Спецслужби Росії встановили в країнах Європи систему стеження на посольствах, – ЗМІ

На кожному російському посольстві в європейських країнах аж надто багато різноманітних антен. І це навряд збіг. Журналісти з різних держав провели спільне розслідування ESPIOMATS, щоб визначити, чому ж росіяни так полюбляють антени на посольствах.

Великі та маленькі: скільки антен нарахували на російських посольствах

На приміщенні будь-якого посольства є антени й це нормально, адже дипломатам потрібно мати стабільний та захищений зв'язок зі своїми країнами. Але, на думку фахівців, кількість антен на дахах представництв Росії у європейських країнах значно перевищує потреби зв'язку.

Зазвичай тарілок ставлять кілька, хоча теоретично достатньо однієї. Але на російських посольствах їх дуже багато. За супутниковими знімками журналісти нарахували не менше 182 антен на 39 будинках російських представництв у Європі (і це лише ті тарілки, які видно на фото) Рекордсмен – посольство Росії в Бельгії, де встановлено 17 антен. Ще на 6 представництвах – у Мадриді, Празі, Белграді, Лісабоні, Софії та Нікосії – видно не менше 10 пристроїв на дахах. При цьому важливо розуміти, що ззовні видно далеко не всі антени, тому їхня реальна кількість, ймовірно, більша.

Експерти вважають, що один із можливих варіантів використання параболічних антен – перехоплення сигналів супутникової телефонії, наприклад системи Thuraya. Подібна антена, встановлена на даху посольства в Бельгії, може дозволити прослуховувати переговори з майже всієї Західної Європи.

Система супутникової телефонії Thuraya відрізняється тим, що використовує всього кілька супутників, зате кожен із них покриває більшу частину світу. Зокрема супутник Thuraya 2 обслуговує всю Європу та деякі частини Африки та Азії. Щоб максимально збільшити пропускну здатність, сигнали розподіляються більш ніж по 200 регіональних осередках — їх називають точковими променями. Брюссель якраз перебуває на перетині трьох відносно великих шестикутних стільників, що теоретично дозволяє приймати там телефонні дзвінки від користувачів із країн Бенілюксу, Швейцарії та значної частини Німеччини, Франції та Великої Британії.

Технічно це цілком можливо: як випливає з документів, оприлюднених Едвардом Сноуденом у 2016 році, США перехоплювали розмови за допомогою супутника-шпигуна, який був розміщений поряд із супутником Thuraya 2 у 2009 році. На думку фахівців, сьогодні подібна апаратура є й у російської розвідки.

Ми знаємо, що подібні операції з перехоплення інформації не є чимось новим. Вони походять із початку холодної війни. І звичайно, також у Брюсселі, де розташовані багато європейських інституцій (штаб-квартири НАТО та ЄС). Ми не повинні бути наївними, це відбувається і сьогодні,
– заявив у коментарі De Tijd міністр юстиції Бельгії Вінсент Ван Квікенборн.

Менш потужні антени теж знаходять застосування у радіоелектронній розвідці. Проте вони більше підходять для місцевих сигналів. Вони використовуються, наприклад, для отримання повідомлень між пілотами та диспетчерською вежею в аеропорту, а також для отримання (тепер уже зашифрованих) поліцейських радіосигналів. Посольства також можуть використовувати їх для зв'язку зі співробітниками за межами території посольства за власним зашифрованим радіозв'язком. Загалом такі антени чудово підходять для перехоплення повідомлень між людьми та зашифрованих розмов між спецслужбами.

Не антенами єдиними: на російських посольствах розміщені дивні контейнери

На багатьох російських посольствах, окрім антен, видніються контейнери різних форм і розмірів. Загадкові скриньки помітили на дахах диппредставництв у Польщі, Швеції, Бельгії, Чехії, Німеччині, Болгарії, Румунії, Греції та Португалії. У Мадриді контейнер займає майже весь дах посольства. Зміст таких скриньок, швидше за все, набагато цікавіший від відкритих антен.

Колишній співробітник розвідки однієї з країн Центральної Європи в розмові з журналістами припустив, що обладнання в контейнерах може дозволяти перехоплювати з'єднання стільникового телефонного зв'язку. Не лише інформацію з мобільних телефонів, а й самі розмови. За його словами, у росіян така технологія була вже 10 років тому, а з того часу вона стала більш просунутою. На думку експертів та джерел Frontstory, з даху будівлі посольства у Варшаві російські служби можуть вести прослуховування у радіусі до 30 кілометрів. Співрозмовник, пов'язаний із центральноєвропейськими спецслужбами, додає, що за допомогою антен можна отримувати доступ і до файлових систем телефонів.

Також, коли поблизу проходять мітинги, росіяни можуть відстежувати телефонний трафік і збирати дані та ідентифікатори, наприклад, номери IMEI прилеглих мобільних телефонів.

Насправді ви нічого не можете вдіяти, це російська територія. Максимум — вимкнути чи залишити телефон удома, якщо бачите, що дах посольства схожий на Байконур,
– сказав експерт.

За цим обладнанням, найімовірніше, стоїть ФСБ

Центральноєвропейський експерт уточнив, що обладнання радіоелектронної розвідки у російських диппредставництвах входить до зони відповідальності ФСБ. Чекісти обслуговують обладнання, навіть якщо конкретне завдання виконується на користь СВР чи ГРУ.

Технічний персонал ФСБ, за його словами, підтримує і суто розвідувальні операції. Наприклад, ФСБ відстежує ефірну активність навколо свого посольства чи інших важливих об'єктів, щоб виявляти роботу чужої контррозвідки.

У столиці моєї країни у 2010-х роках вони могли вести радіорозвідку в радіусі 25-30 кілометрів, а також перехоплювати телефонні розмови. Іноді це робить операції контррозвідки неможливими. Офіцерам доводилося часто змінювати свої мобільні телефони, бо якщо будь-який із цих номерів був ідентифікований і знаходився на околицях посольства, то росіяни точно знали, що за ними стежать. Тому мобільні телефони доводилося або вимикати, або використовувати номер лише для однієї операції, або використовувати кілька номерів під час однієї операції,
– розповів анонімний співрозмовник.