Торговельний фарс або Як мережі супермаркетів "домовилися" з виробниками, але "забули" їм про це сказати

Жорсткий конфлікт між великими торговельними мережами та постачальниками продуктів харчування щодо термінів розрахунків неочікувано почав перетворюватися на спектакль. 14 квітня керівники супермаркетів АТБ, "Сільпо", "Ашан", Novus, Varus та "Коло" натхненно зобразили досягнення компромісу у протистоянні з виробниками, підписавши меморандум… між собою. Мережі добровільно взяли на себе зобов’язання розраховуватись за крупи, макарони, молочні продукти, яйця, олію м’ясо, овочі та мінеральну воду — не пізніше, ніж через 30 днів після постачання.

Задекларували мережі й готовність виконувати урядову постанову, що зобов’язує їх розраховуватись з виробниками "соціально значущих товарів" не пізніше, ніж через 10 днів після виставлення рахунку за постачання. У тексті меморандуму вказується, що на таку самопожертву торговці пішли заради продовольчої безпеки країни та з метою підтримки виробництва продуктів харчування в Україні. Ось тільки самих виробників на підписання меморандуму не запросили. І дуже швидко з’ясувалося, чому.

Чому виробників забули покликати

Голова Асоціації харчової промисловості Родіон Рибчинський повідомив "Бізнес Телеграфу" що дізнався про меморандум з преси. Він розповів, що в кінці минулого року Міністерство економіки пропонувало виробникам продуктів та мережам підписати спільний меморандум, але пропозиції рітейлу були неприйнятні для харчовиків, а, пропозиції харчовиків, відповідно, не сприймалися рітейлом. Перемовини зайшли в глухий кут. Мінекономіки підготувало свій варіант Закону про внутрішню торгівлю, в якому були враховані більшість положень Директиви ЄС 2019/633 від 17.07.2019 про законодавче врегулювання положень про недобросовісну торговельну практику між постачальниками сільськогосподарської та продовольчої продукції та торговельними мережами. "Цей варіант Закону "провисів" на сайті Мінекономіки трішки більше доби і зник. А тепер з'явився цей дивний документ, який чомусь називають певним компромісом між мережами та виробниками без регуляторного втручання держави", — розповів голова Укрхарчопрому.

Він не приховує свого здивування тим, що меморандум підписано без виробників. "Де в цьому меморандумі саме виробники продовольства? Там лише рітейл! Де вирішення питання колосальної заборгованості рітейлу перед підприємствами, яка сягає кількох мільярдів гривень? Де про додаткові маркетингові витрати, про повернення нереалізованої продукції і таке?" — обурюється Рибчинський.

"Це цікава домовленість кількох мереж між собою, з приводу якої з нами не консультувались, — говорить Рибчинський. — Умовно кажучи, пальці однієї руки домовились один з одним, що вони ходитимуть у рукавичках. Це не домовленість асоціації рітейла з асоціаціями харчовиків. Фактично це змова гравців, які мають загальне монопольне поле і домовляються, що з кимось будуть розраховуватись протягом 30 днів. Тут щось написано про борги? Ні".

Відзначимо, що станом на кінець лютого затримки торговими мережами платежів виробникам молока та хліба сягнули 5 млрд гривень. Як наслідок, підприємства цих галузей почали заявляти про загрозу зупинку своєї роботи через дефіцит обігових коштів.

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко у коментарі "Бізнес Телеграфу" не стримував емоцій. На його думку, підписавши меморандум в односторонньому порядку, торгові мережі лише вкотре продемонстрували, наскільки виробники від них залежні.

"Хліб продається протягом 2-3 днів. Чому розрахунок має бути протягом 30 днів? З якого дива ми повинні кредитувати рітейл? Коли вони розказують, що їм важко, давайте подивимось: скільки за останні 2 роки відкрилося нових виробництв молока чи хліба, а скільки супермаркетів", — каже Тараненко.

За інформацією постачальників, реальні терміни розрахунків торгових мереж з виробниками продуктів харчування сьогодні в середньому становлять 30-45 днів, але інколи платежів доводиться чекати більше 5 місяців. Окремі спроби підприємств довести через суд неправомірність нав’язування мережами таких кабальних умов розрахунків призводили до того, що продукцію викидали з полиць.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дидур вважає, що односторонній меморандум має ознаки монопольної згоди, яка потребує реакції Президента, Кабінету Міністрів та Антимонопольного комітету.

