвих заходів із посилення мультиплікації ресурсів, задіяних у відновленні економіки країни.

Тут одним із найважливіших викликів для вітчизняної економіки є критичне підвищення її залежності від імпорту, що призводить до нарощування дефіциту у торговельному балансі та несе ризики для валютної стабільності. 2022 року експортні поставки товарів скоротилися на 40%, а імпортні — лише на 20%. Приблизно таке ж співвідношення спостерігається і цьогоріч. У результаті від’ємне зовнішньоторговельне сальдо зросло до рівня 21% ВВП. У 2023 році річний обсяг імпорту товарів становитиме майже 60 млрд дол., або близько 40% ВВП (разом із послугами — майже 60% ВВП). При цьому офіційні дані щодо імпорту, з очевидних причин, не є повними, оскільки не відображають усіх обсягів воєнних поставок, тож навіть ці 60% можуть виявитися дуже скромним показником.

Однак при цьому відновлення зруйнованої критичної інфраструктури та відбудова економіки генерують потенційно високий перманентний попит на інвестиційні товари, який не можна забезпечити лише вітчизняним виробництвом. Лише за минулий рік фізичні обсяги промислового виробництва України скоротилися на 37%, а за останні десять років (порівняно із 2013-м) — на 50%. Відповідно, внутрішній попит на відновлення економіки буде дедалі більшою мірою задовольнятися імпортом, що підвищує тиск на міжнародні резерви та валютний курс.

Що потрібно робити

Відповідь є однозначною — активний інвестиційний розвиток. Згідно зі згаданим вище Меморандумом з МВФ, сукупний приріст інвестицій у 2024–2033 роках становитиме лише близько 40 млрд дол., або менш як 10% від необхідного обсягу інвестицій для покриття збитків від війни. Тому лише масштабна політика створення робочих місць за підтримки коштів міжнародних партнерів може зміцнити конкурентоспроможність воєнної економіки, убезпечити її від майбутніх валютних, економічних чи соціальних криз.

Що вже зроблено

В умовах обмеженої доступності фінансових ресурсів і залежності від зовнішньої допомоги уряд реалізовує державні програми, які мають на меті послабити тягар втрат для економіки країни та населення.

За грантовою програмою «Власна справа» українці можуть отримати мікрогрант від 50 до 250 тис. грн на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення. 2023 року на програму «Власна справа» передбачено бюджетне фінансування у розмірі 1,8 млрд грн, що дасть можливість видати близько 10 тисяч мікрогрантів.

Для ветеранів війни розпочато грантову програму на заснування або розвиток власного бізнесу.

Розпочато перемовини з міжнародними донорами щодо створення механізму розподілу ризиків для захисту капітальних інвестицій шляхом створення страхового пулу, який може підвищити інтерес міжнародних фінансових інституцій на кшталт MIGA та DFC до страхування інвестиційних проектів.

Внесок у підтримку кредитування реального сектору забезпечує програма «Доступні кредити 5–7–9%», яка дає змогу позичальникам отримати від держави часткову компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами.

Злагоджена робота Ради і Правління НБУ сформувала міцний фундамент фінансової стійкості та створила умови макроекономічної стабільності для розвитку країни у середньостроковій перспективі. Для Національного банку України важливим завданням в умовах війни є підтримання економіки через забезпечення доступності фінансових ресурсів як для приватного сектору, так і для держави.

З цією метою НБУ разом з урядом надалі докладають зусиль для активізації внутрішнього боргового ринку та мінімізації ризиків для фінансової стабільності. Зокрема, Національний банк надав можливість банкам покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП із визначеного переліку. З 11 березня 2023-го цей перелік включає шість випусків цінних паперів, три з яких було додано в січні та лютому цього року. Завдяки цим крокам, вкладення банків в ОВДП із початку 2023 року зросли вже майже на 44 млрд грн, що збільшило можливості уряду фінансувати державні програми.

Своєю чергою уряд поступово підвищує дохідність державних запозичень на внутрішньому ринку, що робить відповідні фінансові інструменти привабливими для широкого кола потенційних інвесторів.

Також у січні—березні 2023 року НБУ підвищив нормативи обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб загалом на 20 відсоткових пунктів, а юридичних осіб — на 10 відсоткових пунктів.

Зрештою, утримання НБУ із початку широкомасштабних воєнних дій фіксованого обмінного курсу продовжує підтримувати споживчий попит та уможливлює реалізацію інвестиційних проєктів за рахунок імпорту інвестиційного обладнання. У 2022–2023 роках щомісячні обсяги чистого продажу іноземної валюти Нацбанком становлять у середньому 2,5 млрд дол., а загалом із початку війни НБУ продав понад 30 млрд дол.

Наступні кроки

Водночас «домашня робота» як для Нацбанку, так і для уряду все ще є далекою від завершення. Економіка потребує залучення додаткового капіталу та його поєднання з наявною вільною робочою силою у проєктах створення нової доданої вартості, адже найнадійнішим фундаментом для забезпечення макроекономічної та фіскальної стабілізації є відновлення внутрішнього конкурентоспроможного реального сектору.

Деякі кроки в цьому напрямі вже зроблено. Програма EFF від МВФ орієнтована на створення передумов для довгострокового економічного зростання в контексті післявоєнної реконструкції України та її інтеграції до ЄС. 2023 року НБУ спільно з експертами МВФ проведе оцінку якості активів і стрес-тестування банківської системи. Це дасть можливість підготувати банківську систему до етапу активного спрямування кредитних ресурсів на цілі економічного відновлення країни.

У подальшому після необхідної стабілізації макроекономічних умов буде потрібна модифікація монетарного дизайну політики центрального банку з орієнтацією на стимулювання кредитної активності банків та їхнього фінансового посередництва між власниками заощаджень і інвесторами. Станом на 1 квітня 2023 року в банківській системі України накопичено значні обсяги ліквідності (близько 550 млрд грн). Активне залучення кредитного ресурсу у реальне виробництво не тільки допоможе полегшити процес економічного відновлення в країні, а й посилить трансмісійний механізм монетарної політики, його здатність впливати в майбутньому на рівень цін в економіці.

Необхідно також посилити програми уряду, спрямовані на створення робочих місць, та якнайшвидше запустити механізми захисту інвестицій від воєнних ризиків із залученням державних коштів і коштів міжнародних донорів.

У середньостроковій перспективі запроваджені заходи буде посилено ефектом завершених структурних інституційних реформ.