Що робити Україні в разі допуску росіян та білорусів до міжнародних змагань

Те, чого давно побоювалися в Україні, сталося. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) рекомендував допустити представників країн-агресорів до міжнародних змагань всупереч моралі та здоровому глузду. І всі цинічні запевнення МОК про те, що йдеться про нейтральний статус спортсменів, виглядають непереконливо, оскільки всі чудово знатимуть, з якої країни той чи інший "нейтральний" атлет.

Єдине, що в такій ситуації на руку Україні може зіграти те, що в рф негативно поставилися до умов МОК, за якими їхні спортсмени не можуть брати участь в міжнародних турнірах, якщо вони активно підтримують війну та/або є військовослужбовцями.

Тим не менш, швидше за все, росія скористається такою можливістю і зробить так, щоб її атлети все ж таки змагалися. Зрештою, їм можна дати вказівку ніяк не висловлюватися про війну і звільнити з армії заднім числом за прикладом пам’ятних усім "іхтамнєтов".

Український уряд відреагував неадекватно

В такій ситуації реакція українського уряду на скандальне рішення МОК — бойкот турнірів, де братимуть участь росіяни та білоруси, — виглядає неадекватною. Адже мало того, що це постріл самому собі в ногу, коли представники країн-агресорів змагатимуться на відміну від українців. Найголовніше — те, що тим самим в Україні є ризик фактичного знищення цілих видів спорту, наприклад, фехтування, гімнастики, зимових дисциплін тощо.

Причиною того, що сталося, головним чином стала невірна стратегія з боку держави. У той час, як міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт показав свою неспроможність, коли публічно ніяк не реагував на сигнали про рішення МОК, що готується (що наводить на підозри про його пасивність і в непублічній сфері), державі варто було піти насамперед політичним шляхом.

Насправді спорт — це завжди політика, хоч би що не говорили люди, які намагаються сховатися від відповідальності за свою позицію, і дії росії зі створення державної програми допінгу, підкуп нею спортивних організацій і функціонерів, лише підтверджують це. Тому в процес із самого початку мала включитися українська влада на найвищому рівні. Втім, ще не пізно зробити це зараз.

Які кроки потрібно зробити Україні

Отже, що може зробити Україна, якщо російських та білоруських допустять до змагань?

По-перше, необхідно на рівні РНБО ухвалити план, мета якого — виключити спортсменів цих країн із міжнародних турнірів, заради чого потрібно одночасно мобілізувати сили різних відомств держави — як політичних, так і спортивних.

По-друге, згідно з цим планом, слід створити спеціальний департамент у спецслужбах, який міг би займатися демонстрацією неможливості участі росіян та білорусів на міжнародних стартах.

Це включає як збирання їхніх заяв на підтримку війни проти України, аж до непублічних, так і можливих ксенофобських, расистських та інших висловлювань, що їх дискредитують. Словом, усі їхні слова та дії, які допоможуть переконати міжнародну спільноту, федерації та МОК виключити їх із турнірів, потрібно ретельно збирати та створювати відповідну базу.

По-третє, українським чиновникам необхідно організовувати витік відповідної інформації про таких спортсменів у провідні світові ЗМІ та соцмережі, після чого атлети з інших країн, а також функціонери федерацій вже будуть змушені діяти.

По-четверте, до складу українських спортивних делегацій на кожному турнірі, де беруть участь наші атлети, потрібно включати представників спецслужб, які, не переходячи червоні лінії, влаштовували б провокації проти російських та білоруських спортсменів для того, щоб ті видали свою позицію на підтримку війни рф проти України, після чого за допомогою прихованих засобів могли б записати це на відео чи аудіо.

Не варто сумніватися, знаючи інтелект більшості цих людей, вони обов’язково десь проговоряться. Більше того, деякі з них можуть піти і на застосування фізичної сили, не витримавши такого тиску. Потім уже з отриманими свідченнями потрібно апелювати до керівництва спортивної та міжнародної спільноти. Знову ж таки, все це важливо робити, не порушуючи жодних спортивних правил та законів, щоб самим не нарватися на санкції.

Зрештою, по-п’яте, необхідно мобілізувати українців за кордоном під час різноманітних змагань для того, щоб вони влаштовували масштабні протести проти участі росіян та білорусів безпосередньо на турнірах, а також створювали для них максимально некомфортні умови під час їх виступів. Корисно навіть робити це вночі біля готелів, де ті розташовуються, щоб їм не вдавалося нормально відновитися.

Україна в будь-якому разі досягне успіху в разі системної роботи

Таким чином, систематично та послідовно Україна має гарні можливості досягти своїх цілей. Зрештою, організатори змагань, лідери провідних держав, спонсори та громадськість мають усвідомити, що задля безпеки та здорової атмосфери під час спортивних заходів слід виключити росіян та білорусів. Більше того, є шанс, що й самі країни-агресори переконаються, що в такій обстановці для них немає сенсу відправляти спортсменів на міжнародні турніри.

І навіть якщо всі ці дії не досягнуть мети, російським та білоруським атлетам у таких обставинах буде складно фокусуватись на змаганнях, через що варто розраховувати на їхній провал під час тих чи інших виступів.

Словом, українській владі загалом, президенту, спецслужбам та дипломатам необхідно зважитися на системну роботу із застосуванням асиметричних методів, що обов’язково принесе свої плоди. Але перш ніж говорити про це, спершу потрібно хоча б поміняти міністра спорту.