РФ завдала довкіллю збитків на 2 трлн грн: чи є шанс покарати за екоцид й отримати компенсацію

Росіяни вбивають українців, знищують наші міста, будинки, культурні надбання України. І так само вони “вбивають” наше довкілля: зумисне знищують природні багатства – ліси, степи, моря, тварин та рослини.

І хоч роками до цього наше суспільство залишалося байдужим до екологічних проблем, нині те, що коїть окупант – це справжній екоцид, наслідки якого ми відчуватимемо десятки і десятки років.

На забрудненій снарядами землі ми не зможемо вирощувати городину, не зможемо пити отруєну воду після пожеж на нафтобазах. Ми ще не скоро вільно погуляємо нашими лісами, бо вони заміновані.

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за час повномасштабного вторгнення Росія завдала збитків довкіллю України на майже 2 трлн грн. І це лише попередні дані, бо війна триває.

Позиція нашої держави незмінна: агресор має понести покарання та компенсувати збитки за все, що накоїв на нашій землі. Чи вдасться притягнути Росію до відповідальності за екоцид та отримати репарації за завдану шкоду, з’ясовували Факти ICTV.

Росіяни навмисно шкодять довкіллю, щоб погіршити життя українців на наступні десятиліття

Аби описати всі злочини проти довкілля України, які росіяни скоїли від початку повномасштабного вторгнення, знадобиться декілька десятків, якщо не сотня таких статей. Бо є як прямі наслідки воєнних дій – це забруднення повітря внаслідок обстрілів, забруднення ґрунтів снарядами, замінування моря чи знищена військова техніка, яка залишається на нашій землі, і метали, що забруднюють нашу землю, окупація заповідників.

А є те, що окупанти коять навмисно: вони ракетами обстрілювали нафтобази, навіть ті, які вже давно не працюють, як от Лисичанський чи Дрогобицький НПЗ, цілили в очисні споруди чи стратегічні підприємства, аби спровокувати вилив чи викид хімікатів. Вони роблять все, щоб погіршити умови життя українців на майбутні десятки років, впевнений Олексій Василюк, очільник Української природоохоронної групи. Це умисні і сплановані дії.

– Вони з самого початку прагнули погіршити умови нашого існування. Згадайте, як почалася велика війна рік тому. Удари по нафтобазах, це ще можна списати на те, що вони хотіли позбавити наших військових пального.

Але далі почалися удари по складах добрив та агрохімікатів. Хіба вони хотіли залишити нашу кукурудзу без добрив? Ні, вони хотіли, щоб довкілля було забруднене. Удари по торгових центрах. Чи вони хотіли залишити нас без бутиків? Але горіння торгових центрів – це неймовірне забруднення довкілля. Удари по НПЗ, які не працюють, кого і чого вони позбавили? Але це спричинило неймовірне забруднення довкілля, – певен Василюк.

На сайті Міндовкілля є розгорнутий дашборд із даними про загрози довкіллю. Станом на 15 квітня вони зафіксували 2 364 випадки впливу війни на нашу екологію. Загальну суму збитків оцінили у 1 924 млрд грн.

Найбільш забруднене внаслідок війни у нас повітря – наслідки горіння нафтопродуктів, лісових пожеж, загоряння інших об’єктів в Міндовкіллі оцінили у 993 746 млрд грн. Наслідки забруднення ґрунтів складають близько 12 млрд грн, засмічення земель відходами – 860 млрд грн.

І якщо знищені ліси можна відновити – насадити нові, забруднену землю теж – зняти заражений шар і завезти нову. То найгірша ситуація з водними ресурсами. Їх відновити найважче, найбільш забруднені треба буде висушувати, кажуть в Держекоінспекції.  Під загрозою насамперед річки та озера.

– Основні забруднення – це передусім атмосферного повітря, після обстрілу інфраструктурних об’єктів, складів, були нафтобази обстріляні, було забруднення і горіння небезпечних отруйних речовин. Друга проблема – це забруднення відходами руйнації від пошкодженого житлового фонду. І воно накопичується. Тобто якби не війна, наші полігони так швидко не наповнювалися, не було б такої кількості відходів. Третє – це вплив на водні об’єкти, його фіксувати та виявляти найскладніше. Бо це шкода не від прямих дій, а опосередковано після руйнації, це все має негативний вплив, – розповів Фактам ICTV Андрій Вагін, заступник начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Хто та як обраховує збитки за шкоду довкіллю?

