Акцизна «тінь»: як під час війни приборкати тіньові схеми

Залишатися легальним так само важко, як і стати легальним.

Ернандо де Сото. «Загадка капіталу»

Підакцизні товари в Україні — алкоголь, пальне і тютюн — завжди перебували у лідерах тіньової економіки. Небажання платити зростаючі акцизні податки та нетипова прибутковість від «сірої» торгівлі цими товарами надавали останнім часом вагомі стимули для бізнесу працювати в «тіні», а для держави — піднімати податкове навантаження. Хоча саме вибухове зростання податків, насамперед акцизів, і, відповідно, цін на алкоголь, тютюн і пальне досить прогнозовано призводило до протилежного результату, а саме: до більш масового споживання нелегальних продуктів і подальшої втрати державою контролю над відповідними групами товарів. Тим цікавішим є запитання: як змінилася ситуація під час війни?

Відповідь — у свіжому аналітичному огляді «Визначення тіньової частки у підакцизних товарах та її динаміки», виконаному групою фахівців CASE-Ukraine, Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації.

Ринок пального торік пережив кардинальну логістичну трансформацію через втрату та подальше заміщення магістральних джерел постачання (2021 року 62% дизпалива та 50% бензину надходило з РФ і Білорусі, наразі, у 2022–2023 роках, ставку зроблено на Литву, Румунію та Польщу) і виробництва/зберігання (єдиний у країні працюючий Кременчуцький нафтопереробний завод було знищено, як і більшість нафтобаз для зберігання, тому торгівля йде майже з коліс).

Держава не одразу, але відмовилася від регулювання цін та пішла назустріч ринку, знизивши податки. З березня 2022 року діяло звільнення від акцизів, а з вересня 2022-го діє пільгова ставка акцизного податку на бензин/дизельне паливо на рівні 100 євро/1000 л, на газ — 52 євро/1000 л, а ставка ПДВ на операції з реалізації пального з березня 2022 року замість 20% становить 7%.

Тож не дивно, що проведені аналітичними центрами розрахунки на основі енергетичного балансу України, загального споживання пального та обсягів його роздрібних продажів продемонстрували падіння розміру тіньової частки ринку. Діапазон «тіні» зменшився 2022 року на 4 базові пункти — до орієнтовного рівня 11–18% (2021-го «тінь» сягала 15–22%, 2020 року — 26%).

Тютюнову галузь унаслідок війни очікували не тільки зупинення або значне зменшення обсягів виробництва на її початку. Так, до квітня 2022 року не працювали київська фабрика «Імперіал Тобакко» та виробництво «Бритіш Американ Тобакко» у Прилуках, досі не працює харківська фабрика «Філіп Морріс Україна». У галузі величезні проблеми з логістикою, дефіцитом пального, відключеннями електроенергії. А після переорієнтації на імпорт продукції та втрати кожного четвертого споживача, а також через зниження чисельності населення та інші негативні фактори кількість курців звичайних сигарет зменшилась одразу на 25% (до 3,91 мільйона осіб).

Це відбувалося на тлі зайвого фокусування останніми роками акцизної політики виключно на максимізації податкових надходжень в умовах низького ступеня її передбачуваності/стабільності для бізнесу (детальніше про це у експертному огляді акцизної політики за 2016–2022 роки). Як наслідок, надзвичайно високий рівень «тіні» — 2021 року вона зросла втричі, про що свідчать і розрахунки аналітичних центрів (для визначення рівня «тіні» та динаміки у тютюновій галузі було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці «тіні» у різних країнах), і дані дослідження Kantar.

Більш того, держава під час війни відмовилася знижувати податки та спромоглася для уникнення жорсткого дефіциту лише надати дозвіл на імпорт тютюнових виробів у пачках з іноземним маркуванням. Це прогнозовано призвело до зростання частки нелегальної тютюнової продукції на українському ринку 2022 року до історичного максимуму в 20%, тобто на кінець 2022-го кожна п’ята пачка сигарет у продажу була нелегальною (табл. 1).

Єдиний позитивний момент: після зростання влітку 2022 року частки нелегальної продукції до рекордних 21,9% восени 2022-го після низки заходів контролюючих органів вона зменшилася до 18%. За підсумками 2022 року, тіньова частка тютюнової продукції оцінюється у межах 20%.

Алкогольні вироби. Вважається, що під час війни споживання алкоголю значно зростає. Але на ринок алкогольних виробів у 2022 році суттєво вплинули від’їзд значної кількості населення за межі України, заборона продажу алкоголю до початку квітня, часові обмеження в роботі закладів торгівлі та харчування, порушення логістичних потоків і падіння рівня доходів населення. Зазначені фактори, за розрахунками експертів, призвели до певного зростання рівня неврахованого (тіньового) споживання алкогольних напоїв до 3,33 літра, що відповідає тіньовому ринку розміром 36%. Тоді як попередні чотири роки рівень «тіні знижувався»: з 41% у 2018 році до 34% у 2021-му (табл. 2).

Якщо підсумувати вплив війни на розмір «тіні» за трьома підакцизними ринками (пального, тютюну та алкоголю), то отримаємо показники, наведені у табл. 3.

Конвертація отриманих даних у податкові втрати бюджету-2022 дає можливість стверджувати, що сумарно вони сягнули 46–51 млрд грн, у тому числі:

• ринок алкоголю: 11–12 млрд грн;
• ринок нафтопродуктів: 16–18 млрд грн;
• ринок тютюнових виробів: 19–21 млрд грн.

Очевидно, що все ще значні показники неформальної економіки під час війни потрібно якнайшвидше мінімізувати. Як дієві управлінські рішення можна розглядати такі заходи:

— на рівні держави має з’явитися програмний документ, наприклад, необхідно прийняти нову стратегію в сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів (дія попередньої стратегії, затвердженої розпорядженням уряду від 23.09.2017 року №570 закінчилася ще 2021-го). Більш того, необхідно поширити дію нової стратегії на всі підакцизні товари та контрабанду, а також синхронізувати її із Національної економічною стратегією на період до 2030 року (затвердженою постановою КМУ від 03.03.2021 №179);

— потрібна активізація імплементаційних зусиль України, насамперед перенесення до українського законодавства вимог ключових євродиректив (зокрема нової акцизної Директиви ЄС 2020/262 від 19.12.2019 року, яка замінила з 13 лютого ц.р. базову 118-ту Директиву) та ратифікація Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами;

— необхідне посилення інституційної спроможності відповідних державних органів: якнайшвидший перезапуск БЕБ (прийняття парламентом законопроєкту №9080), продовження технологічного переоснащення митної та податкової служб, організація взаємодії між правоохоронними та контролюючими органами всередині України з чітким розподілом зон відповідальності (контроль ланцюгів постачання від нелегального виробництва, ввезення/вивезення сигарет до вуличної торгівлі). Слід розглянути питання щодо унеможливлення «сірих» схем із пільгами дьюті-фрі — тимчасової заборони на час дії воєнного стану на виготовлення та розповсюдження в Україні продукції із маркуванням дьюті-фрі;

— акцизна політика має стати більш прогнозованою та поміркованою: внесення узгоджених із бізнесом коригувань у діючий план-графік підвищення ставок акцизного податку та відмова від хаотичного їхнього зростання, зокрема запровадження ставок на різні тютюнові вироби залежно від ступеня ризику для здоров’я відповідно до практики ЄС.

Сподіваємося, що представники влади врахують пропозиції експертної спільноти, тож необхідні зміни до законодавства буде внесено найближчим часом.