Тіснота, пліснява та сморід: в яких умовах виживають біженці в Україні та хто за це має відповісти

В Україні обліковано 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб. Однак реальна кількість людей, котрих війна змусила покинути свої домівки та рятувати життя, може становити майже 7 млн. Держава ніби-то всіляко намагається підтримувати переселенців. До прикладу, минулого року з бюджету виплатили 55 млрд грн допомоги на проживання.

Втім, останні перевірки умов проживання внутрішньо переміщених осіб викликають сумніви щодо компетентності, принаймні, місцевої влади у цьому питанні. Співробітники Офісу омбудсмена неодноразово фіксують порушення умов для біженців. Приміщення, що надаються державою, виявилися жахливими — люди сидять без світла, подекуди без води, у всіх кімнатах є грибок і пліснява. Іноді людям доводиться зберігати продукти в антисанітарних умовах – на підлозі.

Поки держава планує реалізувати перебудову старого житлового фонду, через непридатні для життя умови, у гуртожитках назрівають скандали. Звісно, не всі житлові фонди для ВПО є некомфортними. Деякі місцеві ради поставилися до виклику відповідально та підготували гідні умови для українців, що змушені були покинути рідну домівку. Однак як свідчать останні перевірки, ситуація здебільшого проблематична.

"Телеграф" розповідає, як подекуди виглядають приміщення для ВПО та як боротися з "компетентними" органами, які не реагують на виявлені порушення.

Тернопільщина

Для ВПО на Тернопільщині виділили декілька гуртожитків вищих професійних училищ, сільський дитячий садочок та комплекс будівель дільничної комунальної лікарні.

І як виявили представники офісу уповноваженого ВР з прав людини, у всіх цих місцях проживання внутрішньо переміщених осіб є серйозні проблеми.

Що ж, усі приміщення уражені грибком і пліснявою. У дитсадку через проблеми з каналізацією — проблеми з душовими кімнатами, аж до неможливості користуватися. У одному з гуртожитків відсутність електрики. Ба більше переселенцям не вистачає елементарних меблів для місць загального користування.

Дніпропетровщина

Порушення умов проживання ВПО спостерігається і на Дніпропетровщині. Як повідомив омбудсман Дмитро Лубінець, у всіх відвіданих пунктах розміщення було виявлено ті чи інші порушення. Однак найгірша ситуація в гуртожитку №5 та транзитному пункті розміщення ВПО.

Окрім незадовільного технічного та санітарно-гігієнічного стану, у пункті не забезпечене роздільне проживання для сімей, дітей, чоловіків та жінок – облаштований лише один санвузол та одна пральна машина на всіх. Тут також немає належних умов для маломобільних груп населення.

З’їхати на орендоване житло переселенці не мають змоги через завищену вартість оренди кімнат, яка для більшості ВПО є "непідйомною".

Закарпаття

У Мукачеві через погані житлові умови для внутрішньо переміщених осіб навіть розгорівся скандал. Люди скаржаться на нелюдські умови проживання:

• будівля стара і потребує капітального ремонту;
• немає централізованого опалення, тільки піч-буржуйка та обігрівачі. У березні температура повітря в кімнатах була +15-16 градусів, а в коридорах – не більше 10 тепла. Через це – висока вологість, на стінах і стелі — пліснява;
• порушення правил протипожежної безпеки, кімнати доводиться одночасно використовувати для відпочинку, як кухню, для прання та зберігання дров.;
• на велику кількість людей різного віку один старий санвузол і душова, які до того ж в одному приміщенні, розділеному перегородкою

Волинь

Ситуація схожа. У кімнатах хостела, в кожній з яких мешкають 11 внутрішньо переміщених осіб – пліснява й грибок, у будівлі – сморід: через погану каналізацію випаровуються стічні води. Людям з інвалідністю, які потребують соціального супроводу, не дають допомогу по догляду.

Як зазначається, з мешканців ще й беруть гроші за оренду такого житла. При цьому на їхні нарікання ніхто не реагує.

