Пєсков офіційно став міжнародним злочинцем: дайджест пропаганди за 21-23 квітня

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 21-23 квітня.

1. «Нештатний схід» у Бєлгороді
2. Кремлівсько-«вагнерівське» ОЗУ
3. Рашизм на Красній площі
4. Лю Шайє обурив Європу

«Нештатний схід» у Бєлгороді

21 квітня у Росії додали черговий перл у пропагандистську «новомову». Народився він у зв’язку з авіаційним ударом, який ВКС РФ завдали по російському місту Бєлгород. І хоча у Шойгу досить швидко (як для них) пояснили це «нештатним сходом авіаційного боєприпасу»,

НАСПРАВДІ, пропаганда була швидше. 

Так, «Царьград» вимагав негайних «ударів відплати по центрам прийняття рішень»

Ще далі пішов телеканал «Россия 1». Коментуючи вибух у Бєлгороді, ведучий заявив, що «сучасна бойова техніка дозволяє російським підрозділам ліквідувати екстремістів у зоні СВО з мінімальної відстані».

Звичайно, шаблон новини був написаний заздалегідь і стосувався, цілком вірогідно, того ж Харкова, а відредагувати його не встигли.

А вже 22 квітня з’ясувалося, що «нештатних сходів» (фактично: погано прикріплена бомба просто зірвалася) було два. Хоча те, що «у Бєлгороді впало дві бомби, а влада це приховувала», було відомо ще 21 квітня. Друга бомба не вибухнула, а пішла під землю, …зачепивши будинок.

Губернатор Бєлгородської області Гладков вирішив не пов’язувати одне з другим і назвав знахідку не бомбою, а «вибухонебезпечним предметом».

Тобто поряд із півтонною бомбою перебувало понад 3000 осіб і на розуміння того, що це небезпечно, знадобилося 36 годин. Тому довелося евакуювати жителів 17 багатоквартирних будинків.

Цікаво, що ще в грудні міністр оборони РФ Шойгу особисто запевняв, що «до мінімуму зведено кількість авіаційних подій». А в жовтні у Єйську винищувач-бомбардувальник Су-34 впав на 9-поверховий житловий будинок. Тоді загинули десятки людей.

Звісно, атака ВКС РФ на Бєлгород у порівнянні з Єйськом залишила по собі хіба переляк. Але бомб і ракет у «другої армії світу» ще вистачає, тому розслаблятися росіянам не варто.

Кремлівсько-«вагнерівське» ОЗУ

22 квітня ватажок ПВК «Вагнер» Пригожин розповів про скоєний сином офіційного представника Кремля Пєскова злочин.

НАСПРАВДІ, якщо Пригожин каже, що добро для вступу до його злочинного угруповання Пєскова-молодшого надав особисто Пєсков-старший, то це є прямим доказом у справі про кремлівсько-«вагнерівське» організоване злочинне угруповання (ОЗУ).  

Нехай і з усіма відповідними гібридними «аксесуарами», починаючи з підробленого паспорту (за це за російським законодавством загрожує до року позбавлення волі, за статтею про найманство ще до семи) і завершуючи воєнними злочинами.

Але вся ця фантастична історія (наприклад, під час нібито перебування Пєскова на Донбасі на його Tesla у Москві двічі накладався штраф) дуже схожа на чергову недолугу пропагандистську спецоперацію. Мета – переконати холопів у тому, що «діти баринів теж воюють». Ба більше, за слова Пєскова-молодшого, його ще й нагородили медаллю «За відвагу». (Цікаво, чи в нагородних документах фальшиве прізвище, ім’я та по батькові?)

Окремої «логічності» цій історії додав «політолог Марков», який так хотів прислужитися Пєскову, що проілюстрував цю новину світлиною з присяги сина експрезидента України Петра Порошенка.

Але після того, як у Пєскова і Порошенка виявився «один син на двох» – і над цим реготали вже в самій Росії, Марков негайно списав все на втомленого суботнім вечором адміна свого Telegram-каналу, українську ІПСО та іншу «фашистську нечисть». Загалом, все як у методичці: промазав на інформаційному полі бою — винні вороги.

Взагалі-то видавати українське за російське і навпаки – пропаганді не вперше. Наприклад, 21 квітня 2022 року на НТВ розповіли про окупований Херсон, і як налагоджується у ньому життя, як «матусі гуляють із візками, а на майданчиках граються діти». І взагалі як чудово стало за Росії.

«Херсонську чудовість» тоді у квітні 2022-го проілюстрували вулицею Свердлова з вже згаданого Єйська, на який за півроку після того фейку гепнувся Су-34. 

