Школа навчить або зруйнує: як врятувати українських учнів від "граніту науки"

Чимало батьків киває у бік Європи і називає переваги, якими може похизуватися освіта більшості іноземних країн. І це не знання, взяті зі стелі, а здобуті власним досвідом. Багато батьків зараз може порівняти українську та іноземні системи освіти через те, що після 24 лютого 2022 року стали біженцями.

Чи можна і як врятувати школярів від надмірного навантаження та що дозволить покращити якість української освіти навіть у час війни, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Хто рятуватиме дітей та українську освіту

Іскрою надії для втомлених українських школярів та їхніх стурбованих батьків стала заява нещодавно призначеного міністра освіти і науки України Оксена Лісового. Він взявся рятувати освіту України у непростий час. І заявив, що кількість предметів у школах треба зменшити.

Міністр зазначив: на українську освіту, процес навчання та якість знань школярів значно вплинули два роки ковіду та рік повномасштабної війни. На сьогодні навантаження на учнів значне: і психологічне, і розумове. Мовиться і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене.

У 7 – 9 класі діти мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах – це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе як пріоритетні,
– наголосив міністр.

Навчальні предмети у 7 – 11 класах в українських школах

• Українська мова;
• Українська література;
• Англійська мова / Німецька мова;
• Зарубіжна література;
• Історія України;
• Всесвітня історія;
• Музичне мистецтво;
• Образотворче мистецтво;
• Алгебра;
• Геометрія;
• Біологія і екологія;
• Географія;
• Фізика;
• Хімія;
• Трудове навчання;
• Інформатика;
• Основи здоров'я;
• Фізична культура
• Основи правознавства;
• Громадянська освіта;
• Астрономія;
• Захист Вітчизни.

Тож, на думку міністра, потрібно вирішувати питання не лише про те, скільки має бути предметів, а й як оптимізувати навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, в якій формі відбувається навчання.

Це питання викликало жваве обговорення у суспільстві, тож очільник МОН запропонував українцям громадське обговорення теми та озвучення варіантів вирішення проблеми.

Лісовий запросив українців до обговорення / Скриншот поста міністра

Що пропонують батьки

Українці активно відгукнулися на пропозицію міністра та у коментарях до його поста на фейсбуці висловили свої думки. При цьому розповіли про закордонний досвід навчання їхніх дітей у різних країнах. Ось що вони кажуть:

• Діти втомлюються не від кількості предметів, а від того, що знання у підручниках та на уроках викладаються нецікаво та несучасно.
• У нас пишуть програми люди, які від практичної освіти далекі, а ми потім ще якось придумуємо, як адаптувати до дітей!
• Діти перевантажені.
• … ми влітку повернулися і весь цей навчальний рік в Україні мої діти дуже сумують за польською школою і страждають в нашій українській школі.
• Для якісної освіти, крім зміни кількості предметів, необхідна (край важливо, і необхідно) зміна організації роботи самого вчителя. Бо та кількість папірців, яку має заповнювати вчитель, – це безглуздя.
• Щодо старшої школи – вважаю, що треба і зменшити кількість, і покращити якість основних предметів - мови, історії. Старшу школу краще зробити профільною.
• Підтримую виборні предмети у старшій школі і скорочення кількості предметів.
• Потрібно скоротити не тільки кількість предметів, а й саму програму перезавантажити. У підручниках багатенько непотрібного є.

Як вирішити проблему

Зменшення кількості предметів у школі – давно перезріле питання. Є чимало штучних предметів, зміст яких дублюється, каже співзасновниця ГО Смарт освіта Іванна Коберник. Водночас велика кількість предметів є причиною недостатньої кількості годин для їх вивчення. А це відчутно на рівні знань школярів. Адже однієї години на тиждень для вивчення предмета недостатньо. Учителі це добре знають. Але щоб зробити уроки 4 – 5 разів на тиждень – необхідно зменшити їхню кількість, вважає вона.

Треба не лише зменшити кількість предметів, а й повністю переформатувати навчальні програми, плани, організації навчального процесу – від форм робіт до шкільного розкладу. Це складне і комплексне завдання, але воно як ніколи потребує вирішення,
– зауважила освітня експертка.

Також вона зазначила: у школах України фізику вивчають у 7 – 11 класі двічі на тиждень. Це неефективно – і результати ЗНО це підтверджують. У Європі і США, наприклад, це предмет викладають 1 – 2 роки обов'язково, більше – на поглиблених курсах. Але 1 рік 5 разів на тиждень – це як два з половиною роки в Україні, тільки зі значно більшою ефективністю.

Також, за словами Коберник, важливо прибрати з освітніх програм усе зайве і другорядне. Проблема складна, але її можна і варто вирішувати. Надання якісної освіти дітям треба зробити пріоритетом.

Українські учні у Чехії / Radioukrajina

Чи є загроза для освітян

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов також долучився до жвавих дискусій українців щодо теми МОН про кількість шкільних предметів. Він заявив, що освітяни в Україні мають турбуватись не про кількість навчальних предметів у школі, а про рівень освіти учнів.

Для нас же головним мають бути не "предмети", а які знання та компетентності отримають наші діти в результаті здобуття освіти. А тут варіацій може бути дуже багато – залежно від запитів та потреб саме наших дітей. Ось це ми маємо робити, про це маємо дбати, а не про перелік "предметів", набір яких дуже і дуже відрізняється у різних країнах,
– наголосив омбудсмен.

Горбачов при цьому вважає, що через переформатування змісту освіти багатьом освітянам доведеться рішуче оновлювати свої навички та методичні підходи, опановувати нові методики викладання, серйозно перенавчатися. А це не всім до вподоби.

Але зробити це все одно доведеться, який би спротив оновленню освіти ми не долали. Бо дітей треба вчити тому, що їм дійсно потрібно у житті. І вчити зацікавлено: щоб школа була тим місцем, куди дитина хоче і буде йти з бажанням, щоб розвиватися і опановувати нові знання,
– акцентував освітній омбудсмен.

Натомість Іванна Коберник переконана: якщо правильно переформатувати роботу, можна уникнути скорочення кількості вчителів.

Що чекає на учнів у майбутньому

Тож, як анонсував Оксен Лісовий, Міносвіти займатиметься не лише питанням зменшення кількості предметів, а й оптимізацією навчальних програм. Зокрема, чиновники вивчатимуть шкільне навантаження на дітей.

А з 2027 року, каже міністр, школярі зможуть обирати той напрямок, який їм до вподоби і потрібний. Це змінить підхід з мультипредметності на конкретний профіль, який цікавий учням.

Наша спільна мета – створити для дітей можливості для здобуття якісної, корисної та сучасної освіти,
– наголосив Лісовий.