Чим здивували польські школи: меса – замість уроків, а двійка – бал прохідний

Після початку бойових дій більшість біженців із України осіла у сусідній Польщі. Поки дорослі активно шукали житло та роботу, дітей відправляли до місцевих шкіл. І якщо наприкінці минулого року більшість новоприбулих дітей навчалися в інтеграційних класах, з вересня їх уже розподілили у польські.

У різних воєводствах Польщі свої нюанси навчання. Але багато спільного для всієї країни. Чим українців здивувала польська школа? Про це KP.UA розповіли Марина із Познані, Ірина із Варшави та Олена із Кельця.

"Домашка" в режимі "лайт"

– Для мене головна відмінність польської школи від української – менше навантаження. Особливо це стосується молодших класів. Уроки у малюків відбуваються в ігровій формі, дітей не навантажують купою завдань.

Великий плюс місцевих шкіл – мінімальна "домашка". Думаю, завдяки цьому у дітей не виникає огиди до школи, - ділиться враженнями від польської школи Марина із Познані.

У першокласників немає поділу на предмети. Є один предмет, який об'єднує різні дисципліни, - така форма навчання покликана дати дітям базові знання про світ. Найчастіше малюків залучають до виконання будь-якого проєкту у групах.

- Іноді пластику (ІЗО) та техніку (працю) задають додому, якщо на уроці діти щось не встигають. На польській частіше дають читати книги, - розповіла Марина.

Додаткова польська для іноземців

Для іноземних учнів школа організовує додаткові заняття з польської мови – 2-3 рази на тиждень. Завдання на таких уроках прості – найчастіше це слова рівня А1-А2. Різниця в рівні викладання мови для іноземців та звичайним уроком польської мови - величезна. Тому, щоб наздогнати клас (у тому числі читати і розуміти повноцінно книги), занять має бути чимало.

Група продовженого дня - з 6.30

Як і в школах України, у Польщі є групи продовженого дня.. Проте працюють вони  з 6.30 (спеціально для батьків, яким на роботі потрібно бути зарано)  до 17.00.

Релігія чи Етика

– У польських школах двічі на тиждень викладають факультативний предмет - релігію. У нас її читає ксьонз із найближчого костелу. У Великий піст, на найголовніші меси, дітей водять до церкви. Для таких походів скасовують навіть уроки, – розповіла Олена.

Подібна практика поширена по всій Польщі. Навіть у маленьких містах дуже багато костелів - на месах яблуку ніде впасти.

– Не хочете релігію – обирайте етику, – сказала нам завуч на початку навчального року. Незважаючи на те, що більшість дітей обирають релігію, ми зупинилися на етиці: все-таки ми не католики.

Під час уроку діти обговорюють сімейні традиції, толерантність, доброту та інші загальнолюдські теми. Думаю, нікому не завадить. До того ж додаткова практика польської, - вважає Олена.

Дрес-код - відсутній

- Спочатку дитина ходила до школи так, як ми звикли в Україні - дотримуючись ділового стилю. Потім син запитав: навіщо я так ходжу? Усі одягаються, як хочуть... З того часу його складно змусити одягти щось, крім спортивок, - зазначає Олена.

- Мій син ходить до школи у спортивному одязі: йому так зручно. Племінник більше любить штани, – каже Ірина.

До речі, на день святого Патрика всі приходять у зеленому, у всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, на знак підтримки людей із цим діагнозом, – у синьому. Був і піжамний день. За «належний» зовнішній вигляд ставили додаткові бали з поведінки.

Шкільна дружба та сварки по-польськи

- Що стосується стосунків між дітьми, у нас школа невелика, поруч приватний сектор, де всі один одного знають, - як у великому селі. Вчитель стежить, щоб у класі не було суперечок, щоб усі один з одним дружили, – каже Марина. - Єдина складність, на перервах забороняють розмовляти українською та російською: вчителі пояснюють це тим, що діти мають адаптуватися.

До речі, про адаптацію. Спочатку ми були в адаптаційному класі, потім перейшли до звичайного польськоїго Слід сказати, зі своїми виникало більше конфліктів, ніж у польському класі. Особисто я нікому не рекомендую віддавати дитину до адаптаційного класу, особливо різновікового, - поділилася своїм досвідом Марина.

- Коли ми тільки прийшли до польської школи, дитині кинулося у вічі те, що тут немає булінгу - і це вперше (у попередніх трьох школах було інакше). Однак згодом з'ясувалося: група дівчаток любить задиратися і бігає скаржитися вчителям на новеньких. Хто перший поскаржився - той і має рацію.

З хлопчиками 10-12 років проблем небагато. Але якщо між хлопцями трапиться бійка, знімуть бали за поведінку з обох, хто б не починав. Якщо забіяків помітили старші - їх відведуть до психолога. Там розповідають, що у разі нападу не можна відповідати – треба говорити про проблему вчителям.

