Як бронюють працівників від мобілізації в Україні: який порядок та в чому складність

З 24 лютого всі військовозобов'язані та здорові чоловіки від 18 до 60 років підлягають загальній мобілізації. У той же час підприємства, які є критично важливими для економіки, можуть забронювати своїх працівників, тобто отримати для них відстрочку.

Скільки триває процедура бронювання відповідно до нового порядку і чому мало кому поки що вдалося її пройти, виданню The village розповіли юрист, а також представники IT Ukraine Association та Європейської бізнес-асоціації (EBA).

Закон про бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації Верховна Рада ухвалила у листопаді 2022 року. У січні 2023 року затвердили новий порядок бронювання, а також критерії для підприємств, за якими їх визнаватимуть критично важливими для економіки.

Станом на середину березня за новим порядком забронювали 2176 осіб, таку статистику надав Кабмін на запит редакції Forbes. Водночас у двох бізнес-асоціаціях, які входять до числа найбільших в Україні, повідомили, що жоден із їхніх учасників на момент публікації не пройшов процедуру повністю і досі не набув статусу заброньованого.

Читайте також: Мобілізація в Україні у 2023 році: як відбувається і що слід знати

Дорожня картка бронювання від мобілізації

Інфографіку розробила асоціація IT Ukraine

Антон Сінцов, радник юридичної фірми Asters, що бере участь у проекті юридичної підтримки Bron' Legal Support:

Як набувають статусу критично важливого підприємства

Коли компанія вирішує забронювати працівників, вона має три варіанти, як це зробити. Перший варіант – через мобілізаційне завдання, яке, як правило, визначає уряд чи інші держустанови. Другий варіант – через державний контракт із задоволення потреб ЗСУ чи інших військових формувань. І третій спосіб – набути статусу підприємства, критично важливого для функціонування економіки та задоволення потреб населення.

Зараз, звісно, бізнеси найчастіше обирають саме третій варіант. Він умовно поділяється на два кроки. Перший крок – це набуття статусу критично важливого, другий – подання списків на бронювання.

Компанія спочатку дивиться на критерії, визначені порядком бронювання, вибирає для себе актуальні та подає заявку до відповідного міністерства або військової адміністрації для визнання її критично важливою.

Підприємства мають відповідати щонайменше трьом критеріям (для деяких галузей, наприклад, паливно-енергетичної, соціальної сфери, медіа – двом) із переліку, серед якого:

• загальна сума сплачених бізнесом податків та інших зборів перевищує 1,5 мільйонів євро;
• сума річних надходжень підприємства в іноземній валюті становить не менше ніж 32 мільйони євро в еквіваленті;
• підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до затвердженого переліку;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіального суспільства;
• немає заборгованостей зі сплати ЄСВ;
• середня місячна зарплата працівників не менша за середню заробітну плату в регіоні;
• є резидентство у «Дія.City».

Четвертий пункт передбачає, що профільні міністерства чи місцеві адміністрації можуть встановити свої так звані підкритерії для бізнесів, за якими їх визнаватимуть критично важливими. Свої підкритерії, зокрема, вже мають Мінагрополітики, Мінекономіки, Міненерго, Київська міська та обласна військові адміністрації. Поступово підкритерії затверджують інші міністерства та адміністрації, щоб дати більше можливостей бронюватися бізнесам.

Тож якщо компанія, наприклад, із семи критеріїв відповідає лише двом, вона може заглибитись у четвертий пункт і подивитися, які ще критерії мають окремі міністерства чи адміністрації (можливо, вона відповідає якомусь із них).

Кожен орган визначає собі щось окреме, унікальне для відповідної галузі. Наприклад, Мінагрополітики встановило, що підприємство має відповідати певним КВЕД та обробляти не менше ніж 1000 гектарів землі або мати не менше ніж 50 працівників. У Київській МВА приблизно 20 підкритеріїв, структурованих за напрямками діяльності, як-от комунальні послуги, прибирання, перевезення та інші.

Встановивши підкритерії, кожен орган сам визначає, якій кількості бізнес повинен відповідати – одному, двом чи трьом. Все дуже варіативно.

