"Телеграф" розповідає цікаві факти про Україну, її історію та особистостей, які ви могли не знати
Український письменник Юрій Будяк (справжнє ім'я Юрій Покос) в юності воював в англо-бурській війні у Південній Африці, де доля звела його з майбутнім британським прем’єром Вінстоном Черчиллем. Цю історію згадують як у західних біографіях Черчилля, її описує і Василь Минко у книжці спогадів "Червоний Парнас".
Спершу Будяк воював рядовим, а згодом став командиром невеличкого загону. Діяв той загін по-партизанському: уночі нападав на британців, тихо, поодинці знищував їх. Якось загін українця напав на бронепоїзд із британськими солдатами. Один з них кинувся до Будяка з блокнотом і олівцем.
"Кореспондент?" — запитав Юрій. Репортером виявився Черчилль. Він був єдиним, кого тоді завдяки наказу Будяка не розстріляли.
Згідно з однією версією розвитку подій, пізніше англійці атакували позиції бурів, на яких були Будяк і Черчилль. Тоді кореспонденту випала нагода віддячити за порятунок. Він попросив офіцерів за українця. Потім запропонував їхати з ним до Лондона. Батько Вінстона – нащадок герцогів Мальборо лорд Черчилль – дізнався про роль Юрія в порятунку сина і вирішив віддячити. Запропонував влаштувати в Оксфордський університет. Але погана підготовка й низький рівень володіння англійською не дали Юрієві змоги навчатися в університеті. Тому він, трохи помандрувавши, повернувся в Україну.
У Києві Будяк учителював, писав повісті, оповідання, поеми та вірші. У 1917–1921 років виступив співорганізатором Білоцерківської української гімназії ім. Бориса Грінченка. Був заступником голови місцевої "Просвіти". Деякий час працював у Генеральному секретаріаті внутрішніх справ при Українській Центральній Раді.