Але пропаганда навіть не відчуває, що карма за «єйський Херсон» та іншу брехню вже не просто наздогнала Росію, а дає останнє бєлгородське попередження.

А 22 квітня, наприклад, пропагандистський ресурс Readovka вбив свій же фейк про вбитих українських солдатів. А потім пояснював, що «нас зламали», навіть, визнав, що «українська пропаганда працює блискуче» і назвав це «рутинним епізодом інформаційної війни, якому не слід надавати значення».

Фейковість пропаганди протягом року так само незмінна, як і «успіхи» російської армії, яку вона обслуговує.

А Пєскову, звісно, приготуватися. «Вагнерівці» останнім часом регулярно роблять явку з повинною. Тепер з цим транснаціональним міжнародним злочинним угрупованням міцно пов’язаний і Кремль.

Рашизм на Красній площі

22 квітня став в Росії та днем зірки музичної пропаганди, співака Ярослава Дронова, більш відомого як SHAMANN. Він заспівав пісню «МИ» на Красній площі.

SHAMANN крокує по ній з пов’язкою-триколором на передпліччі подібно до хлопчика-нациста з легендарного фільму «Кабаре» Боба Фосса, який співає пісню «Майбутнє належить нам».

НАСПРАВДІ, цей кліп було зроблено настільки недолуго, що заволали, навіть, Z-патріоти. 

Перші задавалися питанням: «Навіщо співати пісню про те, що «ми не на колінах», якщо на ногах наколінники?».

Другі підмітили, що «блондин з чубчиком і голеними скронями, важкі черевики, пов’язка на рукаві (добре, що не чорно-біло-червона), і відомий Gott mit uns у приспіві. За такого Лебедева-Кумача (радянський композитор. Ред.) товариш Сталін розстріляв би всіх причетних. І правильно б зробив. До дня народження Гітлера пісню випустили, між іншим».

Треті зробили висновки: «Коли в православній Росії головний патріотичний співак з ім’ям Шаман, а головний символ боротьби за росіян і проти нацизму в Україні це буква Z, то багато хто робить висновок, що нагорі щось не так. Шаманізм та Z це не наше».

Четверті дякують: «Добре, що не зіганув на завершення. Але це косплей соратників Адольфа Алоїзовича. Проблема системи в тому, що російських патріотів зображують непатріоти за гроші».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рашистська пропаганда на фашистський мотив

Їхня проблема насправді лише одна: рашизм естетично та риторично так довго і старанно косплеїв фашизм, що волати про це вже пізно. І насамперед Z-патріотам.

Лю Шайє обурив Європу

І наостанок про нашумілий виступ посла КНР у Франції Лю Шайє в інтерв’ю каналу LCI, в якому той заявив, що держави, які утворилися після розпаду СРСР, «не мають ефективного статусу в глобальному праві, оскільки немає міжнародної угоди, яка конкретизувала б їх статус як суверенних країн».

Посол КНР також висловив свою позицію щодо Криму — мовляв, «кожен сприймає його проблему по-своєму…».

НАСПРАВДІ, радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк наголосив, що такі заяви транслюють позицію Росії: «Дивно чути від представника країни, що ретельно ставиться до своєї тисячолітньої історії, абсурдну версію «історії Криму». Хочете бути великим політичним гравцем – не переказуйте пропаганду російських аутсайдерів».

Посол України у Франції Вадим Омельченко заявив, що у посла КНР або «є очевидні проблеми з географією, або його заява суперечить позиції офіційного Пекіна про зусилля щодо встановлення миру в Україні на основі міжнародного права, цілей та принципів Статуту ООН».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учень і «старший брат РФ»: як Китай веде інформаційні війни проти Заходу

Інтерв’ю негайно викликало негативну реакцію в представників Латвії, Литви, Естонії та Франції. Близько 80 парламентаріїв Європи вже звернулися до глави МЗС Франції Катрін Колона із закликом оголосити персоною нон ґрата китайського посла.

Адже трактувати його слова можна як констатацію того, що міжнародно визнані кордони вже не є непорушними. 

Але варто нагадати, що після розпаду СРСР Україна (включно з Кримом) була визнана всім міжнародним співтовариством. І КНР у тому числі. А в ООН Україна засідає навіть на чверть століття довше, ніж комуністичний Китай. 

Тому проблеми Криму не існує, і вона не в Україні, а суто в Росії та деяких дивних трактуваннях норм міжнародного права, дотримуватись яких Пекін не просто регулярно закликає, а й сам зобов’язався – як постійний член Ради Безпеки ООН.