Полякова показала себе у найбільшій вазі, а Клопотенко – як виглядав 12 років тому

Наші зірки пригадали, якими були і чим займалися на початку своєї кар’єри, і показали фанам архівні фотознімки.

Наприклад, сьогодні вже важко уявити шеф-кухаря Євгена Клопотенка без кучерів та вусів, а актора Тараса Цимбалюка – стюардом на футбольних матчах. А колись всяке бувало.

Джамала

З початком священного місяця Рамадан Джамала поділилася світлиною, як вони всією родиною вдома у Криму готували вечерю.

- Коли я тримала піст у школі в Криму, всі знали, що в обід мені булочки не можна пропонувати. Ввечері я поспішала додому, де ми з батьком і сестрою відкривали вечірній іфтар. Тоді надсмачною була навіть вода. Всі смаки наче оновлювалися! Вірю, що наступний Рамадан я зустріну зі своїм народом у Криму. Молюсь, щоб так і було, - зізналася співачка.

З 14 років Джа із сестрою та батьками працювала у сімейному кафе біля моря в селі Малоріченське неподалік Алушти. Там вона була «головною з миття посуду».

- Батьки привчали нас із сестрою до праці з самого дитинства, - згадує співачка. - Ми не сиділи без діла: пололи траву, прибирали дім, збирали виноградне листя, пасли баранів… А ще я була в домі «головною по посуду». Всі ж діти миють посуд? Ну, декілька тарілок після вечері, чашку за собою. У мене ж бували дні, коли я мила 150 і більше тарілок за день, стільки ж виделок, ложок, кілька сковорідок, каструль, казан для плову… Гарячої води не було. Лише кран із холодною водою і мийні засоби.

Брудні тарілки та інше кухонне начиння неслися зі страшною силою! Рукам було боляче від води та мийних засобів, вони були в тріщинах. Я плакала, але продовжувала мити, а батьки підбадьорювали й мотивували, що я мию посуд краще за всіх.

Так Джамала заробляла собі на взуття, одяг, диски та квитки на концерти.

Тарас Цимбалюк

Тарас Цимбалюк показав своїм прихильникам фото, зроблене у 2007 році. Тоді він навчався на першому курсі Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, а паралельно підпрацьовував стюардом на футбольних матчах.

Раніше Цимбалюк розповідав, що зацікавився акторством ще з КВН, коли йому було років 14-15. Якось Тараса запросили зіграти роль Меркуціо у комедійній постановці «Ромео і Джульетта», потім він із хлопцями почав репетирувати інші постановки – і йому сподобалось. То ж і вчитися Цимбалюк вирішив на актора.

- На той час для батьків це була суцільна авантюра, - згадував актор в інтерв’ю Аліні Доротюк. - Я пам’ятаю, що їм не платили зарплату, з ними розраховувалися на консервному заводі власною продукцією. І тут я кажу: хочу спробувати себе в акторстві. В Корсунь-Шевченківському, де про це мова взагалі не йде. Мама з татом вирішили мене вислухати і дати шанс. Розмова була така: нехай рік він там повчиться, а наступного вже буде можна здобувати нормальну освіту. В перший рік навчання я приїжджаю в Корсунь, збирається вся сім’я і запитують мене, що я там робив. Кажу, що ми робили етюди на тварин – викрикували, кукурікали на сцені… І моя тьотя каже мамі: «І ви за це платите 8 тисяч? Ясно! Замість того, щоб піти на юриста, оце він таким займається?». Я такий сиджу і думаю: може, я реально не тим займаюся, може, це все якось неправильно. Ці сумніви у мене були постійно. А вже на курсі десь четвертому і педагоги, і я зрозуміли, що це моє, що це мені подобається. І якщо я буду працювати далі, з цього буде толк.

Оля Полякова

Оля Полякова зізналася, що у 2011 році, коли народила молодшу доньку Алісу, набрала 22 кілограми, і показала світлини з того періоду.

- Коли я народила Алісу, я важила плюс 22 кілограми. Я виглядала, як величезна шафа на ніжках. Це взагалі піпець. Це був той момент, коли закінчилася суперблондинка, і вона вже реально фізично закінчилася, тому що отака тьотя – це вже не суперблондинка, це якась суперковбасинка, - розповіла Полякова у випуску «Дорослих дівчат». 

