Країни G7 погодилися прискорити поетапну відмову від викопного палива

Міністр енергетики Франції Аньєс Паньє-Рунаше заявила, що країни "Великої сімки" погодилися прискорити поетапну відмову від викопного палива, але не змогли домовитися про терміни відмови від вугілля.

Як пише Bloomberg, зустріч міністрів енергетики країн G7, яка триватиме до неділі, проходить у японському місті Саппоро на півночі країни. Міністри обговорюють спільне комюніке, у якому йдеться про підтримку глобального енергетичного переходу з боку найрозвиненіших економік світу.

"Велика сімка вперше заявляє, що ми повинні прискорити поетапну відмову від усіх видів викопного палива. Велика сімка також говорить, що більше не повинно бути нових вугільних електростанцій", - заявила Паньє-Рунаше журналістам.

"Велика сімка" очолила глобальну місію декарбонізації, і це Комюніке посилає важливий політичний сигнал, який задасть тон обговоренням енергетики та клімату до кінця року. Проте, пише Bloomberg, нездатність G7 домовитися про терміни відмови від вугілля може послабити рішучість країн напередодні важливого кліматичного саміту ООН (COP 28), який пройде в Дубаї в кінці цього року. На саміті майже 200 країн повинні будуть погодитися на поступову відмову від використання викопного палива.

За словами Паньє-Рунаше, G-7 також закликає прискорити впровадження відновлюваних джерел енергії. План, що знаходиться в розробці, буде спрямований на потроєння потужностей сонячної енергії та збільшення морської вітрогенерації в сім разів до кінця цього десятиліття в порівнянні з рівнем 2021 року по всій "Групі семи", повідомив Nikkei у суботу.

Минулого року "Велика сімка" пообіцяла "припинити нову пряму державну підтримку міжнародного сектору енергетики, що працює на викопному паливі, до кінця 2022 року, за винятком обмежених обставин, чітко визначених кожною країною, які відповідають межі потепління на 1,5°C". Але це не завадило деяким країнам-членам продовжувати фінансувати нову генерацію викопного палива.

Наприклад, японський Банк міжнародного співробітництва і японська компанія Nippon Export and Investment Insurance раніше цього року виділили $655 мільйонів на будівництво нової електростанції на природному газі потужністю 1580 мегават в Узбекистані. За даними некомерційної групи Oil Change International, державна фінансова підтримка в Німеччині та Італії проектів, пов'язаних із викопним паливом, не відповідає обіцянкам міністрів енергетики та навколишнього середовища Групи семи щодо клімату, зробленим минулого року.

У попередніх проектах Комюніке для міністерської зустрічі Японія закликала підтримати інвестиції в розвідку та видобуток СПГ та природного газу. Міністр енергетики Франції заявила, що був досягнутий компроміс, який "побічно означає, що ми не можемо інвестувати в розвідку нових газових потужностей".

Паньє-Рунаше, не вдаючись у подробиці, сказала, що країни G7 все ще ведуть переговори про способи скорочення викидів від транспортних засобів.

Обговорюється також забезпечення безпеки металів, що мають вирішальне значення для створення "зелених" технологій, повідомило японське видання NHK, а члени G7 працюють над планом по виділенню більше $7,5 мільярдів на розвиток ланцюжків поставок таких корисних копалин, як літій і нікель. Ця пропозиція може допомогти обійти обмеження на експорт сировини, необхідної для виробництва акумуляторів і створення інфраструктури екологічно чистої енергії в країнах, включаючи Китай та Індію.

"Ми всі гостро усвідомили, що надмірна залежність від одного постачальника енергії та відсутність диверсифікації тягнуть за собою високі ризики для енергетичної безпеки і переходу до чистої енергії. Це відноситься до звичайних видів палива, таких як газ або нафта, як показала війна Росії проти України, а також до майбутніх екологічно чистих технологій щодо необхідних критичних матеріалів", - заявила в електронному листі комісар Європейського Союзу із енергетики Кадрі Сімсон.

Саміт країн "Великої сімки"

Зустріч міністрів енергетики в Саппоро передує щорічному саміту світових лідерів G7, який прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда проведе в Хіросімі 19-21 травня. Як повідомляв УНІАН, у січні стало відомо, що Японія хоче запросити президента України Володимира Зеленського на цей саміт.

У "Велику сімку" входять найбільші світові економіки - США, Німеччина, Канада, Франція, Велика Британія, Італія і Японія, а також Євросоюз. Раніше до групи входила Росія, проте після розв'язаної агресії проти України ця країна-бензоколонка була вигнана з клубу світових країн-лідерів. 

Цієї неділі в японському місті Каруїдзава стартує зустріч міністрів закордонних справ країн G7. Як писав Reuters, центральне місце на порядку денному голів МЗС повинні зайняти питання безпеки як Європи, так і Індо-Тихоокеанського регіону. У японському МЗС вважають, що ці теми не можна обговорювати окремо - вони переплітаються одна з одною.

Зустріч голів МЗС стане для Японії можливістю спонукати інших членів зосередитися на Індо-Тихоокеанському регіоні, а також розглядати війну в Україні як глобальну подію, а не тільки як подію, що стосується лише європейської безпеки.