"Замість того, щоби вигадувати щось, рітейлу треба зрозуміти, що наші відносини, від яких залежить стабільний продовольчий ланцюг, повинні будуватись на принципі win-win. Тому треба домовлятись і законодавчо це закрепити. В Європі є практика виходу з цього тупіка і вона описана в директиві ЄС 633. В ній враховані інтереси і постачальника, і рітейла, і держави. І все це заради споживача", — говорить Арсен Дидур "Бізнес Телеграфу".

Заради чого весь спектакль

Відповідь на запитання про те, для чого власникам супермаркетів знадобився фарс з меморандумом, легко знайти в його пункті №7:

• "Виконання умов меморандуму для збереження ліквідності торгових мереж та можливості подальшого ведення беззбиткової господарської діяльності можливе лише за умови відсутності зовнішнього неринкового регулювання, зокрема з боку держави".

За цим туманним формулюванням криється дуже конкретне бажання мереж не допустити прийняття законопроекту № 6068 щодо розрахунків з постачальниками. Він чітко вказує строки розрахунків за продукти, що швидко псуються – 10 днів, а за ті, що мають більший термін придатності – 20 днів і 30 днів відповідно.

Закон довелося б виконувати, а меморандум — декларативний документ, дотримання якого ніхто і не вимагає, і не контролює.

Законопроект № 6068 вже 19 місяців не виноситься на розгляд Верховної Ради. Такий видатний результат — заслуга Робочої групи при парламентському комітеті з питань економічного розвитку на чолі з нардепом Анною Личман.

У коментарі "Бізнес Телеграфу" щодо одностороннього меморандуму Анна Личман зауважила, що в ньому зафіксовані навіть більш жорсткі терміни розрахунків (30 днів), ніж містяться у директиві Євросоюзу (30 та 60 днів).

"Щоб ці заходи мали ефект для виробників, взяли мінімальні строки, які рекомендує європейське законодавство", — підкреслила нардеп.

На її думку, у тому що меморандум не влаштував самих виробників, немає нічого дивного.

"Звичайно, виробників меморандум може не влаштовувати, бо кожен бізнес хоче найкращих умов. В меморандумі мережі підтверджують, що готові розраховуватись за соціально значущі продукти харчування протягом 10 днів, як передбачає постанова уряду № 160. Виробники хочуть кращих умов — це нормально. Але мета меморандуму – збалансувати ланцюжок. Щоб усі його ланки могли нормально працювати", — наголосила Личман. До речі, до обрання в Раду вона працювала директором з корпоративних комунікацій торговельної мережі АТБ. Можливо, саме тому законопроект безнадійно потонув у численних нарадах, обговореннях та дискусіях.

З публічною підтримкою меморандуму торгових мереж виступив і голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев. Щоправда, у своєму телеграм-каналі він зробив висновок, який, м’яко кажучи, не зовсім відповідає дійсності: "Дуже задоволений тим, що кількарічні перемовини між мережами та виробниками досягли певного компромісу без регуляторного втручання держави". Вочевидь, нардеп був кимось дезінформований щодо "певного компромісу".

Хто головний глядач вистави

За інформацією "Бізнес Телеграфу", після виходу нашої лютневої публікації "Торгові мережі викручують руки виробниками хліба та молока — заводи під загрозою зупинки", представники Офісу Президента провели телефонні консультації з деякими керівниками галузевих асоціацій та окремими народними депутатами, щоб перевірити наведені факти.

Вочевидь, саме в цьому контексті слід розглядати появу дуже дивного меморандума, який мав би зобразити компроміс торговців з виробниками. Президент Володимир Зеленський та його економічний блок Офісу Президента є головними глядачами цієї вистави.

Між тим, реальний компроміс у багаторічному протистоянні між продуктовими торгових мережами та їхніми постачальниками щодо термінів розрахунку вже давно зафіксовано у директивах ЄС — 30 днів. Їх просто достатньо дослівно інтегрувати в українське законодавство.

А ще зобов’язати Антимонопольний комітет не допускати зловживання, яке в директиві ЄС 633 описане максимально конкретно: "Дисбаланс у переговорній силі може призвести до нечесної торгової практики, коли більші та потужніші торгові партнери прагнуть нав’язати певні домовленості, які є для них вигідними".