Фортеця Бахмут стоїть: хто з військово-політичного керівництва України був у місті під час боїв

Російські загарбники перетворили Бахмут на руїни. Але це аж ніяк не вплинуло на наших військових, котрі продовжують титанічно боронити місто та не дозволяють ворогові його захопити.

Безліч атак і знищених окупантів щодня

Російські загарбники вже поклали десятки тисяч своїх бійців у спробі як не захопити, так оточити Бахмут. Це їм не вдалося, але вони не полишають спроб. У щоденних зведеннях Генштабу акцентують на десятках атак, які здійснює ворог. Більшість із них спрямовані саме на Бахмут. Місто, в яке окупанти вперлися, і оборона якого відіграє важливу роль у майбутньому контрнаступі ЗСУ.

На важливості Бахмута на постійній основі нагадує військово-політичне керівництво нашої держави. Наші військові на цьому напрямку не лише завдають колосальних втрат ворогові. Вони ще й сковують його. Яскравою демонстрацією цього став, по суті, провал великого наступу, яким Кремль погрожував взимку.

Черговий аргумент на користь того, що Бахмут надзвичайно важливий у військовому плані, – візити топчиновників ЗСУ, а також глави держави Володимира Зеленського.

Журналісти видання "Слово і діло" зробили інфографіку, яка дозволяє побачити, що менш як за пів року до Бахмута та на Бахмутський напрямок військово-політичне керівництво приїжджало 22 рази.

Сирський і Дейнеко "рекордсмени" за кількістю візитів найгарячішої точки війни

Як з'ясувалося, найчастіше до Бахмута й однойменного напрямку приїжджав командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський. Далі ми вам розпишемо, коли та де були наші топчиновники.

Скільки разів відвідували Бахмут топчиновники / Інфографіка "Слово і діло"

Олександр Сирський, командувач Сухопутних військ був:

у Бахмуті – 27 грудня 2022 року, 3 березня та 8 березня;
у Бахмуті та на околицях – 8 та 25 лютого;
на Бахмутському напрямку – 24 січня, 7 лютого, 26 і 28 березня, а також 3 та 9 квітня.

Сергій Дейнеко, глава Держприкордонслужби був:

у Бахмуті – 20 лютого.
на Бахмутському напрямку – 31 грудня і 1 січня, 31 січня та 20 березня, а також 15 квітня.

Володимир Зеленський, президент України був:

у Бахмуті – 20 грудня;
на Бахмутському напрямку – 22 березня.

По одній поїздці до Бахмута здійснили:

глава ДСНС Сергій Крук 15 грудня,
глава ГУР МО Кирило Буданов – 27 – 28 грудня,
а також глава Нацполіції Ігор Клименко – 11 січня.

Зауважимо, що під час свого візиту, який Володимир Зеленський здійснив 20 грудня, він вручав нагороди нашим захисникам. Крім того, відвідав передові позиції однієї з бригад. Також главі держави командир відзвітував про ситуацію на цьому напрямку.

Олександр Сирський, який є абсолютним рекордсменом з відвідування Бахмута та Бахмутського напрямку востаннє там побував 9 квітня. Після своєї поїздки він зауважив, що нашим мужнім воїнам вдалося виснажити вагнерівців. Це і змусило ворога залучати до боїв за місто уже спецназівців і десантно-штурмові підрозділи.

Бої мають жорсткий характер з обох боків. Ворог перейшов до так званої "сирійської тактики" випаленої землі. Знищує будівлі та позиції ударами авіації та вогнем артилерії. Оборона Бахмуту продовжується. Ситуація складна, але контрольована,
– говорив тоді Сирський.

18 квітня він підкреслив, що Бахмутський напрямок залишається епіцентром бойових дій. Саме там російські загарбники зосереджують найбільші свої зусилля. Ворог продовжує намагатися взяти місто під контроль за будь-яку ціну. Також спостерігається нарощення активності важкої артилерії та кількості авіаційних ударів. Бахмут окупанти продовжують перетворювати на руїну.

Додамо, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 14 березня ухвалили рішення продовжити оборону Бахмута. Нагадаємо, що 3 лютого 2023 року глава держави зробив потужну і чітку заяву під час пресконференції за підсумками саміту Україна – ЄС. Він підкреслив, що ніхто не здаватиме Бахмут, і що наші військові виходити з міста не будуть.

Чому важливо продовжувати оборону Бахмута

Допоміг відповісти на це питання військовий експерт Петро Черник. В коментарі 24 Каналу він наголосив на тому, що відступ від Бахмута не означатиме, що бойові дії точитимуться десь у лісі або полі. Аж ніяк. Епіцентром стануть наступні міста, розташовані поблизу.

Якщо відхід буде із Бахмута, то ми розуміємо, що наступна лінія бойового зіткнення пройде по наступних міських конгломераціях. Це або Часів Яр – Костянтинівка або Краматорськ – Слов'янськ. Навіщо допускати до руйнування міські забудови? Якщо Бахмут виконує цю стратегічну роль, то нехай виконує її доки логічно там за щось чіплятися,
– підкреслив Черник.

Водночас він наголосив на тому, що відступ від Бахмута, якщо відповідне рішення ухвалить військове керівництво, не буде катастрофою. Якщо заглядати до історії, то є низка свідчень того, що програні битви ще не означають поразку у війні.

У столітній війні британці здобули цілу низку блискучих перемог. Найблискучіша – 1356 рік – битва при Пуатьє, де навіть французького короля та його сина взяли в полон і загинула величезна кількість цвіту нації Франції. Французи думали, що війну програли, але зрештою її виграли,
– додав експерт.

Він також пригадав кейс Другої світової війни. Тоді японці 7 грудня 1941 року атакували Перл Харбор і були впевненими у тому, що ось-ось розіб'ють Америку. Але й тоді Америка виграла війну.

Петро Черник вкотре наголосив: "Доки є логіка та зміст битися за Бахмут, доти це потрібно робити".

Наші захисники продовжать боронити Бахмут. Але й ворог не відступить від своїх бажань. Так, в Інституті з вивчення війни зауважили, що Путін розчарувався у регулярному російському війську, яке так і не змогло до 1 березня вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської області.

Через це бункерний дід став прихильнішим до Євгєнія Пригожина та його ПВК "Вагнера". Ба більше, вагнерівці отримують підкріплення, боєприпаси. А все для того, щоб захопити Бахмут якщо не до 9 травня,то до червня, щоб під час пресконференції "Пряма лінія" він мав чим хизуватися перед росіянами.

Але ми чудово розуміємо, що ворогові нічого не вдасться. Наші мужні та відважні захисники продовжують обламувати плани окупантів. А зброя та військова техніка від міжнародних партнерів лише пришвидшують це.