Кожен критерій має бути підтверджений відповідними документами

Наприклад, резидентство у «Дія.City» підтверджують відповідним витягом. Якщо йдеться про податкові показники, то їх треба брати у податковій. Показники із заробітної плати компанія або самостійно формує, або запитує Держстат, і він надає цю інформацію. Потім, коли цей пакет документів сформовано, до нього додають податкові звіти та направляють до обраної держустанови для набуття статусу.

Заявка може подаватися до профільного міністерства або до ОВА. Тобто це може бути не лише Мінекономіки, а залежно від галузі – Мінагрополітики чи Мінцифри. Аграрії здебільшого подаються до Мінагрополітики. Але є, наприклад, невеликі аграрії, які не дотягують до критеріїв, які встановило міністерство. Тоді вони можуть подивитись, чи підходять їм підкритерії, які встановила ОВА. Якщо так, вони подають заявку туди.

Судячи з уже існуючої практики, на отримання статусу критично важливого підприємства йде до двох тижнів, якщо немає зауважень щодо документів. Але слід розуміти, що кількість заявок збільшується, відповідно можуть збільшитися і терміни розгляду. Рішення діє протягом року, його потрібно щороку відновлювати.

Про подання списків працівників на бронювання

Коли компанія отримує рішення про визнання її критичної важливості, далі вона формує наступний пакет документів, вже безпосередньо на бронювання, до того ж органу, який визнав її критично важливим.

Цей пакет має містити список працівників на бронювання. Забронювати можна до 50% військовозобов'язаних працівників. Цей список також не може містити осіб з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями, якщо це не директори чи заступники керівників.

Документи працівників подавати не потрібно, потрібно лише внести інформацію про них до таблички у списку бронювання. Там мають бути зазначені військово-облікова спеціальність, звання особи та ТЦК та СП, де вона перебуває на обліку.

До цього списку також додають лист-обґрунтування з певними положеннями. Залежно від установи, куди подають список, ці положення можуть бути різними. Ключовою вимогою є те, щоб директор чи особа, яка підписує лист-обґрунтування, засвідчила, що військово-облікові документи працівників відповідають військово-обліковій інформації у поданих табличках.

Третім документом є довідка про кількість військовозобов'язаних. Вона має містити інформацію про загальну чисельність працівників, про кількість військовозобов'язаних на підприємстві, а також про те, скільки людей заброньовано та скільки планують забронювати. Як зазначалося, забронювати можна до 50% військовозобов'язаних.

У листі-обґрунтуванні має бути також зазначена інформація про рішення, яким компанія визнана критично важливою. Деякі компанії додають і саме рішення до пакета документів.

Найбільше запитань у бізнесів виникає на етапі представлення списків на бронювання. Наприклад, хто такі військовозобов'язані? Чи є військовозобов'язаними, наприклад, люди з приписними? Або, наприклад, людина старша 27 років, а в неї приписне. Чи є вона призовником чи військовозобов'язаним? Тобто багато проблемних питань, які компанія має розуміти, перш ніж ухвалювати стратегічні рішення щодо того, чи подавати працівників на бронювання, чи не подавати.

Читайте також: Для військовозобов'язаних запровадили нові правила обліку: що потрібно знати

Детально списки, як правило, опрацьовує Генштаб. І навіть якщо профільне міністерство «пропустило» списки, то Генштаб може бути більш прискіпливим. Поки що на практиці виникає ситуація, коли списки можуть аналізувати довше, ніж 30 днів. Протягом цього періоду Генштаб опрацьовує інформацію про осіб, включених до списку, звіряє військово-облікові спеціальності та звання. Наприклад, якщо у якоїсь людини ця інформація застаріла, Генштаб одразу бачить, що вона давно не була у військкоматі, і таких людей вони просто не узгоджують чи повертають подачу на доопрацювання.

Тобто перевірка може тривати. Одна річ, коли у списку три особи, і зовсім інша, коли репрезентують список із 200, 300, 800 осіб. Буває і так, що компанія представляє список, де перевищено ліміт 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників. Це обмеження діє майже для всіх галузей (є своя специфіка з енергетичної), але є застереження, що у разі обгрунтованого підстави можна подати понад 50% військовозобов'язаних працівників на бронювання.