- Цікаво, що моя дитина найбільше потоваришувала з хлопчиком, з яким у минулому побилася. Тепер діти спілкуються один з одним… англійською. Мабуть, наша ламана польська звучить для місцевих надто дико, – розповіла Ірина.

- У нашій школі ставлення дітей один до одного безпосередньо залежить від того, хто як грає у футбол. «Зірки» футболу – у всіх у пошані. Ну а якщо з "фізрою" не пощастило – можна потрапити у немилість усієї школи. Дивно, але на дівчаток це правило поширюється також, – поділилася враженнями Олена.

Контрольні/тести - багато завдань на логіку

– До контрольної чи тесту мало зазубрити матеріал, над ними ще треба подумати, – каже Марина. – Якщо ми знаємо, що буде контрольна, змушуємо готуватися до неї додатково. Найчастіше трапляється те, що у тексті підручника виділено жирним. Також слід звернути увагу на перевірочні питання.

З математики багато ребусів. Знанням формул та вмінням вирішувати приклади не обмежишся.

Важких підлітків «карати» не поспішають

- Наша школа у Познані поділена на 3 частини. Перша частина – це «зерувка», де знаходяться підготовчі класи. Друга – куди ходять діти середньої школи (до 6-го класу). Старшокласники ходять до тієї ж школи, але вхід з іншого боку. З ними найчастіше виникають проблеми – вчителі скаржаться на потворну поведінку підлітків у туалетах. Хтось там таємно палить. Але не спійманий – не злодій.

І, як і у нас, дівчаткам не можна ходити з макіяжем та носити дорогі прикраси, – каже Марина.

- За словами дитини, діти зі старших класів творять, що хочуть. На перерві до туалету зайти неможливо: крани виривають, унітази розбивають, забруднюють туалетний папір і засовують в автомати з їжею. Дивно інше: вчителі цього зазвичай «не помічають». Для наших шкіл таке неможливо. У результаті, учням молодших класів доводиться відпрошуватися в туалет на уроках: ходити туди на перервах особливо ніхто не ризикує, - дивується Олена.

Шкільні дозвілля - подорожі та кіно

- Щороку навесні після Великодня діти їздять до якогось міста на екскурсію. З усіх паралельних класів збирають цілий автобус. Бронюють місця заздалегідь через турагентство. Цього року планується поїздка із ночівлею. Зазвичай це або гори, або велике місто з безліччю пам'яток.

Мінімум двічі на рік клас ходить у кіно, – розповіла Марина.

Грошові побори та подарунки

- Відмінність за подарунками та збиранням грошей між школами України та Польщі колосальна. Зазвичай поборів як таких немає. Хочеш – купуй подарунок, не хочеш – не купуй. Ніхто пальцем тикати не буде, – каже Марина.

- У нашому класі ми здаємо по 100 злотих на рік. З цих грошей купують подарунки вчителям, дівчаткам на 8 березня та хлопчикам на «день хлопака» (30 вересня. – Ред.). Такого, що треба відремонтувати клас за рахунок батьків чи заплатити за охорону школи, тут немає: ніхто нічого не ремонтує.

У племінника немає поборів взагалі. Можуть скинутися по 10 злотих до 8 березня на символічні подарунки вчителю та дівчаткам. Класних грошей у них також немає. За потребою скинулися – купили подарунок. Дуже зручно.

Ставлення до інвалідів

За словами багатодітної мами Ірини, один із синів якої страждає на аутизм, до інвалідів у школах Польщі ставляться набагато спокійніше, ніж удома. В українських школах однокласники частіше ображали дітей із особливими потребами, деякі батьки взагалі вимагали в чатах «прибрати зі школи цих дебілів».

Зовсім інше ставлення вони побачили у школах Польщі. Місцеві діти аутистів не лякалися і не намагалися образити: люди з інвалідністю у Польщі - повноцінні члени суспільства.

Єдина складність, з якою зіткнулася Ірина, - вчителю було важко проводити урок: аутисти рідко дотримуються вказівок педагога. Зрештою, звичайну школу довелося змінити на спеціалізовану, проте адекватність сприйняття людей з особливими потребами не могла залишитись непоміченою.

Залишитися на другий рік у польській школі – звичайна справа

– В Україні дітей майже ніколи не залишають на другий рік – у Польщі це нормальна практика. Однак якщо батьки уважно стежать за успіхами дитини і тримають руку на пульсі, легко не допустити проблем, - стверджує Марина.

Примітно, що двійка у школах Польщі – бал прохідний. А ось одиниця – оцінка незадовільна. Однак у деяких випадках її можна виправити.

– У племінника було дві одиниці – з польської та німецької: він ніколи їх не вчив, до Польщі приїхав лише у квітні, – згадує Марина історію родича з України.

Оскільки всі інші предмети хлопчик тягнув, йому, тоді єдиному українцю у класі, дозволили перездати мови шкільній комісії у серпні. Обіцяли: якщо все вийде, його переведуть до 8-го класу. Все літо дитина займалася з репетитором з польської та німецької. На щастя, предмети він здав – йому поставили двійки.

