Країни G7 домовилися прискорити розвиток відновлюваної енергетики

У неділю, 16 квітня, міністри з питань клімату, енергетики та довкілля країн G7 встановили нові великі цілі щодо розвитку сонячної та вітрової енергетики, домовившись рухатися в напрямку більш швидкої відмови від викопного палива та прискорити розвиток відновлюваної енергетики. Про це повідомляє Reuters.

Однак вони не підтримали кінцевий термін відмови від вугілля до 2030 року, на якому наполягали Канада та деякі інші країни G7, і залишили двері відкритими для подальших інвестицій у газ, заявивши, що цей сектор може допомогти вирішити проблему потенційного дефіциту електроенергії.

Міністри енергетики G7 завершують дводенні зустрічі в японському місті Саппоро. Відновлювані джерела енергії та енергетична безпека набули нової актуальності після вторгнення Росії в Україну.

«Спочатку люди думали, що кліматичні дії та дії з енергетичної безпеки потенційно суперечать один одному. Але дискусії, які ми провели і які відображені в комюніке, показують, що вони насправді йдуть разом», - сказав міністр природних ресурсів Канади Джонатан Вілкінсон.

У своєму комюніке учасники зустрічі пообіцяли спільно збільшити потужність морських вітрових електростанцій на 150 гігават до 2030 року, а потужність сонячних електростанцій - до більш ніж 1 терават.

«Ми різко збільшимо виробництво електроенергії з відновлюваних джерел», - заявили міністри.

Також вони домовилися прискорити поступову відмову від спалювання викопного палива без використання технологій для уловлювання викидів C02, щоб досягти нульового рівня викидів в енергетичних системах не пізніше 2050 року.

Щодо вугілля, то країни G7 домовилися про пріоритетність «конкретних і своєчасних кроків» щодо прискорення поетапної відмови від «внутрішньої безперервної вугільної генерації» в рамках зобов'язання, взятого минулого року, досягти принаймні «переважно» декарбонізованого енергетичного сектору до 2035 року.

Канада чітко заявила, що від вугільної енергетики потрібно поступово відмовитися до 2030 року. Оттава, Велика Британія та деякі інші члени G7 взяли на себе зобов'язання до цієї дати, повідомив Reuters канадський міністр енергетики.

«Інші все ще намагаються з'ясувати, як вони можуть досягти цього у відповідні часові рамки - це була гарна розмова, і всі зобов'язалися це зробити. Ми намагаємося знайти шляхи для тих, хто більш залежний від вугілля, ніж інші, щоб відшукати технічні способи, як це зробити», - сказав він.

«Зобов'язання щодо розвитку сонячної та вітрової енергетики є величезними заявами про важливість того, що вони покладатимуться на значні енергетичні потужності сонця та вітру для поступової відмови від викопних видів палива», - сказав керівник відділу аналізу даних в аналітичному центрі Ember Дейв Джонс.

«Сподіваємося, це стане викликом для Японії, для якої морський вітер - це відсутня частина пазла, яка може допомогти її енергетичному сектору декарбонізуватись набагато швидше», - додав він.

Японія, яка майже повністю задовольняє свої енергетичні потреби за рахунок імпорту, хоче зберегти зріджений природний газ (ЗПГ) в якості перехідного палива щонайменше на 10-15 років.

Члени G7 заявили, що інвестиції в газовий сектор «можуть бути доречними» для подолання потенційного дефіциту на ринку, спровокованого кризою через війну РФ проти України, якщо вони здійснюватимуться у спосіб, що відповідає кліматичним цілям.

Раніше повідомлялося, що глобальні викиди вуглекислого газу (CO2), пов'язані з енергетикою, досягли рекордного рівня минулого року, хоча більш чисті технології, такі як сонячна енергетика та електромобілі, допомогли обмежити вплив збільшення використання вугілля та нафти.

За словами вчених, якщо світ хоче досягти цілей щодо обмеження глобального підвищення температури і запобігання нестримним змінам клімату, то в найближчі роки необхідне глибоке скорочення викидів, головним чином від викопного палива.