До речі, саме в цей період співачці запропонували пісню «Шльопки», від якої вона спочатку категорично відмовилася:

- І от лежу я на пляжі, жирна, поїхала на відпочинок, я якраз годувала Алісу грудьми. І мені приходить на пошту пісня «Шльопки». Слухаю я ці «Шльопки» і думаю: «Боже, яка дебільна дурня. Я ще не чула дебільнішої пісні, ніж оця». Це написав прекрасний Віталік Таран. Він ще потім написав «Плавочки» - таку ж дурнувату, але прекрасну пісню. І я думаю: «Ну що це таке, треба ж так мене не поважати, ну я ж велика артистка, а тут – таке». Але ж не кажу йому: «Що ти мені херню написав і відправив, співачці з глибинним внутрішнім стержнем і 86 кілограмчиками». Кажу, що мені ця пісня не підходить, відправте Сердючці чи ще комусь. І він мені відповідає: «Андрій співає тільки свої пісні, ви подумайте». Ми поржали з моєю подружкою, Аліса теж поржала на сісьці. Ну і ми сказали «ні». А потім, через рік, коли я вже не була така жирна і почала співати, у мене якраз почалася співпраця з Михайлом Ясинським, і він шукав для мене суперхіт. На той час у мене вже вийшов перший сингл, він класний, але це не був суперхіт. І от Міша приносить мені пісню і каже: «Я знайшов для нас суперхіт». І показує мені цю пісню.

Євген Клопотенко

Євген Клопотенко теж опублікував фотознімок 2011 року і нагадав фанам, який вигляд мав 12 років тому. А принагідно розповів, як починав свій шлях шеф-кухаря:

- В ресторанному бізнесі я вже 15 років. Починав з різних боків: офіціантом, барменом, закупником, менеджером. А коли зрозумів, що це назавжди та серйозно, то влаштувався менеджером в GastroRock до Дмитра Борисова, бо вважав його заклади найкращими та найсучаснішими. Там я і познайомився з Дмитром, там набрався найкращого досвіду і, до речі, там почалася моя любов до кроксів, бо Діма оплатив 50% їхньої вартості. Всі ці детальки потроху і сформували моє уявлення про цю людину як про майстра своєї справи.

Юрій Ткач

Дружина Юрія Ткача, Вікторія, поділилася їхніми світлинами 9-річної давнини – у лютому пара святкувала річницю шлюбу.

- Майже 11 років разом! Вже 10 років нашій Бусі (собака. – Авт.). 9-та річниця весілля. А Лізі вже 8 років. Вірю в долю і в те, що вона знає трохи більше за нас. Стільки років вона водила нас поруч одне з одним, наче готувала нас до зустрічі. А потім просто штовхнула один до одного! З того моменту в моєму серці кохання до тебе, а в душі - віра в нас! Обожнюю тебе. Без тебе навідь не дихаю, - зізналася Вікторія своєму чоловіку.

Їхня історія знайомства розпочалася ще задовго до всіх проєктів студії «Квартал 95».

- Історія складається з трьох частин. Ми тричі бачилися з Вікою до того моменту, як почали зустрічатися, - розповідав Ткач під час Improv Live Show на Новому каналі. - Вперше це відбулося на дні народженні тата, йому було 50 років. Мама попросила у своєї колеги-хореографині, в якої був бальний колектив, найшикарнішу пару, щоб вона виступила у батька на дні народження. Ми прилетіли з гастролей, і мама сказала: «Я все організувала – пара буде танцювати, ти будеш вести, а ми будемо їсти й пити». І потім ще каже: «Там у гримерці сидять хлопчик із дівчинкою, піди познайомся, спитай, що вони танцюватимуть, коли їх треба випускати». Я прийшов туди, відчинив двері й дивлюся – сидить білява дівчинка і якийсь пацан. Після того мама мені каже, мовляв, придивись до дівчинки, хороша дівчинка. А я їй: «Мамо, ти з глузду з’їхала? Мене ж посадять – чотирнадцять років дитині». А вона така: «Ну, я на майбутнє».

Друга зустріч Юри та Віки відбулася аж через п’ять років. На той час дівчині вже виповнилося 19, а Юрі – 27. Тоді Ткач мав провести день народження танцювального колективу його мами. Там знову була Віка, яка на репетиції сама підсіла до нього.

– І третій етап – за тиждень вона мені написала, - продовжує актор. - Я, відповідно, почав діалог і запросив її на турбазу. Ми були знайомі лише п’ять років і один місяць, тому спали в різних ліжках, але там вперше поцілувалися.