Потрібно мати на увазі, навіть якщо ти все вивчиш на 6, тобі все одно оцінку вище за двійку не ставлять, - пояснює Марина. - Поставити оцінку вище на перездачі ніхто не має права.

Однак, навіть якщо дитину перевели до іншого класу з одиницею (таке також можливо), педагоги уважно відстежують його успіхи.

- Якщо когось із 7-го класу переведуть у 8-й, а дитина не тягне програму, йому можуть сказати: вибач, іди знову в 7-й, - продовжила наша співрозмовниця. - Із племінником у класі навчається хлопчик із України. І якщо племіннику 14, то цьому хлопчику вже 17. Чому так? Його втретє (!) залишили у 8-му класі.

У подруги дитину перевели до 8-го класу з однією одиницею. За нею спостерігають – поки що встигає. Хоча в цьому ж класі навчається ще один хлопчик – його залишили на другий рік через одну одиницю – за техніку (аналог наших праць).

Різниця програм та випускні класи

- В Україні програма насичена та прогресивна – у Польщі більш розтягнута. Коли приїхали з України, дитині було легко з математикою та англійською – вчителі не могли її нахвалити. Казали: треба ж, польську не знає, але як добре у нього з математикою та англійською!

У 8-му, випускному класі, основні бали йдуть за іспити – польську, математику та англійську. Також підсумовуються всі оцінки за рік. До цього ти можеш додати додаткові бали за волонтерство, за те, що брав участь у конкурсах, за поведінку. Все це особливо важливо наприкінці 8-го класу. А після його закінчення можна йти до технікуму або ліцею, - пояснює Марина.

– Однак, щоб потрапити до технікуму на хорошу спеціальність, таку як «інформатик», треба набрати мінімум 140 балів – так було минулого року. Основна кількість із цих 140 балів – твої випускні іспити. В ідеалі, якщо всі іспити написати на 80%, то, можливо, з добрими оцінками набереться 140. Але якщо хтось інший набере балів більше – тебе вже не візьмуть.

А що ще?

Що таке «зерувка» і навіщо вона потрібна

Навчання у школах Польщі починається з 6-7 років, залежно від підготовки дитини. Перед школою діти протягом року повинні пройти обов'язковий підготовчий курс у дитячих садках або початкових школах, це так звана zerówka - нульовка.

Там діти вчаться читати, писати, рахувати, малювати і приходять до 1-го класу з певним набором знань та навичок.

Після цього - навчання в базовій школі (8 років) і триває у старшій (4 роки). Загалом діти навчаються 12 років і до 19-20 років отримують атестат зрілості (matura), що дає право вступу до вищого навчального закладу.

Як організовано навчальний рік?

Початок навчального року, як і в нас, – 1 вересня. Але замість чвертей польський навчальний рік поділено на 2 семестри. Канікули між ними становлять 2 тижні. Вони проводяться у різний час у різних воєводствах від середини січня до кінця лютого.

Крім того, є святкові перерви – перед 1 листопада, між Різдвом та Новим роком, а також у дні Великодня, травневих свят та Божого Тіла у червні. Закінчується навчальний рік у 20-х числах червня.

Спілкування батьків та вчителів

Дізнатися про успіхи дитини можна через систему електронного щоденника - Librus чи Vulcan. На початку першого року батькам роздають паролі на вхід. Через повідомлення в електронному щоденнику батьки можуть написати звільнення від занять через хворобу або сімейні обставини, поставити запитання вчителю або класному керівнику, а також відповісти на повідомлення. У щоденнику можна побачити оцінки учня, зауваження, порівняти рівень успішності дитини з іншими дітьми, дізнатися про розклад та терміни майбутніх контрольних.

Вища оцінка - шість

У Польщі діти навчаються за шестибальною системою, де

       1 - оцінка незадовільна;

       2 - допустима оцінка;

       3 - задовільна оцінка;

       4 - гарна оцінка;

       5 - дуже хороша оцінка;

       6 - відмінна оцінка.

Окрім оцінок у журналі, може бути вказана Waga oceny («вага оцінки»). Так, скажемо, п'ятірка за контрольну та за домашню роботу має різну вагу та важливість. Частково таку Waga oceny встановлено на рівні міністерства, частково вводиться безпосередньо школою.

Важливо!

Трапляються випадки, коли батьки скривдженої дитини йдуть у навчальні заклади, щоб провчити кривдників чада. За польськими законами, це може бути розцінено як злочин!

Максимальне покарання лише за загрозу – до 2 років позбавлення волі. Хапання за руку чи плече може вже розцінюватися як порушення тілесної недоторканності, що теж карається в'язницею.

Про можливий булінг, а тим більше про завдання тілесних ушкоджень, необхідно повідомити педагогів. Якщо спілкування не дало результату, можна залучити поліцію та прокуратуру. Головне, у жодному разі не розбиратися з неповнолітніми самостійно.