Щоб колись отримати за все це компенсацію від Росії, позиватися у міжнародні суди, уже зараз треба об’єктивно оцінити збитки. Щоб потім у суду не буду питань і підстав відмовити Україні. Нині фіксують та вираховують збитки від наслідків війни Державна екологічна інспекція разом з Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів. Роблять це за новими методиками, адже досвіду підрахунку збитків довкіллю у таких масштабах не мала жодна країна світу, каже профільний міністр.

– Поява цих методик та робота за ними стали для нас своєрідним випробуванням, адже у світі до цього ніхто ніколи не робив такого. Сьогодні наша головна мета – щоб міжнародна спільнота визнала ці методики, щоб ту матеріальну шкоду, яку ми сьогодні нараховуємо, якомога швидше верифікували відповідні міжнародні організації. Аби Україна могла стягнути репарації з країни-агресора за всі ті збитки довкіллю, які вони завдають, – розповідав в ефірі телемарафону міністр довкілля Руслан Стрілець.

Паралельно Офіс генпрокуратура України відкриває кримінальні провадження за фактом злочинів екоциду. Розслідують вже 104 справи. Але поки механізму, як реально притягнути винних до відповідальності, немає. Прокурори припускають, що екологічні злочини росіян розглядатиме Міжнародний спецтрибунал.

Але зараз є питання до методик, за якими Україна обраховує збитки довкіллю внаслідок війни. Це докази провини Росії, і всі цифри мають бути об’єктивними, а способи підрахунку – досконалими. Ймовірно, суду треба буде показати, яка екологічна ситуація була, наприклад, на місці влучання ракети до війни. А таких даних по кожному клаптику землі в нас немає. Але можна підійти з іншого боку і порахувати, наскільки погіршиться наш рівень життя від початку повномасштабного вторгнення.

– Збитки з погляду екосистемних послуг – це більш широке поняття, тобто не просто згорів склад, забруднилася земля, це ризик для мешканців сусідніх населених пунктів, що їх підземні води забруднені, вони не можуть пити воду з колодязів і повинні тепер її купувати.  Це страх випустити дитину погуляти в ліс, бо він замінований – і це все виводиться в економічну шкоду в грошові формі. Є різні підходи, наприклад, скільки треба буде грошей, щоб очистити потім забруднену землю, воду, і скільки збитків зазнає держава, щоб повернути їх у той стан, в якому вони були до завдання шкоди, –  каже Андрій Вагін.

До такого варіанту схиляється і Олексій Василюк з Української природоохоронної групи. Якість води, повітря, клімат – це фактично умови нашого існування. Через війну вони в нас погіршилися, відповідно ми не доотримаємо екосистемних послуг. Каже, що це реально математично порахувати.

– Росіяни зробили неможливими умови життя багатьох українців. Питання не в тому, що зруйновано житло 3 млн людей, а 15 млн покинули свої міста. Питання в тому, що частина з них не зможуть повернутися. Не тому, що немає будинку – нам допоможуть їх відновити – а тому, що в деяких місцях не можна буде жити.

От, наприклад, згоріла величезна кількість лісів вздовж Сіверського Донця. Це штучні ліси, їх висадили ще у 1930-х роках. Бо в степовій зоні дуже суворі умови, а коли поряд лісовий масив – вітер не такий сильний, вітри видувають прохолодне вологе повітря влітку. Це відчували люди, які жили в Луганську, Щасті, Сєверодонецьку, Святогірську – там взагалі був кліматичний курорт. Тепер ці ліси згоріли. Люди, які народилися і все життя прожили на Луганщині і Донеччині, після завершення війни дізнаються, що клімат на їхній батьківщині значно гірший, ніж був раніше, – каже Василюк.

Загалом у світі було декілька випадків, коли держава-агресор заплатила за злочини проти довкілля. Зокрема, Ірак виплачував компенсацію Кувейту за скидання 8 млн барелів нафти у Перську затоку. Також репарації за шкоду навколишньому середовищу виплачувала Нікарагуа Коста-Ріці після війни між країнами.

Фото: