"Програли вчисту". ЗМІ пояснили, чому уряд Шмигаля не отримав бажаного на переговорах з ЄС по зерну

Кабінет міністрів України на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем зазнав поразки у переговорах із європейськими країнами щодо експорту продовольчих товарів.

Таку думку озвучують автори матеріалу, який опублікувало видання "Цензор.Нет". Журналісти відзначають, що уряд не спромігся захистити найбільшу галузь, яка генерує валютну виручку, ухвалені компроміси у переговорах з урядами сусідніх країн можна вважати поступками на умовах наших європейських партнерів, а подальші переговори проходять уже фактично без участі української сторони.

Слід нагадати, що станом на ранок понеділка Єврокомісія попередньо погодилася на заборону імпорту до п’яти "критичних" прикордонних країн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Це сталось внаслідок тиску з боку фермерів п’яти країн, які межують з Україною, та рішення урядів Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини повністю або частково заборонити імпорт або навіть транзит своєю територією спочатку зерна, а згодом і всієї агропродукції.

Журналісти вважають, що такий результат слід вважати поразкою уряду з кількох причин.

По-перше, на їхню думку, команда Дениса Шмигаля пристала, ймовірно, на першу ж озвучену пропозицію — про конвойований транзит зерна і заборону імпорту. "Виглядає так, що поляки заздалегідь "задерли планку", аби мати простір для переговорів. І це не кажучи вже про те, що національний уряд пішов на прямі порушення Угоди про асоціацію і внутрішніх правил ЄС щодо розподілу відповідальності за сфери впливу. Україна явно поспішила, намагаючись вирішити проблему на національному рівні — хоча при цьому мала всі підстави звертатися по допомогу в Брюссель. В результаті, слабшу переговорну позицію побачили інші країни і Єврокомісія. І зараз переговори про "зернову кризу" в ЄС проходять взагалі без України", — йдеться в статті.

По-друге, на думку авторів, Україна не використала аргумент про те, що на дешевшому українському зерні добре заробили європейські трейдери і споживачі, які отримали більше дешевших продуктів. Крім того, завдяки нижчим цінам на нашу агропродукцію, в цілому по ЄС знизився рівень інфляції. "Тож ефект для європейських економік, які прийняли на себе аграрний транзит з України — в кінцевому підсумку однозначно позитивний", — вважають автори.

По-третє, окремих учасників протестів ЗМІ ідентифікували як імовірних агентів Кремля, а уряд України міг використати це на свою користь і не продемонструвати об’єднавчі ініціативи на противагу такій підривній діяльності ворога. Проте не зробив цього.

По-четверте, ситуація, що склалась, продемонструвала, наскільки серйозними будуть виклики для Києва, коли Україна стане членом ЄС. "Європейці очевидно вже сьогодні прораховують наслідки від постачання на об’єднаний у майбутньому ринок українського продовольства, адже "протистояння" між системою масштабних агрохолдингів і дрібним розрізненим фермерством майже напевне виграє перша модель. …. Чи готовий уряд захищати наших виробників та їхні інтереси на цьому рівні? Є підозра, що самі аграрії у це вже не вірять", — сказано в статті.

Насамкінець, на думку авторів, у уряду Дениса Шмигаля немає "асиметричних" відповідей на подібні кризи в майбутньому. "Такою універсальною відповіддю міг би стати класичний набір реформ: судова, правоохоронна, податкова, пенсійна, енергетична тощо. …. Наприклад — прозорі і зрозумілі умови інвестицій для європейського бізнесу, участь у відбудові України, інфраструктуру для інновацій. Поки що такої універсальної відповіді немає — і не передбачається в найближчому майбутньому", — підсумовують автори.

Вони вважають, що неврегульованість продовольчої кризи може негативно вплинути на рейтинг президента Володимира Зеленського і переговорну позиції з партнерами у військових питаннях. "У ситуації, коли уряд — єдина задача якого "закривати" економіку — не здатен впоратися із великою — проте не катастрофічною — кризою, і впевнено здає економічні інтереси держави за першої ж нагоди — виникають великі сумніви в його спроможності провести країну через невизначеності і шторми воєнного часу, а також здатності забезпечити ефективне і прозоре відновлення країни після війни", — йдеться в статті.