У ході роз'яснювальних вебінарів за участю Мінекономіки та Генштабу з'ясувалося, що дев'ять із десяти заявок подають якраз із перевищенням 50% ліміту. І тут йдеться не про компанії IT, таке трапляється у великих концернах чи агрокомпаніях. Генштаб не встигає оперативно аналізувати всі ці обґрунтування, тому вони схиляються до того, щоб «завертати» такі заявки і вимагати дотримання ліміту в 50%.

Наскільки відомо, зараз Генштаб має намір повертати всі заявки, які надходитимуть з неактуальною інформацією. Будуть винятки, наприклад, якщо є великий перелік, і в ньому до п'яти осіб із неактуальними чи некоректними даними, тоді їх можуть викреслити та пропустити список. Але здебільшого такі списки повертатимуться на доопрацювання.

Важливо, що, якщо компанії відмовляють на будь-якому з етапів, то вся процедура починається з початку.

Що відбувається далі

Якщо Генштаб погоджує список, він передається до Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення. Далі процедурно ця інформація знову повертається до Генштабу, який має довести до військових комісаріатів (ТЦК та СП).

Тобто тут треба врахувати, що сама виписка про бронювання з наказу Мінекономіки ще не означає, що особа остаточно заброньована. Так, ухвала дійсно передбачає, що виписка про бронювання дає підстави для відстрочення. Однак, скажімо так, із практичної точки зору фіналізацією процедури бронювання є постановка осіб на спеціальний облік. Ця процедура передбачає доведення інформації про бронювання до ТЦК та СП.

Військкомати, якщо у них будуть якісь зауваження до документів, наприклад, неправильно зазначені прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікова спеціальність (профіль) тощо, мають право не поставити певних осіб на спеціальний облік. На практиці нам відомі випадки, коли в осіб із виписками, але без постановки на спеціальний облік виникали проблеми із ТЦК та СП.

Бронювання може бути надано терміном до шести місяців. Насправді ми бачили, щоб його надавали терміном менше півроку, такі терміни, зазвичай, фігурують у наказах.

В якому вигляді подаються документи

У більшості міністерств подання документів відбувається електронною поштою. Мінагрополітики, наприклад, має електронний кабінет, через який можна подаватися на бронювання. Це поки що єдиний орган, який у такому форматі приймає заявки, інші роблять це через email. Відомо, що деякі військові адміністрації приймають документи навіть у друкованому вигляді, бо процедура передбачає таку можливість.

Що з ФОП

Постанова про новий порядок бронювання розроблена для штатних працівників. Асоціація IT Ukraine вносила пропозиції щодо додавання туди також фізичних осіб підприємців, тому що, наприклад, на ринку IT саме у такому форматі найчастіше співпрацюють. Проте фактично ні ФОП, ні ГІГ-фахівці зараз не підлягають бронюванню.

Тобто теоретично, якщо ФОП відповідає критеріям для критично важливих підприємств, він може самостійно податись на бронювання. Але на практиці ці критерії для ФОП поки що недосяжні, тобто питання з можливістю бронювання для ФОП досі залишається невирішеним.

На якому етапі процедури перебуває більшість компаній

Наразі більшість бізнесів уже отримали рішення про статус критично важливого підприємства. Дехто вже подав заявки на бронювання, вони на розгляді у Генштабі. Відомо, що кілька компаній Генштаб уже пропустив далі на Мінекономіки, тому найближчим часом, ймовірно, будемо чути на ринку, що певні компанії вже пройшли процедуру бронювання та отримали відповідні накази. Наскільки відомо, у більшості випадків поки що бронюють працівників державного сектору.

Як покращити процедуру бронювання та чому це важливо для бізнесу

Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації IT Ukraine

Ситуацію із бронюванням за новою процедурою загалом можна охарактеризувати словами "дуже повільно". Про відмови мова не йде, але й результату теж немає. Поки що так, що на всіх етапах проходження цієї процедури відбувається затримка у обробці даних. Ми поки що стежимо і чекаємо на перші кейси бронювання, тоді стане зрозуміло, скільки ж насправді часу займає нова процедура з моменту подання заявки до отримання наказу про бронювання.