Такі умови проживання внутрішньо переміщених унеможливлюють реалізацію їхнього права на гідний рівень життя, створюють загрозу для їхнього здоров’я. Зрештою, як розповідав "Телеграф" раніше, влада обіцяла реалізувати план будівництва та забезпечити житлом переселенців ще до зими 2022. Та поки що питаннями побуту переселенців займаються різного роду громадські організації.

Як боротися за покращення умов у гуртожитках для ВПО?

Як розповів "Телеграфу" адвокат юридичної компанії Микола Максимов, відповідальність за умови лежить на місцевій владі. Саме міські та селищні ради обирають які приміщення надати для ВПО. Вже контролем цільового використання виділених приміщень та ремонтом займається балансоутримувач будинку (ред. — власник відповідного майна).

"Загалом ці житлові приміщення надаються переселенцям у тимчасове користування на строк до одного року. Строк можна продовжити якщо ваш статус за цей час не змінився або якщо ви не набули іншого місця проживання. Звісно, що житло надається безкоштовно, єдина оплата яку вони можуть вимагати — комунальні послуги. Окрім того, переселенцям зобов'язані надати лише придатні для проживання житлові приміщення. Якщо органи місцевого самоврядування цього не виконують, то потрібно писати заяви та боротися за зміни. За законом, вони зобов’язані забезпечувати ремонт за власний рахунок. Про це говорить Житловий кодекс в ст. 15, 16", — відповідає Максимов.

Юристи рекомендують при порушенні санітарних чи технічних норм найперше визначити хто є власником або ж управителем відповідного житлового приміщення. Також з’ясувати, хто є його балансоутримувачем.

Для цього на сайті "Кабінету електронних послуг" зі свого акаунту треба зайти у "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно". Далі – вибрати опцію "Отримати інформаційну довідку" і шукати інформацію про об'єкт нерухомого майна.

Для вирішення питання й покращення житлових умов звернутися із письмовими запитами до власників житлових приміщень, а також їх балансоутримувачів. Хоча не завадить писати й до Мінреінтеграції, адже одним з повноважень цього органу є захист конституційних прав і законних інтересів внутрішньо-переміщених осіб.

Багато волонтерів займаються підтримкою центрів для ВПО

Часто гуртожитками для ВПО самостійно опікуються благодійні та громадські організації. Наприклад, на Дніпропетровщині організація "Добро на Амурі" забезпечує переселенців дворазовим харчуванням, всіма засобами гігієни та одягом.

"Від самого початку будівля мала голі стіни. Ми з нуля почали облаштовувати всі приміщення. Коли ми просили допомогти владу, нам всі відмовили. Ми самі домовлялися з фондами, збирали гроші, буває надсилали друзі з Америки. Звичайні люди почали допомагати з ремонтом — хтось зробив вікна, хтось повністю взяв на себе ремонт кухні. ООН та ЮНІСЕФ привозили гуманітарку. Зараз ми влаштовуємо дні народження дітям, забезпечуємо їм дозвілля та розваги. Також лікуємо за свої кошти тих, хто потребує", — розповіла представниця фонду в коментарі "Телеграфу".

"У житловому фонді живе 270 осіб. З них 86 дитини та 63 людини з обмеженими можливостями. На території також є 32 тварини. Та окрім відмови міста у допомозі, ми знаходимось у процесі боротьби за збереження цієї будівлі. Коли ми підписували з директором інституту фізичний договір у зв'язку з екстреним порятунком людей, нам тільки на словах дозволили зробити ремонт. Інші документи вони відмовилися підписати. Оскільки люди не можуть жити в непридатних умовах, ми одразу зайнялися будівництвом. Після цього рік директор не виходив на зв'язок взагалі, і нещодавно заявив, що хоче продати та приватизувати будинок. На сьогодні ми шукаємо адвокатів та юристів", — ділиться Жарікова Таліна.

Загалом схожі проблеми спостерігаються і в Європі. Місяць назад з варшавського центру проживання для українців поступали скарги про жахливі умови та ставлення персоналу до біженців з України. Однак юристи взялися за це та наразі активно займаються розробкою заходів щодо поліпшення ситуації.