У Польщі просять переглянути заборону на ввезення агропродукції з України, бо вона «б'є по бізнесу»

Рішення заборонити імпорт товарів, що походять з України або ввозяться з території України на територію Польщі, ухвалене Варшавою без консультацій з бізнес-спільнотою, в результаті чого страждає не лише український, а й польський бізнес.

З такою заявою виступила Польсько-українська господарча палата (ПУГП) у Варшаві, яка зазначила, що “вражена” змістом розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі у цій справі, передає Укрінформ.

“Ми звертаємося до уряду з проханням перевірити ухвалене рішення та ініціювати термінові консультації з бізнес-спільнотою та громадськістю. Тільки шляхом діалогу можна виробити більш збалансовані рішення, враховуючи інтереси польських сільгоспвиробників та драматичну ситуацію в Україні”, - йдеться у заяві Палати.

Як зазначається, ПУГП звернулася до своїх членів з проханням висловити свої думки, на основі яких міністру будуть представлені висновки та рекомендації.

"Запровадженню заборони на імпорт товарів не передували консультації, і це також б'є по польських підприємцях, які імпортують продукцію, що потім експортується на інші ринки”, – підкреслив президент ПУГП, колишній міністр економіки Польщі Яцек Пєхота.

Як приклад наведено мед, що імпортується з України і є одним із продуктів, зазначених у постанові. Зазначається, що імпорт меду з України до ЄС у 2020 році становив 54,8 тис. тонн, у 2021 році - 53,8 тис. тонн, тоді як у рік війни цей показник різко впав і становив 43,9 тис. тонн. Станом на 1 квітня 2023 року він становив 10,5 тис. тонн, що на 2,8 тис. тонн менше, ніж у попередньому році.

“Ключовим у цьому контексті є той факт, що імпорт меду з росії не заборонений”, - наголошує у заяві Палата.

Як зазначається, вже на вихідних один польський трейдер зіткнувся з наслідками запровадження цих правил. Його контейнери з медом, що прямували до порту Гданська, а потім до США, були заблоковані на польсько-українському кордоні. Іншим прикладом незрозумілого рішення є включення до списку заборонених продуктів українського вина, частка якого на польському ринку залишається мізерною. Принагідно Палата зазначає, що в період з січня по травень 2022 року вартість агропродовольчого імпорту з рф до Польщі склала 178 мільйонів євро, що на 48% більше, ніж рік до цього.

Польські підприємці також висловлюють стурбованість забороною ввезення сої з України з огляду на значний дефіцит цієї сировини на польському ринку, який досі компенсувався за рахунок імпорту з України та подальшої переробки на польському ринку. За оцінками, масштаб потреби в імпортних поставках становить близько 500 000 тонн. Відсутність доступу до цієї сировини для багатьох заводів, що виробляють корми та продукти з сої, означатиме, що виробничий цикл буде припинено. Підкреслюється, що односторонні дії щодо торгівлі з боку країни-члена ЄС повинні отримати відповідь з боку Єврокомісії.

"Проблеми, які раніше не помічалися, сьогодні означають непропорційні рішення. Ми закликаємо уряд до предметних консультацій. Як логістичний хаб для України, Польща стала її найбільшим вікном у світ після блокади чорноморських портів. Це означає необхідність оптимізації заходів митного, ветеринарного та фітосанітарного контролю та визначення солідарних умов торгівлі, а не введення заборон на українські товари, які в той же час можуть імпортуватися з росії", – підкреслює в заяві віцепрезидент ПУГП Даріуш Шимчиха.

Як повідомляло агентство, 15 квітня набуло чинності розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі про заборону ввезення до РП сільськогосподарських продуктів з України. Документ запроваджує заборону до 30 червня на ввезення широкого переліку українських продуктів, зокрема збіжжя, фруктів, овочів, м’яса, цукру, меду, вина тощо.

Єврокомісія вважає неприйнятними односторонні торговельні рішення Польщі та інших сусідів України, які заборонили імпорт і транзит українського збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів.

У Варшаві другий день поспіль тривають переговори української та польської урядових делегацій щодо пошуку шляхів виходу з цієї кризової ситуації.