У львівській лікарні Святого Луки ортопеди-травматологи наважилися на складну і розтягнуту в часі операцію, щоб здійснити мрію 19-річного юнака.
У результаті перенесеної в ранньому дитинстві підступної хвороби – поліомієліту – у Михайла розвинувся синдром короткої ноги. Все своє життя хлопець страждає не лише від неможливості жити, як його однолітки, бо дефект правої ноги не дозволяє не лише бігати, стрибати, а й швидко ходити.
Постійний біль у спині, перекос у тазі, атрофія м’язів і купа комплексів ведуть до депресії та відчаю.
Коли Мишкові виповнилося пів року, мама забила тривогу: права ніжка малюка не рухалася, звисала, наче паралізована. Невропатологи ошелешили діагнозом – поліомієліт.
– Того дня я ніколи не забуду, саме тоді почався наш шлях боротьби з недугою, – згадує мама Михайла.
Сорок днів у інфекційній лікарні не дали очікуваного покращення. З’ясувалося, що поліомієліт встиг навіть за такий короткий термін незворотно вразити нервову систему хлопчика. Права ніжка сповільнила ріст.
З того моменту Михайлик відчував себе неповноцінним. Мусив ходити з масивною ортопедичною устілкою у спеціальних високих чоботах.
Про те, щоб бігати чи стрибати, можна було лише мріяти. І він мріяв… коли-небудь одягнути кросівки. Проте йшли роки, і мрія здавалася уже нездійсненною.
На момент звернення у лікарню святого Луки права нога юнака була коротша за ліву на 5 см.
Лікарі після всіх аналізів прийняли рішення таки оперувати. Операція з подовження кінцівки, остеотомія, не одразу дає результат.
У кістку в двох місцях встановили апарат Ілізарова. По мірі росту ноги апарат подовжуватимуть, допоки не наростять потрібні сантиметри.
Попереду ще п’ять місяців лікування та реабілітації. Однак кросівки Михайло вже купив і навіть зробив у них перші кроки.
Джерело і фото: