Понад 80% матеріалів про УПЦ МП в українських медіа порушують стандарти, — моніторинг ІМІ

Понад 82% матеріалів в українських онлайн-медіа, які стосувались Української православної церкви Московського патріархату, порушували журналістські стандарти, зокрема мали негативне емоційне забарвлення, містили ознаки мови ворожнечі та порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів. Про це свідчать результати моніторингу ІМІ, який проводили з 1 по 5 квітня.

До моніторингу увійшли онлайн-медіа «УП», «Цензор.Нет», «РБК–Україна», ТСН, 24 канал, «Кореспондент», NV, «Фокус», УНІАН, «Гордон», «Главком», «Обозреватель», «Еспресо», «Телеграф», «Ліга». До вибірки потрапило 548 новин, які стосувались УПЦ МП.

Найбільше про УПЦ МП писали: 24 канал (15,5% загальної кількості матеріалів про УПЦ МП в досліджуваних медіа), ТСН (11,1%) та «Главком» (9,3%). Найменше згадок було у виданнях «Обозреватель» (3,3%) та «Ліга» (3,1%).

Як показав моніторинг, журналісти у своїх матеріалах про інциденти, які останнім часом трапляються зі священниками та вірянами УПЦ МП, часто схильні використовувати емоційну лексику, подекуди мову ворожнечі та маніпуляції.

Одним з найчастіших героїв публікацій став намісник Києво-Печерської лаври від УПЦ МП митрополит Павло Лебідь. Він був героєм майже третини публікацій (28%) у моніторинговий період. 

Найбільше матеріалів про Павла опубліковали ТСН, 24 каналі та «Главком». Сім із п'ятнадцяти медіа йменували у своїх текстах митрополита Павла як «Пашу Мерседеса»: «Телеграф», ТСН, НВ, «Еспресо», 24 канал, УНІАН та «Обозреватель». У матеріалах про митрополита Павла журналісти також вдавалися до емоційної лексики, мови ворожнечі та подекуди маніпуляцій. 

Крім того, як свідчить моніторинг, багато редакцій вдавалися до осудливих, емоційних заголовків й щодо вірян, а не лише очільників УПЦ МП. Зокрема медіа публікували матеріали, в яких згадували дивні та безглузді історії про мирян УПЦ МП, які висміюють їх як не дуже розумних людей

Священників УПЦ МП в українських медіа згадували лише з негативним забарвленням. Зазвичай священники були героями матеріалів про сутички міжконфесійні, сутички на території храму та напади представників УПЦ МП на цивільних.

За висновками моніторингу, лише 5 з 15 редакцій дотримувалися кодексу журналістської етики та стандартів, коли висвітлювали конфліктну тему УПЦ МП. Зокрема редакції «Гордон», «Кореспондент», «Ліга», «Українська правда» та «Цензор.Нет» не вживали емоційних цитат, мови ворожнечі та маніпуляцій у текстах про УПЦ МП.

Крім того, правоохоронці відкрили кримінальні провадження щодо низки священнослужителів та ієрархів УПЦ МП. Зокрема, 1 квітня СБУ повідомила про підозру настоятелю Києво-Печерської Лаври від УПЦ МП Павлу (Лебедю). За інформацією правоохоронців, він виправдовував і заперечував збройну агресію Росії проти України, а також був причетний до розпалювання релігійної ворожнечі. За цими ж статтями СБУ повідомила про підозру керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП Феодосію (Снігірьову).

• Читайте також: Bihus.Info дослідили маєтності митрополита УПЦ МП Павла: два маєтки на мільйон доларів, агробізнес і мерседеси (ВІДЕО)

До того ж, в останні тижні розгорнулись події довкола Києво-Печерської Лаври, після того як 29 березня закінчилась дія договору про оренду приміщень монастиря. УПЦ МП має покинути Лавру, проте представники церкви відмовились виконувати рішення Мінкульту.

30 березня у Лаврі митрополит УПЦ МП Павло поводив себе агресивно і погрожував побити палицею журналіста,  намагався вибити мікрофон і штовхнув кореспондентку каналу «Еспресо» Валерію Пашко. Водночас, священник УПЦ МП на території Лаври штовхнув журналістку Суспільного, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора. Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності на території Києво-Печерської Лаври. Справу передали до суду.