Історії святого антифашиста та малолітнього злочинця, що видавав себе за ксьондза, засновані на реальних подіях
В очікуванні світлого свята Великодня, яке цього року випало на 16 квітня, "Телеграф" підібрав для вас найкращі фільми останніх років, які розповідають про здобуття віри.
"Приховане життя"
У 2007 році Франц Егерштеттер, австрійський селянин з Санкт-Радегунда, був зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви Бенедиктом XVI – черговий парадокс історії, коли колишній член Гітлерюгенда визнав мучеником людину, яка стала символом австрійського Опору.
У 1943 році цей побожний батько трьох дітей, який прислужував у місцевій церкві, був страчений за відмову служити у Вермахті. Єгерштеттер був готовий нести службу у санітарних частинах, але не хотів воювати. Після його арешту члени родини стали ізгоями в рідному селі, але і дружина, і троє доньок Франца пережили війну та були присутніми на процедурі беатифікації Єгерштеттера у Ватикані.
Цю історію переніс на екран живий класик американського авторського кіно Терренс Малік, відомий своїми абстрактними, філософсько-поетичними стрічками. На відміну від них, фільм "Приховане життя" розповідає просту історію, але так само болісно гарний. Пронизливі види альпійської природи наголошують на силі духу і віри героя фільму, який пішов на смерть заради своїх переконань.
"Приховане життя" – фільм емоційно важкий, але при цьому режисер старанно уникає екранної жорстокості: катування героя у в’язниці показані відсторонено, без звичного натуралізму, страта взагалі лишається за кадром. Але головне, це дуже поетичний і піднесений фільм, чия краса, позбавлена пафосу байопиків, конгеніальна силі та красі його героїв.
США-Німеччина, 2019 рік, режисер – Терренс Малік. У ролях: Аугуст Діль, Мікаель Нюквіст, Юрген Прохнов, Бруно Ганц, Мартін Вуттке та ін.
"Тіло Христове"
Один із найкращих польських фільмів останніх років також ґрунтується на реальних подіях. Це історія малолітнього злочинця на ім’я Даніель, який здобув віру у в’язниці. Спочатку служби стають для нього єдиною віддушиною у жорстокій реальності "малолітки" з її щоденною практикою виживання. А потім приходить розуміння свого істинного призначення в житті, але для зека, що відсидів, шлях до семінарії закритий. І тоді, розжившись одягом священнослужителя, Даніель їде в глибинку та видає себе за ксьондза.
Зрозуміло, що фінал цієї історії драматичний. Але історія духовного перетворення жителів невеликого польського села, де молодим людям нічим себе зайняти, окрім пияцтва, наркотиків та перегонах на машинах під кайфом, принесла режисерові Яну Комасу міжнародну популярність (фільм навіть номінувався на іноземний "Оскар"). Коли недільна служба в церкві давно стала формальністю, лише щирі та пристрасні проповіді Даніеля – він погано знає писання, але може натхненно прочитати реп, здатні повернути людям віру. Насамперед, у самих себе.
Польща, 2019, режисер – Ян Комаса. У ролях: Бартош Беленя, Олександра Кінцева, Еліза Рицембель, Здзіслав Вардей та ін.
"Щоденник пастиря" ("Перша реформатська церква")
Пол Шредер, сценарист класичного "Таксиста" про напівбожевільного ветерана В’єтнаму, зняв кілька помітних фільмів, але останні двадцять років робив у всіх сенсах жахливе кіно. І раптом 72-річний ветеран кіно, давно списаний з рахунків кіноманами, створив свій головний шедевр.
Питання віри – не порожній звук для Шредера. Виходець із суворої родини кальвіністів, він у молодості збирався стати священиком, поки одного разу не відкрив для себе кіно. Саме Шредер написав сценарій "Останньої спокуси Христа", екранізацію скандальної книги про "альтернативне" земне життя Ісуса, який уникнув страти на хресті.
Глядачам, що звикли до динамічних фільмів, "Щоденник пастиря" може здатися дещо старомодним: повільний, ретельно вивірений у кожному слові та кадрі, він успадковує велику класику кіно як візуальними засобами, так і тематично – великі фільми минулого завжди порушували великі питання.
Святий отець Толлер, який втрачає віру – ветеран війни, що страждає на алкоголізм та втратив сина в Іраку, і до того ж конає від раку, явно продовжує лінію зламаних героїв Шредера, які поодинці борються з усім світом. Але чи не вперше такий герой не тільки виграє свідомо безнадійну війну, знову знаходячи віру та гармонію. Він ще й дає шанс на відродження вмираючому світу навколо нього.
США, 2017 рік, режисер – Пол Шредер. У ролях: Ітан Хоук, Аманда Сейфрід, Вікторія Хілл та ін.
"Повсталий" ("Воскреслий")
На тлі загальновідомих фільмів про життя Христа – натуралістичних, на межі слешера "Пристрастей Христових", єретичної "Останньої спокуси Христа", постмодерністського мюзиклу "Ісус Христос суперзірка" та іншого набору великоднього кінозалу, "Повсталий" розповідає цю давню, як сам світ, історію з досить несподіваного боку.
Формально це пеплум – особливий жанр історичного бойовика із життя Стародавнього Риму, з усіма необхідними атрибутами, від мечів до сандалів. Ісус уже був персонажем легендарного голлівудського пеплуму "Бен Гур", у якому головний герой у ході розвитку сюжету періодично зустрічає Христа, а у фіналі присутній при його розп’ятті.
Але режисер Кевін Рейнольдс, сумнозвісний антиутопією "Водний світ", перетворює історію страти і воскресіння Христа на похмурий фільм-розслідування на кшталт "Справжнього детектива". Важко віднести до переваг "Повсталого" той факт, що Пілат і головний герой, трибун Клавіус, який веде слідство про зникнення тіла Ісуса, тримають себе та говорять як два копи з американської глибинки. Головне у фільмі інше – історія духовного пробудження Клавіуса, коли жорстокий солдат знаходить віру.
США, 2016 рік, режисер – Кевін Рейнольдс. У ролях: Джозеф Файнс, Том Фелтон, Пітер Ферт та ін.
Нагадаємо, що онлайн-трансляція сходження благодатного вогню в Єрусалимі розпочнеться близько 12:30 за київським часом 16 квітня.