У парламенті зареєстровано проєкт про гармонізацію закону України «Про рекламу» з європейськими директивами

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 9206 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів». Авторами проєкту стали члени комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші, а також народні депутати з інших парламентських фракцій і груп.

У коментарі «Детектору медіа» голова комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що цей законопроєкт є доповненням до ухваленого закону «Про медіа». «Він вводить термін «продакт-плейсмент», передбачає саморегулювання та співрегулювання у сфері реклами, забороняє будь-яку рекламу резидентів країни-агресора. Ми цей законопроєкт плануємо розглянути 20 квітня на комітеті», — сказав Микита Потураєв.

У пояснювальній записці зокрема зазначено, що відповідно до законопроєкту:

1. Вводяться нові терміни з ДАВМП в частині комерційних проявів в медіа, гармонізується термінологія із Законом «Про медіа» та ДАВМП. Зокрема, уточнюється поняття реклами та її форм, запроваджується поняття «користувацького контенту» та реклами у ньому.
2. Вводиться термін і регулювання «продакт-плейсмент», який наразі перебуває у «сірій зоні» (термінологія відсутня, окремі елементи і прояви регулюються, наприклад, через «спонсорство»).
3. Встановлюються критерії, за якими реклама вважається такою, що потрапляє під юрисдикцію України.
4. Звужуються вимоги щодо обов’язковості оплати в Україні розповсюдження реклами на території України (вона стосуватиметься лише аудіовізуальних медіа і з непоширенням таких вимог на рекламу мовників країн ЄС офіційними мовами ЄС).
5. Прямо передбачається саморегулювання та співрегулювання у сфері реклами шляхом прийняття кодексів (правил) створення та розповсюдження реклами, зокрема щодо реклами алкогольних напоїв – з метою зменшення впливу на дітей такої реклами; реклами, яка включена у дитячі програми аудіальних чи аудіовізуальних медіа, а також розповсюджується на платформах спільного доступу до відео щодо харчових продуктів та напоїв, які містять жири, транс-жирні кислоти, сіль, або цукор, надмірне споживання яких у загальній дієті не рекомендується. Таке регулювання здійснюється з метою запобігти підкреслюванню позитивної якості поживної цінності таких харчових продуктів та напоїв.
6. Розширюється заборона вміщувати в рекламі твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками, зокрема, віку, етнічної належності, сексуальної орієнтації, інвалідності, за іншими ознаками.
7. Уточнюється питання щодо наявності необхідних ліцензій та дозволів на рекламовані товари та послуги. Зокрема, резиденти інших держав, які рекламують товари та послуги на території України, повинні мати відповідні ліцензії чи дозволи на ці реалізацію таких товарів та послуг відповідно до законодавства країни здійснення ними діяльності. Також для цілей обов’язкової наявності ліцензій та дозволів рекламодавцем не вважається рекламне агентство.
8. Забороняється будь-яка реклама резидентів країни-агресора.
9. Уточнюється регулювання соціальної реклами, зокрема, дозволяється посилатися на рекламодавця, коли рекламодавцем є державний орган, орган місцевого самоврядування, міжнародна організація, міжнародне об'єднання, консульська установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародного організації, представництво міжнародного об'єднання, громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань), а також у соціальній рекламі, створеній в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги та в рекламі національних фільмів.
10. Відповідно до ДАВМП збільшується до 20 % квота реклами (яка розраховується не погодинно, а для часових проміжків з 6.00 до 18.00 та з 18.00 до 24.00) в лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа.
11. Спрощуються правила переривання рекламою трансляції фільмів (за виключенням серіалів та документальних фільмів), програм новин та програм для дітей (не частіше одного разу кожні 30 хвлиин). Під час трансляції програм, які складаються з автономних частин, або спортивних подій реклама розміщується в перервах між їх частинами.
12. Суб’єктам у сфері аудіальних та аудіовізуальних медіа забороняється обробляти зібрані чи іншим чином отримані персональні дані дітей з такою комерційною метою як прямий маркетинг та профілювання, включаючи поведінково орієнтовану рекламу.
13. Запроваджується регулювання реклами на платформах спільного доступу до відео та спільного доступу до інформації, а також з використанням електронних комунікацій (месенджери, боти, віртуальна та доповнена реальність, будь-яких цифрових технологій), зокрема, обов’язковість маркування реклами, а також відповідності законодавству про рекламу, а також заборона спаму. Провайдерам платформ спільного 5 доступу до відео та платформ спільного доступу до інформації забороняється обробляти зібрані чи іншим чином отримані персональні дані дітей з такою комерційною метою як прямий маркетинг та профілювання, включаючи поведінково орієнтовану рекламу.
14. Видаляються архаїчні норми та спрощуються вимоги щодо реклами послуг, які надаються з використанням електронних комунікацій: повинно вказуватися платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій (в тому числі вказаного в рекламі номеру) при отриманні рекламованої послуги та забороняється використовувати для розповсюдження реклами номери телефонів: системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, Національної поліції, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аварійних служб.
15. Забороняється спонсорування з використанням ТМ для електронних сигарет та схожих застосунків.
16. Допускається показ зброї у соціальній рекламі.
17. До переліку контролюючих органів додається орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (в частині боротьби з рекламою на піратських сайтах).
18. Гармонізуються положення Законів України «Про лікарські засоби», «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», якими вносилися зміни до Закону України «Про рекламу», зі змінами, які були внесені до Закону України «Про рекламу» Законом України «Про медіа» та набрали чинності 31 березня 2023 року.
19. У Закон України «Про медіа» пропонується внести зміни з метою виправлення техніко-юридичних неточностей, зокрема щодо уточнення строку повноважень членів наглядової ради суб’єктів у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, підстав оголошення конкурсу на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення, порядку сплати ліцензійного збору та реєстраційного збору при реєстрації іноземного лінійного медіа.

Також зазначено, що чинний Закон України «Про рекламу», прийнятий у 1996-2003 роках, є застарілим й не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку у сфері реклами.

У грудні 2022 року Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» повідомив, що перший драфт тексту законопроєкту вже готовий, нардепи працювали над ним паралельно із законом «Про медіа».

У березні 2023 рокуу Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону України №9128 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі», ініціаторами якого стали народні депутати Ірина Геращенко, Вікторія Сюмар, Максим Бужанський, Микола Княжицький та інші.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт підготовлено у зв’язку з необхідністю перешкодити експлуатації в комерційних цілях подій, під час яких загинули люди, унеможливити випадки використання інших чутливих назв, образів та знаків, пов’язаних з опором російській агресії.

10 вересня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №3427 проти дискримінації в рекламі. Документ підтримали 307 народних депутатів.

Він забороняє в рекламі твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Фото: А. Нестеренка/пресслужба Верховної Ради