Ми провели аналіз процедури на рівні асоціації, і ми вже маємо деякі рекомендації, якими ми будемо ділитися з урядом, щоб поліпшити та прискорити її проходження. Перше проблемне питання – це питання повноважень, якими наділені державні органи згідно з новою процедурою: вони не завжди відповідають повноваженням, які закріплені у профільних законах.

По-друге, у процедурі не закріплено чітких термінів розгляду заяв від бізнесу, і по суті держоргани не мають жодного зобов'язання такі заявки розглядати оперативно. Тобто вони можуть розглядатися місяцями.

І останнє – є певна неузгодженість між державними органами. Якщо, наприклад, компанії відмовляють на будь-якому з етапів, то вся процедура починається з «нуля», це знову ж таки втрати часу для бізнесу, що працює, оплачує податки, донатить на армію.

Читайте також: Які співробітники IT та телеком-компаній можуть отримати бронь від мобілізації

Здебільшого компанії бронюють керівників та ключових експертів, від яких взагалі залежить існування бізнесу. Особливо це важливо для інтелектуального бізнесу, який зав'язаний на людях. Якщо ключові експерти з компанії вилучаються, то бізнес теж, швидше за все, згортатиметься.

Тому ці три питання: повноважень, термінів та неузгодженості між держорганами – слід розглядати спільно з бізнесами, які вже мають досвід подання заявок за новою процедурою, з урядом, з представниками держорганів, щоб ми це разом покращили.

Ми ж розуміємо, що це нова процедура, тому потрібен час, щоб виявити, де вона працює і де ні. Ми для цього запустили сервіс юридичної підтримки, щоб виявляти проблемні місця, допомагати компаніям розібратися у процедурі та ефективно використовувати її. Наразі вже видно деякі слабкі місця з погляду законодавства і де не дуже ефективно із практичним застосуванням норм закону.

Міністерства, всі урядовці дуже відкриті, але враховуючи складність процесів і великий обсяг заявок, вважаю, що на операційному рівні потрібно вдосконалювати обробку, щоб прискорити її, уникнути вузьких місць.

Якщо ми зволікатимемо з бронюванням ключових фахівців, висока ймовірність втратити бізнес, важливий для економіки. Або у бізнесу суттєво знизиться обороти, відповідно зменшаться й обсяги податків.

Коли після перемоги ми почнемо будувати економіку, важливо, щоб у нас залишилася наша інтелектуальна експертиза, технологічний досвід цифрової трансформації, ті сервіси та послуги, які ми успішно експортуємо. Все це, всі наші здобутки будуть використані в Україні для відновлення економіки. Тому якщо зараз нам вдасться зберегти технологічну сферу, IT сферу, для майбутнього відновлення економіки це вплине дуже позитивно. Тобто вирішуючи ці реактивні питання сьогоднішнього дня, ми насправді закладаємо основу для розвитку країни після перемоги.

Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації

За інформацією від компаній-членів Європейської бізнес-асоціації, приблизно місяць тому компанії подали всі необхідні документи на бронювання за новою процедурою, проте поки що підтвердження від компетентних органів, зокрема, Генштабу та Мінекономіки, компанії так і не отримали. Крім того, після затвердження нової процедури бронювання не було продовжено ще як мінімум на місяць, хоча бізнес і звертався з цим проханням.

Бізнес вже неодноразово повторював, що економічний фронт не менш важливий за військовий. Компанії залишаються працювати в країні, платити податки, і влада зі свого боку має зробити все можливе, щоб створити для роботи бізнесу сприятливі умови в такий непростий час.

Тому на цьому тижні [йдеться про перший тиждень квітня] Європейська бізнес-асоціація звернулася із закликом до міністра економіки Юлії Свириденко та Генерального штабу ЗСУ прискорити розгляд документів щодо нового механізму бронювання працівників. Зокрема це вкрай важливо для агроіндустрії, адже починається посівна кампанія. А її проходження впливатиме і на майбутнє країни – збереження аграрного потенціалу України, пріоритетність аграрної індустрії для інвестування та перетворення України не лише на житницю, а й на супермаркет світу. Дуже сподіваємося, влада це розуміє і зможе прийняти єдино правильне рішення в цій ситуації – почати погоджувати нові бронювання.

Харківський військком розповів, хто з молоді не підлягає мобілізації