Грабуй награбоване: як Україна втрачала державні родовища на користь олігархів

пише видання Бастіон. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами. .

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовцями ПрАТ «НАК «Надра України» (ч. 2 ст. 364 КК України).

Про це повідомляє пресслужба Офісу Генерального прокурора.

За даними слідства, акціонерне товариство займалося інвестиційними проектами у геологорозвідувальній галузі на території України.

Через укладення низки угод з його власності на користь п’яти суб’єктів господарювання незаконно вибуло майно вартістю десятки мільйонів гривень.

Всі ці товариства афілійовані з російським олігархом та народним депутатом України VIII скликання.

Наразі тривають обшуки за місцями здійснення господарської діяльності – в офісних приміщеннях товариств, а також проживання керівників та кінцевих бенефіціарів.

Вилучено документи, які підтверджують незаконність господарських операцій, засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, документи, грошові кошти - понад 300 тис доларів США, 250 тис євро та 1,5 млн грн, законність набуття яких перевіряється.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління ДБР за оперативного супроводу СБУ.

В СБУ додали, як свідчать матеріали розслідування, внаслідок протиправної діяльності посадових осіб ПрАТ “НАК “Надра України” та низки комерційних структур Україна втратила право на Сахалінське нафтогазове родовище у Харківській області.

Пізніше стало відомо, що СБУ проводило обшуки в екснардепа від "Народного фронту" Ігоря Котвіцького та підсанкційного олігарха Павла Фукса.

Довідково:

Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище — належить до Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносного району Східного нафтогазоносного регіону України. Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище в Краснокутському районі Харківської області є найбільшим в Україні. Воно було відкрите у 1981 році, і містить понад 30 мільярдів кубометрів природного газу, 1,7 мільйонів тонн газоконденсату і стільки ж нафти.

Розташоване в Харківській області на відстані 15 км від м. Краснокутськ.

Знаходиться в центральній частині півн. прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини.

Підняття виявлене в 1975 р.

Структура являє собою куполовидну криптодіапірову складку з крутим південним крилом; у нижній частині верхньовізейських відкладів розміри купола близько 6,0х5,0 м, амплітуда близько 450 м. У 1981 р. з відкладів серпуховського ярусу (інт. 4280-4308 м) отримано фонтан газу дебітом 143 тис. м³/добу через штуцер діаметром 8 мм.

Поклади нафти пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, деякі літологічно обмежені. Колектори — пісковики.

Експлуатується з 1984 р. Режим нафтових Покладів — розчиненого газу та газової шапки, газоконденсатних — газовий. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1 — 1144 тис.т нафти; конденсату — 1094 тис. т. Густина дегазованої нафти 828—850 кг/м³. Вміст сірки у нафті 0,046-0,056 мас.%.

У діючому видобувному фонді Сахалінського НГКР станом на 01.01.2018 р. перебувала 31 свердловина, з яких двадцять три газоконденсатних (5, 7, 13, 14, 15, 17, 18, 21, 25, 27, 31, 34, 38, 40, 51, 53, 57, 80, 100, 111, 113, 114, 115) та вісім нафтових (10, 52, 54, 55, 70, 72, 74, 75, 82).

Практично всі нафтові свердловини експлуатуються газліфтним способом, в якості джерела газліфтного газу використовується високонапірний газ газоконденсатних покладів.

У консервації та очікуванні капітального ремонту знаходились дві свердловини 4 та 11, свердловина 19 перебувала в очікуванні переведення на вищезалягаючий горизонт.

Одна свердловина (116) перебувала у спостережному фонді.

Три свердловини перебували у спеціальному фонді: одна нагнітальна (56) та дві водозабірні (61, 62).

Десять свердловин ліквідовано, чотири (2, 6, 12, 16) з геологічних та шість (1, 3, 8, 30, 33, 50) – з технічних причин.

В бурінні та освоєнні після буріння знаходилось чотири свердловини (20, 37, 44 та 48).

Останній Бастіон нагадує читачам, що у 2006 році попри арешт і заборону на відчуження всього майна ДП НАК «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія», накладені виконавчою службою Полтавської області в рамках зведеного виконавчого провадження, тодішній керівник НАК «Надра України» Едуард Ставицький передав майно, спецдозволи на користування надрами підприємства, підряди на буріння та капітальні ремонти новоствореній ним та його компаньйонами компанії «Голден Деррік».

Водночас Ставицький украв у «Полтавнафтогазгеології» спецдозвіл на стратегічне для держави Сахалінське родовище, тільки підраховані запаси на якому налічували понад 30 млрд. куб. м. газу.

Щоб вивести родовище зі стратегічних запасів держави, Ставицький, Присяжнюк, Медведчук, Аваков, Коломойський, Котвицький, Злочевський, Данілов, Льовочкін, Фурсін, Фокін сфальсифікували в ДКЗ геологічні дані по запасах родовища, зменшивши їх у кілька разів.

Зазначені особи в рамках спільної діяльності роками експлуатували родовище на "віджатих" у «Полтавнафтогазгеології» свердловинах, завдавши державі збитків у кілька мільярдів доларів, - зазначив колишній очільник «Полтавнафтогазгеології» Геннадій Сікалов.

Цими діями Ставицький та інші фактично вкрали у держави підприємство «Полтавнафтогазгеологія», нанісши державі Україна шалених збитків.

Потім голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич домігся визнання банкрутом ДП НАК «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія». Цим самим він унеможливив повернення викраденого стратегічно важливого для держави Сахалінського родовища у державну власність, бо ДП НАК «Надра України» немає жодного відношення до Сахалінського родовища, а єдиним ліцензіатом, який мав право на розробку родовища було «Полтавнафтогазгеологія», яке було створене у 1996 році. А саме НАК «Надра України» було створено у 2000 році Злочевським і компаньйонами з метою розкрадання державного майна та передачі його в руки олігархів.

"Останній Бастіон" неодноразово писав про діяльність ДП НАК «Надра України» та нинішнього очільника держпідприємства Тараса Кузьмича.

Попри це, Тарас Кузьмич продовжує очолювати приватну НАК «Надра України» та "ефективно розпоряджатися" викраденим у держави майном.

Реалізуючи золоте правило революції : "грабувати награбоване", в ситуації з Сахалінським родовищем неозброєним оком видно, що Кузьмич і компанія хочуть пограбувати грабіжників.

А ми то не могли зрозуміти, чому рингтоном у Кузьмича лунає: "Вставай, проклятьем заклейменный, весь мир голодных и рабов! ".

Виходячи з очевидного перерозподілу Зеленським, Єрмаком, та іншими бенефіціарами награбованого майна, цікаво, чи будуть грабувати заграбоване у ДГП "ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ" Семиренківське газоконденсатне родовище, завідувачем якого є Ахметов, чи будуть грабувати італійську Ені на Загорянське і Пірківське родовища, вкрадені знову у "Полтавнафтогазгеології", чи будуть грабувати заграбоване Карайкозівське нафтогазоконденсатне родовище, та десятки інших?

Чекаємо пояснень від СБУ, ОГП, САП, НАБУ чому обшуки пройшли тільки у одного із восьми бенефіціарів крадіжки спецдозволу на Сахалінське родовище. Що з іншими? Коли оголосять підозри, коли відшкодують збитки державі, коли відновлять пограбоване ДГП?

Чи, як і в ситуації з міністром оборони Яйцевим, за розкрадання 600 чоловік з міністерства притягнуть до відповідальності, але в тюрму і на ешафот жодний з них не піде? Включаючи і Яйцева.